Офіційний сайт МОЗ України
www.moz.gov.ua
Документ: Проект наказу МОЗ про затвердження Положень про лікувальні заклади, їх посадових осіб та окремі організаційні питання (додатки)

Статус: Проект - архів

 

Проект

  Додаток № 1
до наказу МОЗ України
від___________№______

 

 

ПОЛОЖЕННЯ
про обласну лікарню

 

1. Загальні положення

Обласна лікарня є комплексним лікувально-профілактичним закладом, що забезпечує надання висококваліфікованої стаціонарної і консультативної поліклінічної допомоги населенню області; центром організаційно-методичного керівництва лікувально-профілактичними закладами, розміщеними на території області; базою підвищення кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу, підготовки лікарів-інтернів, проходження практики вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації.

2. Основні завдання обласної лікарні

2.1. Забезпечення у повному обсязі висококваліфікованої стаціонарної та консультативної поліклінічної допомоги населенню області.

2.2. Надання сільським та міським лікувально-профілактичним закладам області організаційно-методичної допомоги у підвищенні рівня та якості лікувально-профілактичного обслуговування населення.

2.3. Координація лікувально-профілактичної та організаційно-методичної роботи всіх обласних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів.

2.4. Спеціалізація та підвищення кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу сільських та міських лікувально-профілактичних закладів області (на робочих місцях), підготовка лікарів-інтернів, забезпечення практики вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації.

2.5. Організація та надання засобами наземного транспорту кваліфікованої екстреної та консультативної медичної допомоги населенню області із залученням лікарів-спеціалістів усіх лікувальних закладів області, в тому числі співробітників вищих навчальних медичних закладів, науково-дослідних інститутів на території області;

2.6. Організація, керівництво та контроль за постановкою і рівнем статистичного обліку та звітності в лікувально-профілактичних закладах області, а також безпосереднє проведення статистичних досліджень (складання зведених звітів, аналіз якісних показників діяльності сільських та міських медичних закладів тощо).

2.7. Розробка за завданням відповідних органів охорони здоров'я заходів, спрямованих на підвищення якості медичного обслуговування і охорони здоров'я населення, зниження захворюваності, лікарняної летальності, інвалідності та загальної смертності.

2.8. Вивчення, узагальнення, розповсюдження та популяризація досвіду роботи передових лікувально-профілактичних закладів області.

2.9. Своєчасне опанування та широке запровадження в практику роботи стаціонару лікарні та консультативної поліклініки сучасних методів та засобів профілактики, діагностики та лікування спільно з кафедрами вищих навчальних медичних закладів, науково-дослідних інститутів.

2.10. Забезпечення комплексного лікування хворих на основі медикаментозної терапії, лікувального харчування, фізіотерапевтичного лікування, лікувальної фізкультури, мануальної терапії, нетрадиційних та інших методів відновного лікування, а також раціонального лікувально-охоронного режиму.

3. Організаційна структура та штати

3.1. Обласна лікарня може організовувати такі структурні підрозділи:

- консультативну поліклініку;

- центри з надання консультативної лікувально-діагностичної допомоги;

- лікувально-діагностичні відділення, кабінети та лабораторії;

- організаційно-методичний відділ (центр медичної статистики);

- стаціонар з приймальним відділенням;

- відділення планово-консультативної та екстреної медичної допомоги населенню області;

- інші структурні підрозділи: аптеку, харчоблок, медичний архів, сховища, майстерні, автопарк, медичну бібліотеку;

- пансіонат для розміщення хворих з районів області, направлених на консультацію, поліклінічне обстеження.

3.2. Штати обласної лікарні визначаються і затверджуються в установленому порядку.

4. Основні функції

4.1. Діяльність найважливіших структурних підрозділів обласної лікарні визначається наступними основними положеннями:

а) консультативна поліклініка обласної лікарні:

- здійснює на рівні сучасних досягнень медичної науки і практики висококваліфіковану консультативну лікарську допомогу хворим, які направляються з лікувально-профілактичних закладів області для встановлення чи уточнення діагнозу, і вирішує питання про подальше їх лікування, диспансерний нагляд тощо;

- розробляє пропозиції про порядок і показання до направлення хворих в консультативну поліклініку з районів області та подає їх в установленому порядку на розгляд і затвердження управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації;

- залучає до консультації хворих висококваліфікованих лікарів-спеціалістів лікарні та інших лікувальних закладів області, в тому числі працівників вищих навчальних медичних закладів та науково-дослідних інститутів;

- організовує виїзди згідно з графіком позаштатних обласних спеціалістів, завідувачів відділень в райони області з метою надання практичної допомоги лікарям районних та дільничних лікарень і амбулаторій, покращення якості медичної допомоги населенню області;

- організовує і проводить (спільно з відділенням екстреної та планової консультативної допомоги) виїзні консультації лікарів-спеціалістів у райони, а також заочні консультації (письмово, по телефону або радіо) для лікарів лікувально-профілактичних закладів області;

- дає медичні висновки на хворих із зазначенням встановленого в консультативній поліклініці діагнозу захворювання, проведеного лікування та рекомендацій про подальше лікування і нагляд за хворим, які надсилаються в установленому порядку в лікувально-профілактичні заклади, які направили хворого на консультацію;

- систематично аналізує на рівні сільських адміністративних районів випадки розходження діагнозів (між лікувально-профілактичним закладом, який направив хворого на консультацію, і встановленим у консультативній поліклініці) і дефекти в обстеженні та лікуванні хворих при направленні їх у консультативну поліклініку;

- на основі аналізу розходження діагнозів і дефектів, припущених в обстеженні та лікуванні хворих лікарями лікувально-профілактичних закладів районів, щоквартально складаються кон'юнктурні огляди та інформаційні листи з оцінкою стану та рівня лікувально-діагностичної роботи в районах області;

б) організаційно-методичний відділ обласної лікарні:

- вивчає стан медичного обслуговування населення області та діяльність сільських і міських лікувально-профілактичних закладів за матеріалами статистичних звітів і перевірок роботи закладів охорони здоров'я;

- розробляє на основі аналізу діяльності медичних закладів пропозиції з усунення недоліків у роботі закладів охорони здоров'я та практичні заходи з підвищення якості та культури медичного обслуговування населення і в установленому порядку (через головного лікаря лікарні) представляє їх у відповідні органи охорони здоров'я;

- розробляє спільно з керівництвом обласних диспансерів різного профілю, спеціалістами вищих навчальних медичних закладів та науково-дослідних інститутів і головними спеціалістами обласних відділів охорони здоров'я плани первинної спеціалізації та підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу сільських і міських лікувально-профілактичних закладів, планово-консультативних виїздів кваліфікованих лікарів-спеціалістів у райони для надання практичної допомоги медичним працівникам у покращенні роботи лікувально-профілактичних закладів, освоєнні та запровадженні в практику сучасних методів і засобів профілактики, діагностики та лікування, стандартів діагностично-лікувального процесу, протоколів медичної допомоги, підвищення загального рівня медичного обслуговування населення;

- несе безпосередню відповідальність за вивчення та узагальнення досвіду роботи кращих лікувально-профілактичних закладів області; розробляє заходи з найшвидшого доведення передового досвіду роботи до відома всіх закладів охорони здоров'я області;

- розробляє організаційно-методичні матеріали з найважливіших розділів роботи лікувально-профілактичних закладів (організація диспансерної роботи, проведення профілактичних оглядів населення, рівень діагностики та результати лікування та ін.) і доведення їх до відома і керівництва медичних працівників закладів охорони здоров'я області;

- бере участь за вказівкою управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації у підготовці і проведенні обласних з'їздів, активів, нарад та конференцій медичних робітників;

- надає консультативну допомогу керівникам і лікарям-спеціалістам сільських і міських лікарень з питань організації роботи лікувально-профілактичних закладів і підвищення якості медичного обслуговування населення;

- організовує силами відповідних спеціалістів обласної лікарні систематичне вивчення та аналіз історій хвороби померлих в лікувальних закладах області, випадків пізньої госпіталізації, розходжень клінічних та патологоанатомічних діагнозів і на основі цих даних розробляє відповідні практичні заходи;

в) відділ медичної статистики, що входить як структурний підрозділ до складу організаційно-методичного відділу обласної лікарні:

- здійснює організаційно-методичне керівництво статистичною роботою в усіх міських і сільських медичних закладах (лікарнях, поліклініках, диспансерах, жіночих консультаціях, дитячих закладах, санітарно-епідеміологічних станціях та ін.) області;

- перевіряє організацію статистичного обліку та звітності в медичних закладах і проводить необхідні заходи з усунення недоліків, виявлених при обстеженнях;

- проводить інструктаж, семінари, декадники та інші курсові заходи для керівників медичних закладів, лікарів, спеціалістів з медичної статистики про порядок ведення статистичного обліку в закладах охорони здоров'я та складання державних статистичних звітів;

- складає облік народжень та смертей в медичних закладах; допомагає органам державної статистики в розробці даних про причини смертності населення (шифрування діагнозів тощо);

- аналізує демографічні матеріали (про народжуваність, смертність населення тощо);

- бере участь в прийманні органами охорони здоров'я державних статистичних звітів рай- (міськ.) відділів охорони здоров'я (головних лікарів районів) і окремих медичних закладів, а також у складанні зведених звітів по області; обробляє і аналізує ці звіти;

- проводить за завданням органів охорони здоров'я або вищих центрів медичної статистики спеціальні статистичні дослідження захворюваності населення, госпітальної захворюваності, віддалених результатів лікування та інших показників, які характеризують діяльність медичних закладів та стан здоров'я населення;

- здійснює підготовку за наказом головного лікаря лікарні або відповідних органів охорони здоров'я статистичних матеріалів про стан здоров'я населення, мережу, діяльність та кадрове забезпечення закладів охорони здоров'я області для видання в установленому порядку;

- несе відповідальність за якість організації статистичного обліку та звітності в обласній лікарні;

г) відділення термінової та планово-консультативної медичної допомоги обласної лікарні:

- забезпечує засобами санітарної авіації або наземного транспорту (в залежності від тяжкості захворювання, відстані, погоди, пори року та доби) своєчасне надання населенню міста та районів області кваліфікованої (термінової та планово-консультативної) медичної допомоги на місці та евакуацію хворих у відповідні лікувальні заклади за медичними показаннями;

- організовує цілодобову диспетчерську службу з прийому та регуляції викликів із районів області, а також здійснення постійного зв'язку з командуванням загону санітарної авіації, лікарями-консультантами та лікарями лікарні, які вилетіли (виїхали) на завдання у райони області для надання термінової або планово-консультативної допомоги населенню;

- організовує за наказом головного лікаря лікарні або відповідних органів охорони здоров'я транспортування хворих у спеціалізовані медичні заклади за межі області та забезпечує їх в разі необхідності супроводжуючим медичним персоналом;

- організовує та забезпечує за наказом головного лікаря лікарні або відповідних органів охорони здоров'я термінову доставку в райони області медичних вантажів, необхідних для рятування життя хворих (донорська кров і її препарати, кровозамінники, консервовані тканини: кістковий мозок, шкіра тощо), антибіотики, ендокринні препарати та інші лікарські засоби;

- забезпечує доставку медичних працівників і необхідні медичні вантажі (бактерійні препарати, антибіотики тощо) в райони області для проведення термінових протиепідемічних заходів;

- забезпечує страхування медичних працівників відділення термінової і планово-консультативної медичної допомоги та лікарів-спеціалістів інших закладів охорони здоров'я , які залучаються для роботи, від нещасних випадків в установленому порядку;

- складає cпільно з організаційно-методичним відділом обласної лікарні звіт про проведену роботу з надання термінової і планово-консультативної допомоги населенню області;

- комплектує з найбільш досвідчених, кваліфікованих та мобільних лікарів-спеціалістів необхідну кількість лікарів-консультантів для надання населенню області термінової та планово-консультативної медичної допомоги, формує списки лікарів-консультантів з наступним узгодженням їх з керівниками медичних закладів та затвердженням наказом відповідних органів охорони здоров'я.

4.2. Приймання та виписка хворих з обласної лікарні регламентується Порядком приймання та виписки хворих, затвердженим МОЗ України.

4.3. Обласна лікарня веде затверджену обліково-звітну документацію та звітує про свою діяльність в установленому порядку.

4.4. Обласна лікарня має правила внутрішнього розпорядку для хворих та правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників лікарні.

4.5. Розтин померлих в лікарні проводиться згідно з установленим порядком.

4.6. Адміністрація обласної лікарні повідомляє відповідні органи про випадки внутрішньолікарняної інфекції, нещасні випадки, надзвичайні події згідно із спеціальними вказівками і наказами МОЗ України.

5. Управління, фінансування та господарське забезпечення обласної лікарні

5.1. Обласна лікарня є самостійним лікувально-профілактичним закладом і має в своєму розпорядженні будівлі з відповідною територією, необхідне медичне обладнання і апаратуру, господарський інвентар та інше майно.

5.2. Обласна лікарня безпосередньо підпорядкована управлінню охорони здоров'я обласної державної адміністрації і фінансується з обласного бюджету. благодійних (добровільних) внесків, пожертвувань від юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Оплата праці медичного персоналу здійснюється в установленому порядку.

5.3. Матеріально-технічне забезпечення обласної лікарні, включаючи забезпечення медикаментами, устаткуванням та обладнанням, м'яким інвентарем, санітарним транспортом, та харчування хворих здійснюється згідно з табелем оснащення, кошторисом витрат лікарні.

5.4. Відкриття, утримання і закриття обласної лікарні проводиться в установленому законом порядку.

5.5. Керівництво діяльністю обласної лікарні здійснює головний лікар, що призначається і звільнюється в установленому законом порядку.

5.6. Обласна лікарня користується правами юридичної особи, має круглу печатку і штамп, де вказано повну назву закладу, поточний та інші рахунки в банках.

5.7. Обласна лікарня має правила внутрішнього розпорядку для хворих та правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників лікарні.

5.8. Обласна лікарня може бути клінічною (навчальною) базою вищого наукового медичного закладу різних рівнів акредитації, в т. ч. базою для проходження практики студентами зазначених закладів, базою підготовки лікарів-інтернів, підвищення кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу області.

5.9. При обласній лікарні діють: медична рада, ЛКК, рада медичних сестер, рада з харчування, координаційна рада, які в своїй роботі керуються спеціальними положеннями, затвердженими МОЗ України.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

  Додаток № 2
до наказу МОЗ України
від___________№______

 


ПОЛОЖЕННЯ
про міську лікарню

1. Загальні положення

1.1. Міська лікарня є лікувально-профілактичним закладом, який забезпечує надання кваліфікованої стаціонарної, а в разі наявності у її складі поліклініки

- амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги населенню міста.

1.2. За видом, обсягами, характером надання медичної допомоги та системою організації роботи міська лікарня може бути:

- за профілем - багатопрофільною та спеціалізованою;

- за системою організації - об'єднаною та необ'єднаною з поліклінікою;

- за обсягами діяльності - різної категорійності (ліжкової потужності).

2. Основні завдання міської лікарні

2.1. Надання в повному обсязі кваліфікованої спеціалізованої лікувально-профілактичної допомоги населенню.

2.2. Удосконалення організаційних форм та методів медичного обслуговування населення і догляду за хворими з метою підвищення якості та ефективності надання медичної допомоги.

2.3. Розробка та здійснення заходів, спрямованих на профілактику, зниження поширеності та ліквідацію інфекційних і неінфекційних захворювань, зниження рівня загальної захворюваності та захворюваності із тимчасовою втратою працездатності, інвалідності, загальної, дитячої смертності в районі обслуговування.

3. Основні функції міської лікарні

3.1. Надання першої та невідкладної медичної допомоги всім хворим та постраждалим, що звернулися в лікарню, незалежно від місці їх проживання.

3.2. Систематичне опанування та запровадження в практику нових ефективних методів та засобів профілактики, діагностики та лікування та нових організаційних форм медичного обслуговування.

3.3. Своєчасне якісне обстеження та лікування хворих в стаціонарі, поліклініці та вдома згідно діючих стандартів надання амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги;

3.4. Широке застосування в комплексному лікуванні хворих лікувального харчування, фізіотерапевтичного лікування, лікувальної фізкультури, ефективних методів відновного лікування та реабілітації, раціонального лікувально-охоронного режиму.

3.5. Комплексні заходи з підвищення якості обслуговування, лікування та догляду за хворими.

3.6. Наступність в обслуговуванні та лікуванні хворих між поліклінікою та стаціонаром.

3.7. Постійне підвищення професійної кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу.

3.8. Експертизу тимчасової непрацездатності хворих, своєчасне направлення до МСЕК осіб з ознаками стійкої втрати працездатності.

3.9. Облік та аналіз захворюваності населення, аналіз ефективності роботи медичного персоналу і якості надання медичної допомоги, вивчення результатів лікування.

4. Організаційна структура та штати

4.1. Міська лікарня в залежності від категорії та профілю має наступні підрозділи:

- стаціонар з приймальним відділенням;

- поліклініку;

- лікувально-діагностичні відділення, кабінети та лабораторії;

- центри з надання лікувально-діагностичної допомоги;

- патологоанатомічне відділення;

- інші структурні підрозділи: аптеку, харчоблок, кабінет медичної статистики; віварій, медичний архів, медичну бібліотеку тощо.

4.2. Міська лікарня є самостійним лікувально-профілактичним закладом і має в своєму розпорядженні будівлі з відповідною територією, необхідне медичне обладнання і апаратуру, господарський інвентар та інше майно.

4.3. Штати міської лікарні визначаються і затверджуються в установленому порядку у відповідності з діючими штатними нормативами.

5. Управління, фінансування та господарське забезпечення

5.1. Керівництво діяльністю міської лікарні здійснює головний лікар, що призначається і звільнюється в установленому законом порядку.

5.2. Міська лікарня користується правами юридичної особи, має круглу печатку і штамп, де зазначено повну назву закладу, поточний та інші рахунки в банках.

5.3. Міська лікарня безпосередньо підпорядкована управлінню охорони здоров'я міської державної адміністрації.

5.4. Фінансування міської лікарні здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, благодійних (добровільних) внесків, пожертвувань від юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Обсяг бюджетного фінансування визначається з розрахунку на одного міського жителя. Оплата праці медичного персоналу здійснюється в установленому порядку.

5.5. Відкриття, утримання і закриття міської лікарні проводиться в установленому законом порядку.

5.6. Міська лікарня має правила внутрішнього розпорядку для хворих та правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників лікарні.

5.7. Приймання та виписка хворих з міської лікарні регламентується Порядком приймання та виписки хворих, затвердженим МОЗ України.

5.8. Міська лікарня здійснює облік і звітує про свою діяльність у встановленому порядку.

5.9. Міська лікарня може бути клінічною (навчальною) базою медичного інституту (університету), медичного училища (коледжу), в т. ч. базою для проходження практики студентами вказаних закладів, базою підготовки лікарів-інтернів, підвищення кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу міста.

5.10. Розтин померлих в лікарні проводиться згідно з установленим порядком.

5.11. Адміністрація міської лікарні повідомляє відповідні органи про випадки внутрішньолікарняної інфекції, нещасні випадки, надзвичайні події згідно із спеціальними вказівками і наказами МОЗ України.

5.12. При міській лікарні діють: медична рада, ЛКК, рада медичних сестер, секції наукових медичних товариств, які в своїй роботі керуються спеціальними положеннями, затвердженими МОЗ України.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

  Додаток № 3
до наказу МОЗ України
від___________№______

 


ПОЛОЖЕННЯ
про центральну районну лікарню

1. Загальні положення

1.1. Центральна районна лікарня є лікувально-профілактичним закладом, який забезпечує надання кваліфікованої спеціалізованої стаціонарної та амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню району, є центром організаційно-методичного і оперативного керівництва всіма закладами охорони здоров'я на території району, відповідальним за організацію та якість медичного обслуговування населення району.

1.2. Центральна районна лікарня організовується в адміністративному центрі району і перебуває в безпосередньому підпорядкування органів місцевої влади. Відкриття, утримання та закриття лікарні здійснюється в установленому порядку.

1.3. Діяльність центральної районної лікарні здійснюється згідно з чинним законодавством, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, наказами, інструкціями та вказівками МОЗ України, наказами головного лікаря районного територіального медичного об'єднання (РТМО) та цього Положення.

1.4. Потужність центральної районної лікарні та адміністративна територія, що нею обслуговується визначається територіальним органом охорони здоров'я в залежності від потреб населення в спеціалізованій медичній допомозі, чисельності населення, зони обслуговування, фактичного забезпечення населення ліжковим фондом, в тому числі ліжками денного лікування, рівня спеціалізації медичної допомоги.

1.5. Центральна районна лікарня міститься у спеціально збудованій або пристосованій будівлі, що за набором та площею службових приміщень відповідає діючим санітарно-гігієнічним та будівельним нормам та правилам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

2. Основні завдання центральної районної лікарні

2.1. Надання в необхідному обсязі кваліфікованої спеціалізованої стаціонарної і амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги населенню району та районного центра.

2.2. Оперативне і організаційно-методичне керівництво, а також контроль за діяльністю всіх закладів здорово охорони, які знаходяться на території району.

2.3. Планування і здійснення заходів, спрямованих на підвищення якості медичного обслуговування населення району, зниження захворюваності, інвалідності, лікарняної летальності, дитячої і загальної смертності, покращання стану здоров'я різних контингентів населення.

2.4. Планування, фінансування і організація матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров'я району, розробка заходів з планомірного розвитку мережі медичних закладів.

2.5. Своєчасне і широке запровадження в практику роботи всіх медичних закладів району сучасних методів та засобів профілактики, діагностики і лікування.

2.6. Розробка, організація і здійснення заходів з розстановки, раціонального використання, підвищення професійної кваліфікації і виховання медичних кадрів та іншого персоналу закладів охорони здоров'я району.

3. Основні функції центральної районної лікарні центральної районної лікарні

3.1. Організація кваліфікованої спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги населенню району і районного центру.

3.2. Організація поліклінічного обслуговування населення районного центру у відповідності з організаційними принципами, встановленими для міських і селищних лікарень.

3.3. Організація поліклінічної допомоги хворим, які направляються самостійно;

3.4. Встановлення порядку і показань до направлення хворих з сільських лікувально-профілактичних закладів для консультативної допомоги з урахуванням розвитку в районі спеціалізованої медичної допомоги, ліжкової потужності, профілю і наявності відповідних лікарів-спеціалістів в сільських, дільничних та районних лікарнях.

3.5. Організація швидкої та невідкладної медичної допомоги на території району; безпосередня відповідальність за надання медичної допомоги населенню районного центру і приписних до нього населених пунктів.

3.6. Спеціалізація та підвищення професійної кваліфікації середніх медичних працівників лікувально-профілактичних закладів району.

3.7. Заходи з підвищення професійної кваліфікації лікарів району; з цією організація і проведення клініко-анатомічних конференції, ознайомлення лікарів з новими методами та засобами профілактики, діагностики і лікування, а також формами і методами роботи кращих лікувально-профілактичних закладів району і районного центру;

3.8. Методичне керівництво лікувально-профілактичними закладами району і районного центру, включаючи:

- планові виїзди лікарів-спеціалістів в районні та сільські дільничні лікарні для консультацій і надання практичної допомоги лікарям цих закладів з питань лікувально-діагностичної і профілактичної роботи;

- контроль та надання методичної допомоги медичним працівникам у відновленні диспансерного обслуговування населення, проведенні масових профілактичних оглядів та інших оздоровчих заходів;

- систематичне вивчення силами лікарів-спеціалістів лікарні і перш за все працівників організаційно-методичного кабінету основних якісних показників роботи лікувально-профілактичних закладів і рівня медичного обслуговування населення.

3.9. Організація обліку по всіх медичних закладах району, зокрема:

- систематичне проведення статистичних ревізій в районних і дільничних лікарнях, ФАПах, та інших медичних закладах району, необхідних заходів з ліквідації виявлених недоліків;

- регулярне проведення інструктажів, семінарів для медичних працівників району з організації статистичного обліку, складання звітів і використання статистичних даних у роботі медичних закладів району;

- організація правильного і своєчасного заповнення документів у випадку народження, смертності та мертвонародження, регулярна перевірка правильності заповнення документів, які надходять у районний відділ РАГСу;

- проведення аналізу захворюваності та смертності населення району;

- забезпечення медичних закладів району бланками обліково-оперативної та звітної документації.

3.10. Проведення на території району комплексних протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів.

3.11. Систематична перевірка та контроль за роботою лікувально-профілактичних і дитячих закладів району шляхом;

- направлення бригад лікарів-спеціалістів і організаторів охорони здоров'я для визначення стану та рівня роботи з медичного обслуговуванню населення;

- заслуховування звітів про роботу за певний період головних лікарів дільничних лікарень, лікарських амбулаторій, завідувачів ФАПів;

- аналізу планів роботи, статистичних звітів, історій хвороби померлих, актів патологоанатомічних розтинів, протоколів проведення клініко-анатомічних конференцій тощо;

- ревізії стану бухгалтерського обліку та звітності.

3.12. Проведення розтину померлих у центральній районній лікарні згідно з установленим порядком.

3.13. Повідомлення вищестоячих органів охорони здоров'я про випадки внутрішньолікарняної інфекції, нещасні випадки і надзвичайні події (у самій лікарні та інших лікувально-профілактичних закладах району) в установленому порядку.

3.14. Центральна районна лікарня може бути базою для виробничої практики студентів вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації.

4. Організаційна структура та штати

4.1. Центральна районна лікарня є самостійним лікувально-профілактичним закладом, який має в своєму розпорядженні будівлі з відповідною територією, обладнанням, інвентарем та іншим майном.

4.2. Структура центральної районної лікарні визначається територіальним органом охорони здоров'я в залежності від потреб населення у медико-санітарній допомозі, чисельності населення, зони обслуговування та затверджується територіальною державною адміністрацією.

4.3. Структура центральної районної лікарні може включати наступні підрозділи:

- стаціонар з профільними лікувально-діагностичними та приймальними відділеннями;

- поліклінічне відділення з кабінетами лікарів та жіночою консультацією;

- лікувально-допоміжні та діагностичні відділення (кабінети);

- організаційно-методичний кабінет або інформаційно-аналітичне відділення;

- відділення швидкої та невідкладної допомоги;

- дитячу консультацію, молочну кухню.

- патологоанатомічне відділення;

4.4. Штати центральної районної лікарні встановлюються у відповідності з діючими штатними нормативами та типовими штатами.

4.5. Центральна районна лікарня має правила внутрішнього трудового розпорядку для хворих і правила внутрішнього трудового розпорядку обслуговуючого персоналу.

4.6. Порядок прийому і виписки хворих визначається спеціальними правилами, затвердженими органом управління охороною здоров'я.

5. Управління, фінансування та господарське забезпечення центральної районної лікарні

5.1. Центральна районна лікарня є самостійною юридичною особою, має штамп, печатку, власний розрахунковий рахунок.

5.2. Управління центральною районною лікарнею здійснює головний лікар, який призначається та звільняється згідно з чинним законодавством і несе відповідальність за діяльність закладу

5.3. Фінансування центральної районної лікарні здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, благодійних (добровільних) внесків, пожертвувань від юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Оплата праці медичного персоналу здійснюється в установленому порядку.

5.4. Матеріально-технічне забезпечення центральної районної лікарні, включаючи забезпечення медикаментами, устаткуванням та обладнанням, м'яким інвентарем, санітарним транспортом, та харчування хворих здійснюється згідно з табелем оснащення, кошторисом витрат лікарні.

5.5. Центральна районна лікарня веде затверджену облікову та звітну документацію та звітує про свою діяльність у встановленому порядку.

5.6. При центральній районній лікарні організовуються: медична рада, рада медичних сестер, секції фахівців, дні лікарів, фельдшерів, акушерок, медичних сестер, які діють на основі спеціальних положень, затверджених МОЗ України.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 4
до наказу МОЗ України
від___________№______

 

 


ПОЛОЖЕННЯ
про районну лікарню

1. Загальні положення

1.1. Районна лікарня є лікувально-профілактичним закладом, який забезпечує надання кваліфікованої спеціалізованої стаціонарної та амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню району, або його частки.

1.2. Районна лікарня організовується в населеному пункті районного підпорядкування і перебуває в безпосередньому підпорядкування органів місцевої влади. Відкриття, утримання та закриття лікарні здійснюється в установленому порядку.

1.3. Діяльність районної лікарні здійснюється згідно з чинним законодавством, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, наказами, інструкціями та вказівками МОЗ України, наказами головного лікаря районного територіального медичного об'єднання (РТМО) та цього Положення.

1.4. Потужність районної лікарні та адміністративна територія, що нею обслуговується визначається територіальним органом охорони здоров'я в залежності від потреб населення в спеціалізованій медичній допомозі, чисельності населення, зони обслуговування, фактичного забезпечення населення ліжковим фондом, в тому числі ліжками денного лікування, рівня спеціалізації медичної допомоги.

1.5. Районна лікарня міститься у спеціально збудованій або пристосованій будівлі, що за набором та площею службових приміщень відповідає діючим санітарно-гігієнічним та будівельним нормам та правилам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

2. Основні завдання районної лікарні

2.1. Надання в необхідному обсязі кваліфікованої спеціалізованої стаціонарної і амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги населенню району.

2.2. Оперативне і організаційно-методичне керівництво, а також контроль за діяльністю всіх закладів здорово охорони, які знаходяться на території району.

2.3. Планування і здійснення заходів, спрямованих на підвищення якості медичного обслуговування населення району, зниження захворюваності, інвалідності, лікарняної летальності, дитячої і загальної смертності, покращання стану здоров'я різних контингентів населення.

2.4. Планування, фінансування і організація матеріально-технічного забезпечення підпорядкованих закладів охорони здоров'я району, розробка заходів з планомірного розвитку мережі підпорядкованих медичних закладів.

Своєчасне і широке запровадження в практику роботи всіх медичних закладів району сучасних методів та засобів профілактики, діагностики і лікування.

Розробка, організація і здійснення заходів з розстановки, раціонального використання, підвищення професійної кваліфікації і виховання медичних кадрів та іншого персоналу закладів охорони здоров'я району.

3. Основні функції районної лікарні

3.1. Організація кваліфікованої спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги населенню району.

3.2. Організація поліклінічного обслуговування населення районного центру у відповідності з організаційними принципами, встановленими для міських і селищних лікарень.

3.3. Організація поліклінічної допомоги хворим, які направляються самостійно;

3.4. Встановлення порядку і показань до направлення хворих з сільських лікувально-профілактичних закладів для консультативної допомоги з урахуванням розвитку в районі спеціалізованої медичної допомоги, ліжкової потужності, профілю і наявності відповідних лікарів-спеціалістів в сільських та дільничних лікарнях.

3.5. Організація швидкої та невідкладної медичної допомоги на території району; безпосередня відповідальність за надання медичної допомоги населенню району і приписних до нього населених пунктів.

3.6. Спеціалізація та підвищення професійної кваліфікації середніх медичних працівників підпорядкованих лікувально-профілактичних закладів району.

3.7. Заходи з підвищення професійної кваліфікації лікарів району; з цією організація і проведення клініко-анатомічних конференції, ознайомлення лікарів з новими методами та засобами профілактики, діагностики і лікування, а також формами і методами роботи кращих лікувально-профілактичних закладів району і районного центру;

3.8. Методичне керівництво лікувально-профілактичними закладами району, включаючи:

- планові виїзди лікарів-спеціалістів в сільські дільничні лікарні для консультацій і надання практичної допомоги лікарям цих закладів з питань лікувально-діагностичної і профілактичної роботи;

- контроль та надання методичної допомоги медичним працівникам у відновленні диспансерного обслуговування населення, проведенні масових профілактичних оглядів та інших оздоровчих заходів;

- систематичне вивчення силами лікарів-спеціалістів лікарні і перш за все працівників організаційно-методичного кабінету основних якісних показників роботи лікувально-профілактичних закладів і рівня медичного обслуговування населення.

3.9. Організація обліку по всіх підпорядкованих медичних закладах району, зокрема:

- систематичне проведення статистичних ревізій в дільничних лікарнях, ФАПах, та інших підпорядкованих медичних закладах району, необхідних заходів з ліквідації виявлених недоліків;

- регулярне проведення інструктажів, семінарів для медичних працівників району з організації статистичного обліку, складання звітів і використання статистичних даних у роботі підпорядкованих медичних закладів району;

- організація правильного і своєчасного заповнення документів у випадку народження, смертності та мертвонародження, регулярна перевірка правильності заповнення документів, які надходять у районний відділ РАГСу;

- проведення аналізу захворюваності та смертності населення району;

- забезпечення медичних закладів району бланками обліково-оперативної та звітної документації.

3.10. Проведення на території району комплексних протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів.

3.11. Систематична перевірка та контроль за роботою лікувально-профілактичних і дитячих закладів району шляхом;

- направлення бригад лікарів-спеціалістів і організаторів охорони здоров'я для визначення стану та рівня роботи з медичного обслуговуванню населення;

- заслуховування звітів про роботу за певний період головних лікарів дільничних лікарень, лікарських амбулаторій, завідувачів ФАПів;

- аналізу планів роботи, статистичних звітів, історій хвороби померлих, актів патологоанатомічних розтинів, протоколів проведення клініко-анатомічних конференцій тощо;

- ревізії стану бухгалтерського обліку та звітності.

3.12. Проведення розтину померлих у районній лікарні згідно з установленим порядком.

3.13. Повідомлення вищестоячих органів охорони здоров'я про випадки внутрішньолікарняної інфекції, нещасні випадки і надзвичайні події (у самій лікарні та інших лікувально-профілактичних закладах району) в установленому порядку.

3.14. Районна лікарня може бути базою для виробничої практики студентів вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації.

4. Організаційна структура та штати

4.1. Районна лікарня є самостійним лікувально-профілактичним закладом, який має в своєму розпорядженні будівлі з відповідною територією, обладнанням, інвентарем та іншим майном.

4.2. Структура районної лікарні визначається територіальним органом охорони здоров'я в залежності від потреб населення у медико-санітарній допомозі, чисельності населення, зони обслуговування та затверджується територіальною державною адміністрацією.

4.3. Структура районної лікарні може включати наступні підрозділи:

- стаціонар з профільними лікувально-діагностичними та приймальними відділеннями;

- поліклінічне відділення з кабінетами лікарів та жіночою консультацією;

- лікувально-допоміжні та діагностичні відділення (кабінети);

- організаційно-методичний кабінет або інформаційно-аналітичне відділення;

- відділення швидкої та невідкладної допомоги;

- дитячу консультацію, молочну кухню.

- патологоанатомічне відділення;

4.4. Штати районної лікарні встановлюються у відповідності з діючими штатними нормативами та типовими штатами.

4.5. Районна лікарня має правила внутрішнього трудового розпорядку для хворих і правила внутрішнього трудового розпорядку обслуговуючого персоналу.

4.6. Порядок прийому і виписки хворих визначається спеціальними правилами, затвердженими органом управління охороною здоров'я.

5. Управління, фінансування та господарське забезпечення районної лікарні

5.1. Районна лікарня є самостійною юридичною особою, має штамп, печатку, власний розрахунковий рахунок.

5.2. Управління районною лікарнею здійснює головний лікар, який призначається та звільняється згідно з чинним законодавством і несе відповідальність за діяльність закладу

5.3. Фінансування районної лікарні здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, благодійних (добровільних) внесків, пожертвувань від юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Оплата праці медичного персоналу здійснюється в установленому порядку.

5.4. Матеріально-технічне забезпечення районної лікарні, включаючи забезпечення медикаментами, устаткуванням та обладнанням, м'яким інвентарем, санітарним транспортом, та харчування хворих здійснюється згідно з табелем оснащення, кошторисом витрат лікарні.

5.5. Районна лікарня веде затверджену облікову та звітну документацію та звітує про свою діяльність у встановленому порядку.

5.6. При районній лікарні організовуються: медична рада, рада медичних сестер, секції фахівців, дні лікарів, фельдшерів, акушерок, медичних сестер, які діють на основі спеціальних положень, затверджених МОЗ України.

 

Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 5
до наказу МОЗ України
від___________№______

 


ПОЛОЖЕННЯ
про дільничну лікарню

1. Загальні положення

1.1. Дільнична лікарня є основним лікувально-профілактичним закладом сільської лікарської дільниці, який забезпечує надання кваліфікованої амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги населенню своєї дільниці.

1.2. Дільнична лікарня підпорядковується районному територіальному медичному об'єднанню (РТМО).

1.3. Діяльність дільничної лікарні здійснюється відповідно до чинного законодавства, наказів, інструкцій та методичних вказівок МОЗ України, територіальних органів місцевого самоврядування за підпорядкуванням, інших нормативних документів та цього Положення.

1.4. Потужність дільничної лікарні та адміністративна територія, що нею обслуговується, визначається територіальним органом охорони здоров'я в залежності від потреб населення у медико-санітарній допомозі, чисельності населення, зони обслуговування, фактичного забезпечення населення ліжковим фондом, в тому числі ліжками денного лікування

1.5. Приміщення дільничної лікарні є власністю сільської ради.

Дільнична лікарня міститься у спеціально збудованій або пристосованій будівлі, що за набором та площею службових приміщень відповідає діючим санітарно-гігієнічним і будівельним нормам та правилам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

2. Основні завдання дільничної лікарні

2.1. Надання населенню дільниці кваліфікованої лікарської допомоги безпосередньо в амбулаторії, стаціонарі та вдома.

2.2. Запровадження в практику сучасних методів профілактики, діагностики та лікування хворих на основі досягнень медичної науки і передового досвіду.

2.3. Організація і проведення комплексу профілактичних заходів з попередження захворювань, травм та отруєнь, зниження захворюваності інвалідності та смертності серед прикріпленого населення дільниці.

2.4. Проведення лікувально-профілактичних і загальнооздоровчих заходів з охорони здоров'я матері і дитини.

2.5. Вивчення причин загальної захворюваності і захворюваності з тимчасовою втратою працездатності населення дільниці.

2.6. Організація і здійснення диспансерного нагляду дітей, підлітків, жінок та осіб з підвищеним ризиком захворюваності на серцево-судинні, онкологічні та інші захворювання.

2.7. Проведення протиепідемічних заходів на території дільниці.

2.8. Організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю ФАПів.

3. Основні функції

3.1. Організація і надання амбулаторної допомоги населенню на прийомі і вдома.

3.2. Надання стаціонарної допомоги в лікарні , а також стаціонарозамінних форм медичної допомоги в умовах денного і домашніх стаціонарів.

3.3. Організацію та надання екстреної медичної допомоги при гострих захворюваннях, нещасних випадках.

3.4. Раннє виявлення захворювань і факторів ризику їх розвитку, особливо туберкульозу, онкологічних захворювань та своєчасне направлення хворих до необхідних спеціалістів.

3.5. Проведення експертизи тимчасової непрацездатності, своєчасне направлення хворих в ЛКК, МСЕК.

3.6. Проведення профілактичних медичних оглядів обов'язкових контингентів населення.

3.7. Диспансеризація населення: своєчасне взяття на облік підлягаючих диспансеризації осіб, забезпечення динамічного спостереження за станом їх здоров'я, проведення оздоровчих лікувальних заходів.

3.8. Охорона здоров'я матері та дитини, включаючи динамічне спостереження за станом здоров'я жінок та дітей, патронаж вагітних та малюків (1-го та 2 років життя), проведення профілактичних заходів з метою виявлення онкологічних та інших захворювань серед жінок.

3.9. Проведення комплексних санітарно-протиепідемічних заходів, в т.ч. профілактичних щеплень.

3.10. Організація планових виїздів у підпорядковані ФАПи.

3.11. Своєчасна госпіталізація хворих та організація їх стаціонарного лікування згідно з діючими стандартами в умовах дільничної лікарні.

4. Організаційна структура та штати дільничної лікарні

4.1. Структура дільничної лікарні визначається територіальним органом охорони здоров'я в залежності від потреб населення у медико-санітарній допомозі, чисельності населення, зони обслуговування та затверджується територіальною державною адміністрацією.

4.2. Дільнична лікарня є самостійним лікувально-профілактичним закладом, який має в своєму розпорядженні будівлі з відповідною територією, обладнанням, інвентарем та іншим майном.

4.3. Дільнична лікарня має такі структурні підрозділи:

- стаціонар з приймальним відділенням,

- амбулаторію,

- лікувально-діагностичні кабінети,

- харчоблок, інші господарські служби та допоміжні приміщення.

4.4. Штати дільничної лікарні встановлюються РТМО в залежності від медичних потреб та чисельності населення, в межах, передбаченими діючими штатними нормативами.

4.5. Функції та відповідальність персоналу визначаються його посадовими інструкціями (функціональними обов'язками).

5. Управління, фінансування та господарське забезпечення дільничної лікарні

5.1. Дільнична лікарня - самостійний лікувально-профілактичний заклад, який є юридичною особою, має штамп, гербову печатку, власний розрахунковий рахунок.

5.2. Дільничну лікарню очолює головний лікар, який призначається та звільняється головним лікарем РТМО за узгодженням з районною державною адміністрацією.

5.3. Фінансування дільничної лікарні здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, благодійних (добровільних) внесків, пожертвувань від юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Оплата праці медичного персоналу здійснюється в установленому порядку.

5.4. Матеріально-технічне забезпечення дільничної лікарні, включаючи забезпечення медикаментами, устаткуванням та обладнанням, м'яким інвентарем, санітарним транспортом, та харчування хворих здійснюється згідно з табелем оснащення, кошторисом витрат лікарні.

5.5. Дільнична лікарня веде затверджену обліково-звітну документацію і звітує про свою діяльність у встановленому порядку.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 6
до наказу МОЗ України
від___________№______

 

 


ПОЛОЖЕННЯ
про лікарню відновного лікування

І. Загальні положення

1.1. Лікарня відновного лікування є лікувально-профілактичним закладом, який забезпечує прикріплене населення кваліфікованою спеціалізованою стаціонарною допомогою для проведення відновного лікування; є організаційно-методичним центром з питань відновного лікування для всіх медичних закладів в районі діяльності лікарні.

1.2. Лікарня відновного лікування призначається для цілодобового стаціонарного лікування та кваліфікованого догляду за хворими різних вікових груп з наслідками травм, ортопедичних, неврологічних, нейрохірургічних захворювань, оперативних втручань, хвороб органів кровообігу, дихання, травлення та інших захворювань, які потребують комплексу відновних заходів з метою скорішого відновлення працездатності хворих та попередження їх інвалідизації.

1.3. Рішення про відкриття лікарні відновного лікування приймається територіальним органом охорони здоров'я.

1.4. Лікарня відновного лікування підпорядковується територіальному органу охорони здоров'я.

1.5. Діяльність лікарні відновного лікування здійснюється відповідно до чинного законодавства, наказів, інструкцій та вказівок МОЗ України, наказів та розпоряджень місцевих органів охорони здоров'я за підпорядкуванням, цього Положення.

1.6. Потужність лікарні відновного лікування та адміністративна територія, що нею обслуговується, визначається територіальним органом охорони здоров'я в залежності від потреб населення у відновному лікуванні, чисельності населення, зони обслуговування, фактичного забезпечення населення ліжковим фондом та його спеціалізацією.

1.7. Лікарня відновного лікування розміщається в спеціально збудованій або пристосованій будівлі, що за набором та площею службових приміщень відповідає діючим санітарно-гігієнічним та будівельним нормам та правилам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

2. Основні завдання лікарні відновного лікування

2.1. Відновлення функцій систем і органів, порушених у результаті хвороби чи травми.

2.2. Повне або часткове відновлення працездатності хворого.

2.3. Пристосування хворих (в разі неможливості відновлення) до самообслуговування відповідно до нових умов життя, що виникли внаслідок хвороби або травми.

2.4. Своєчасне та якісне проведення відновного лікування хворих з використанням комплексу всіх необхідних і доступних методів.

2.5. Диференційований підхід до вибору методів та засобів відновного лікування різних категорій хворих із забезпеченням принципів безперервності, наступності, послідовності і етапності, індивідуального підходу в організації та здійсненні програм відновного лікування.

2.6. Своєчасне переведення хворих у відповідні спеціалізовані відділення в разі погіршення стану та потреби у кваліфікованій лікарській допомозі;

2.7. Удосконалення форм та методів відновного лікування різних категорій хворих.

2.8. Забезпечення належного лікувально-охоронного, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму роботи лікарні.

2.9. Організаційно-методичне керівництво закладами кабінетами (відділеннями) відновного лікування в районі своєї діяльності.

3. Основні функції лікарні відновного лікування:

Відповідно до цих завдань лікарня відновного лікування забезпечує:

3.1. Своєчасну обґрунтовану госпіталізацію хворих у відділення відповідного профілю.

3.2. Здійснення відповідної санітарної обробки госпіталізованих хворих та інших протиепідемічних заходів з метою попередження внутрішньолікарняних інфекцій.

3.3 Своєчасну організацію та проведення відновного лікування хворих за індивідуальними програмами згідно з діючими стандартами діагностично-лікувального процесу у відділеннях відновного лікування, протоколів відновного лікування, з використанням усіх сучасних засобів і методів відновного лікування.

3.4. Динамічне спостереження за станом здоров'я госпіталізованих хворих з метою своєчасної діагностики ускладнень чи загострень хронічних хвороб та невідкладних станів.

3.5 Своєчасне надання за показаннями екстреної та невідкладної медичної допомоги госпіталізованим хворим зі здійсненням в разі потреби їх переведення у відповідні спеціалізовані стаціонарні заклади;

3.6. Забезпечення консультативних оглядів госпіталізованих хворих із залученням при необхідності лікарів-консультантів інших спеціалізованих закладів;

3.7. Опанування та запровадження в практику роботи відділень лікарні нових сучасних методів і засобів відновного лікування, заснованих на досягненнях сучасної медичної науки і практики, принципах доказової медицини тощо;

3.8. Проведення експертизи тимчасової непрацездатності працюючого населення в установленому порядку;

3.9. Забезпечення наступності та взаємозв'язку у роботі з прикріпленими поліклініками і лікарнями, що направляють хворих на відновне лікування, а також закладами медико-соціального забезпечення, громадськими та іншими організаціями.

3.10. Проведення клінічних розборів випадків необґрунтованого направлення на відновне лікування, дефектів у веденні хворого на етапах лікування, неефективності проведених відновних заходів тощо.

3.11. Здійснення заходів з підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу лікарні в установленому порядку.

3.12. Своєчасне забезпечення органів виконавчої влади та територіальних органів охорони здоров'я інформацією про надзвичайні ситуації та випадки, передбаченого чинним законодавством та інструктивно-директивними документами.

3.13. Забезпечення з медичними і немедичними закладами, установами та громадськими організаціями для забезпечення виконання функцій, покладених на лікарню відновного лікування, в т.ч. в разі виникнення надзвичайних ситуацій.

3.14. Направлення хворих на подальше лікування у відділення відновного лікування поліклінік у разі потреби продовження курсу відновних заходів в амбулаторно-поліклінічних умовах.

3.15. Здійснення консультативної й організаційно-методичної допомоги з питань відновного лікування прикріпленим закладам охорони здоров'я.

4. Структура та штати лікарні відновного лікування

4.1. Структура лікарні відновного лікування визначається територіальним органом охорони здоров'я в залежності від потреб населення у відновному лікуванні, чисельності обслуговуваного населення і затверджується територіальною державною адміністрацією.

4.2. Структура лікарні відновного лікування виходячи з місцевих потреб та умов, покладених на лікарню завдань та функцій, чисельності обслуговування, може включати:

- адміністративно-господарська частину;

- приймальне відділення;

- спеціалізовані стаціонарні відділення відновного лікування (неврологічні, травматолого-ортопедичні, кардіологічні, гастроентерологічні, пульмонологічні)

- діагностичний блок (клінічна лабораторія, рентгенівський кабінет, відділення/кабінет функціональної діагностики тощо);

- реабілітаційний блок (фізіотерапевтичне відділення, відділення лікувальної фізкультури, басейн, кабінет голкорефлексотерапії, механотерапії, фітотерапії, психотерапії, логопеда, соціально-побутові майстерні тощо);

- аптеку;

- поліклінічне відділення зі службою обслуговування хворих вдома;

- патологоанатомічне відділення;

- бібліотеку;

- інші приміщення.

4.3. Спеціалізовані стаціонари відновного лікування при потребі можуть включати відділення вузькоспеціалізованого лікування, зокрема:

- неврологічні стаціонари відновного лікування: неврологічні відділення для відновного лікування хворих з наслідками розладів мозкового кровообігу;

- неврологічні відділення для відновного лікування хворих із захворюваннями периферичної нервової системи;

- неврологічні відділення для відновного лікування хворих з наслідками травм голови та післяопераційних втручань на головному мозку;

- неврологічні відділення для відновного лікування хворих з наслідками захворювань і травм спинного мозку;

- травматолого-ортопедичні стаціонари відновного лікування: травматолого-ортопедичні стаціонари для відновного лікування хворих з наслідками травм і захворювань опорно-рухового апарата;

- травматолого-ортопедичні стаціонари для відновного лікування хворих із захворюваннями хребта без порушення функції спинного мозку тощо.

4.4. Штати лікарні відновного лікування встановлюються територіальним органом охорони здоров'я за узгодженням з територіальною державною адміністрацією в залежності від потреб населення, чисельності контингентів обслуговування, структури лікарні та її потужності в межах, передбачених діючими штатними нормативами для закладів відновного лікування.

4.5. Керівник лікарні відновного лікування може здійснювати перерозподіл штатного розкладу в межах затверджених штатів та згідно з діючими штатними нормативами в залежності від потреб населення у відновному лікуванні, його надання, в межах фонду заробітної плати.

4.6. Функції та відповідальність персоналу лікарні відновного лікування визначається його посадовими інструкціями (функціональними обов'язками).

5. Управління фінансування та господарське забезпечення лікарні відновного лікування

5.1. Лікарня відновного лікування є самостійною юридичною особою, має штамп, печатку, власний розрахунковий рахунок.

5.2. Управління лікарнею відновного лікування здійснює головний лікар, який призначається та звільняється згідно з чинним законодавством і несе відповідальність за діяльність закладу.

5.3. Фінансування лікарні відновного лікування здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, благодійних (добровільних) внесків, пожертвувань від юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Оплата праці медичного персоналу здійснюється в установленому порядку.

5.4. Матеріально-технічне забезпечення лікарні відновного лікування включаючи забезпечення медикаментами, устаткуванням та обладнанням, м'яким інвентарем, санітарним транспортом, та харчування хворих здійснюється згідно з табелем оснащення, кошторисом витрат лікарні.

5.5. Лікарня відновного лікування веде затверджену обліково-звітну документацію та звітує про свою діяльність у встановленому порядку.

5.6. Лікарня відновного лікування має право вимагати від медичних закладів, що направляють хворих на відновне лікування в лікарні відновного лікування, дотримання належного відбору хворих на лікування та встановленого порядку госпіталізації.

5.7. Лікарня відновного лікування може бути клінічною і навчальною базою вищих навчальних медичних закладів різних видів акредитації і науково-дослідних установ.

5.8. У лікарні відновного лікування організуються: громадська рада, лікарняна рада, рада медичних сестер та ін., що діють згідно відповідних положень.

6. Порядок госпіталізації в лікарню відновного лікування

6.1 Лікарня відновного лікування госпіталізує хворих, направлених органами охорони здоров'я, прикріпленими лікарнями і поліклініками.

6.2. Відбір хворих здійснюється комісією, склад і порядок роботи якої встановлюється головним лікарем лікарні відновного лікування.

6.3. При направленні хворих на лікування в лікарню відновного лікування представляється "Виписка з карти амбулаторного (стаціонарного), хворого" (ф. № 027/о) з зазначенням результатів клініко-діагностичних досліджень, проведеного лікування, тривалості непрацездатності хворого.

6.4. У випадках загострення захворювання чи виникнення нового патологічного процесу, що вимагає надання спеціалізованої медичної допомоги, хворі переводяться у відповідні заклади охорони здоров'я в установленому порядку.

6.5 Порядок госпіталізації (переведення) хворих з лікарні відновного лікування визначається органами охорони здоров'я за підпорядкуванням.

6.5. Тривалість перебування хворого в лікарні відновного лікування встановлюється індивідуально, з урахуванням діючих стандартів діагностично-лікувального процесу у відділеннях відновного лікування, протоколів медичної допомоги.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 7
до наказу МОЗ України
від___________№______

 

 


ПОЛОЖЕННЯ
про Госпіс

1. Загальні положення

1.1. Госпіс є лікувально-профілактичним закладом, що призначається для цілодобового кваліфікованого догляду, надання медичної та соціальної допомоги, включаючи забезпечення паліативної та симптоматичної допомоги, психологічної та соціальної підтримки інкурабельним онкологічним хворим, хронічним хворим у термінальній стадії та іншим контингентам, що потребують такого виду допомоги.

1.2. Рішення про відкриття госпісу приймається територіальним органом охорони здоров'я, якому підпорядковується госпіс.

1.3. Діяльність госпісу здійснюється відповідно до чинного законодавства, директивних та інструктивно-методичних документів МОЗ України, територіальних органів місцевого самоврядування за підпорядкуванням та цього Положення.

Потужність госпісу та адміністративна територія, що нею обслуговується, визначається територіальним органом охорони здоров'я в залежності від потреб населення в медико-соціальній допомозі такого типу, чисельності населення, зони обслуговування, фактичного забезпечення населення ліжковим фондом та його спеціалізацією.

1.4. Госпіс розміщається в спеціально збудованій або пристосованій будівлі, що за набором та площею службових приміщень відповідає діючим санітарно-гігієнічним та будівельним нормам та правилам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам. Госпіс має бути забезпечений всіма видами комунальних вигод для перебування тяжкохворих, що потребують медичної та соціальної допомоги.

2. Основні завдання госпісу

2.1. Підвищення доступності кваліфікованої стаціонарної та амбулаторної медичної допомоги інкурабельним онкологічним хворим та хронічним хворим у термінальній стадії.

2.2. Здійснення медичного догляду за інкурабельними онкологічними хворими, хронічними хворими у термінальній стадії.

2.3. Надання госпіталізованим хворим та їх родичам активної психологічної та соціальної підтримки.

2.4. Забезпечення надання екстреної медичної допомоги госпіталізованим хворим в разі невідкладних станів.

2.5. Забезпечення належного лікувально-охоронного, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму.

2.6. Забезпечення взаємодії з іншими медичними та немедичними закладами при вирішенні питань надання медико-соціальної допомоги.

2.7. Організація патронажного нагляду за інкурабельними онкологічними хворими та хронічними хворими у термінальній стадії вдома в разі неможливості їх госпіталізації в стаціонарне відділення госпісу.

3. Основні функції госпісу:

Відповідно до покладених на госпіс завдань він виконує такі функції:

3.1. Здійснює приймання і розміщення госпіталізованих хворих відповідно профілю захворювання і тяжкості стану.

3.2. Проводить санітарну обробку госпіталізованих хворих та інших заходи з попередження внутрішньолікарняних інфекцій в установленому порядку.

3.3. Забезпечує:

- призначення та здійснення відповідних програм обстеження, паліативного і симптоматичного лікування госпіталізованим хворим з урахуванням їх віку, діагнозу, тяжкості стану та у відповідності з діючими стандартами надання медичної допомоги;

- проведення регулярних лікарських оглядів госпіталізованих хворих з періодичністю, що визначається станом хворих, але не рідше 1 разу на тиждень;

- кваліфікований медичний догляд та дієтичне харчування госпіталізованих хворих;

- своєчасне надання екстреної та невідкладної медичної допомоги хворим в разі невідкладних станів за здійсненням в разі потреби переведення хворих в спеціалізовані медичні заклади;

- проведення в разі потреби консультативних оглядів госпіталізованих хворих з залученням лікарів-консультантів відповідних спеціалізованих закладів;

- організацію патронажного нагляду за інкурабельними онкологічними хворими, хворими у термінальній стадії вдома зі здійсненням кваліфікованої медико-соціальної допомоги, в т.ч. паліативного та симптоматичного лікування.

3.4. Здійснює:

- надання психологічної допомоги та підтримки госпіталізованим хворим та їх родичам та забезпечення в разі потреби правового консультування госпіталізованих хворих;

- навчання родичів госпіталізованих хворих навичкам догляду за тяжко хворими та хворими у термінальній стадії;

- своєчасне інформування органів виконавчої влади та територіальних органів охорони здоров'я про надзвичайні ситуації та випадки в установленому порядку;

- взаємодію з медичними і немедичними органами, закладами, установами та громадськими організаціями для забезпечення виконання функцій, покладених на госпіс, в т.ч. в разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- ведення і передачу діючої обліково-звітної документації та аналіз діяльності госпісу в установленому порядку;

- надання організаційно-методичної та консультативної допомоги іншим медичним закладам та медичним працівникам з питань організації паліативної допомоги.

3.5. Співпрацює з установами соціального захисту та іншими медичними та немедичними закладами та громадськими, релігійними організаціями з питань надання медико-соціальної допомоги.

4. Організаційна структура та штати госпісу

4.1. Структура госпісу визначається територіальним органом охорони здоров'я в залежності від потреб населення в медико-соціальній допомозі, чисельності обслуговуваного населення і затверджується територіальною державною адміністрацією.

4.2. Структура госпісу, виходячи з місцевих потреб та умов, покладених на госпіс завдань та функцій, чисельності хворих, може включати:

- апарат управління;

- стаціонар з приймальним відділенням;

- патронажне відділення;

- лікувально-діагностична служба;

- аптека;

- господарські служби та інші приміщення.

В структуру госпісу можуть також входити патологоанатомічне відділення, відділення ритуальних послуг тощо.

4.3. Штати госпісу встановлюються територіальним органом охорони здоров'я за узгодженням з територіальною державною адміністрацією в залежності від потреб населення, чисельності контингентів обслуговування, структури госпісу та її потужності в межах, передбачених діючими штатними нормативами.

4.4. Керівник госпісу може здійснювати перерозподіл штатного розкладу в межах затверджених штатів та згідно з діючими штатними нормативами в залежності від потреб населення в медико-соціальній допомозі, обсягів її надання, в межах фонду заробітної плати.

4.5. Функції та відповідальність персоналу госпісу визначаються посадовими інструкціями (функціональними обов'язками)

5. Управління, фінансування та господарське забезпечення госпісу

5.1. Госпіс є самостійною фінансовою і юридичною особою, має штамп, печатку, власний розрахунковий рахунок.

5.2. Управління госпісом здійснює головний лікар, який призначається та звільняється згідно з чинним законодавством і несе відповідальність за діяльність закладу.

5.3. Фінансування госпісу здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, благодійних (добровільних) внесків, пожертвувань від юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Оплата праці медичного персоналу здійснюється в установленому порядку.

5.4. Матеріально-технічне забезпечення госпісу, включаючи забезпечення медикаментами, устаткуванням та обладнанням, м'яким інвентарем, санітарним транспортом, та харчування хворих здійснюється згідно з табелем оснащення і кошторисом витрат госпісу.

5.5. Госпіс веде затверджену обліково-звітну документацію і та звітує про свою діяльність у встановленому порядку.

5.6. Керівник госпісу має право вимагати від медичних закладів, що направляють хворих на планове лікування в госпіс, дотримання належного відбору хворих на лікування та встановленого порядку госпіталізації.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 8
до наказу МОЗ України
від___________№______

 

 


ПОЛОЖЕННЯ
про лікарню сестринського догляду

1. Загальні положення

1.1. Лікарня сестринського догляду є лікувально-профілактичним закладом, що призначається для цілодобового кваліфікованого догляду, надання медичної та соціальної допомоги, включаючи забезпечення підтримуючого, в т.ч. довготривалого, лікування, психологічної та соціальної підтримки та реабілітації, хронічним хворим, особам старших вікових груп, інвалідам, післяопераційним хворим та іншим контингентам, що потребують такого виду допомоги. Рішення про відкриття лікарні сестринського догляду приймається територіальним органом охорони здоров'я за узгодженням з територіальними органами соціального захисту.

1.2. Лікарня сестринського нагляду підпорядковується територіальному органу охорони здоров'я і керується у своїй діяльності чинним законодавством, директивними та інструктивно-методичними документами МОЗ України та місцевих органів охорони здоров'я, цим Положенням і наказами керівника лікарні.

1.3. Потужність лікарні сестринського догляду та адміністративна територія, що нею обслуговується, визначається територіальним органом охорони здоров'я в залежності від потреб населення в медико-соціальній допомозі, чисельності населення, зони обслуговування, фактичного забезпечення населення ліжковим фондом та його спеціалізацією.

1.4. Лікарня сестринського догляду розміщається в спеціально збудованій або пристосованій будівлі, що за набором та площею службових приміщень відповідає діючим санітарно-гігієнічним та будівельним нормам та правилам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам. Лікарня сестринського догляду має бути забезпечена всіма видами комунальних вигод для перебування хворих похилого віку, інвалідів, що потребують медичної та соціальної допомоги.

2. Основні завдання лікарні сестринського догляду

2.1. Надання кваліфікованого підтримуючого лікування, в т.ч. довготривалого, хронічним хворим, інвалідам, особам похилого віку та немічним особам.

2.2. Здійснення медичного догляду за хронічними хворими з довготривалим перебігом хвороби, інвалідами, особами старших вікових груп та іншими контингентами, що потребують стороннього догляду.

2.3. Надання госпіталізованим хворим активної психологічної та соціальної підтримки.

2.4. Здійснення заходів щодо медичної та соціально-психологічної реабілітації хронічних хворих та інвалідів.

2.5. Проведення курсів профілактичного лікування хронічних хворих з метою попередження тяжких загострень та ускладнень хвороб та інвалідизації.

2.6. Забезпечення екстреної медичної допомоги госпіталізованим хворим в разі невідкладних станів.

2.7. Своєчасне переведення хворих у відповідні спеціалізовані відділення в разі погіршення стану та потреби в кваліфікованій лікарській допомозі.

2.8. Забезпечення належного лікувально-охоронного, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму.

2.9. Забезпечення взаємодії з іншими медичними та немедичними закладами при вирішенні питань надання медико-соціальної допомоги.

3. Основні функції лікарні сестринського догляду

3.1. Приймання і розміщення госпіталізованих хворих відповідно профілю захворювання і тяжкості стану.

3.2. Здійснення відповідної санітарної обробки госпіталізованих хворих та інших заходів щодо попередження внутрішньолікарняних інфекцій.

3.3. Проведення періодичних лікарських оглядів госпіталізованих хворих з призначенням відповідних програм обстеження, лікування, медико-соціальної та психологічної реабілітації з урахуванням віку хворих, діагнозу, тяжкості стану, потреби в сторонньому догляді тощо з періодичністю, що визначається станом хворих, але не рідше 1 разу на тиждень.

3.4. Забезпечення виконання лікарських призначень, процедур, реабілітаційних заходів тощо та дієтичного харчування хворих за рекомендаціями лікарів.

3.5. Забезпечення кваліфікованого медичного догляду за хворими, інвалідами, особами похилого віку, психологічної допомоги і підтримки.

3.6. Динамічне спостереження за станом здоров'я госпіталізованих хворих з метою своєчасної діагностики ускладнень чи загострень хронічних хвороб та невідкладних станів.

3.7. Своєчасне надання екстреної та невідкладної медичної допомоги хворим в разі невідкладних станів зі здійсненням в разі потреби переведення хворих у спеціалізовані медичні заклади.

3.8. Навчання хворих елементарним навичкам самообслуговування та самодопомоги.

3.9. Навчання родичів госпіталізованих хворих навичкам догляду за тяжко хворими та інвалідами.

3.10. Забезпечення в разі потреби консультативних оглядів госпіталізованих хворих із залученням лікарів-консультантів відповідних лікувально-профілактичних закладів.

3.11. Своєчасне надання органам виконавчої влади та територіальним органам охорони здоров'я інформації про надзвичайні ситуації та випадки, передбаченої чинним законодавством та інструктивно-директивними документами.

3.12. Забезпечення взаємодії з медичними і немедичними органами, закладами, установами та громадськими організаціями для виконання функцій, покладених на лікарню (відділення) сестринського догляду, в т.ч. в разі виникнення надзвичайних ситуацій.

3.13. Ведення і передача діючої обліково-звітної документації та аналіз діяльності лікарні (відділення) сестринського догляду в установленому порядку.

Виконуючи поставлені завдання та функції, лікарня сестринського догляду має право:

- надавати населенню медико-соціальну допомогу згідно з чинним законодавством;

- співпрацювати з установами соціального захисту та іншими медичними і немедичними закладами та громадськими, релігійними організаціями з питань надання медико-соціальної допомоги;

- вимагати від медичних закладів, що направляють хворих на планове лікування в лікарні сестринського догляду, дотримання належного відбору хворих на лікування та встановленого порядку госпіталізації.

4. Структура та штати лікарні сестринського догляду

4.1. Структура лікарні сестринського догляду визначається територіальним органом охорони здоров'я в залежності від потреб населення у медико-соціальній допомозі, чисельності обслуговуваного населення і затверджується територіальною державною адміністрацією.

4.2. Структура лікарні сестринського догляду, виходячи з місцевих потреб та умов, покладених на лікарню завдань та функцій, чисельності обслуговування, включає:

- апарат управління;

- стаціонар з приймальним відділенням;

- лікувально-діагностична служба;

- відділення реабілітації;

- аптека;

- господарські служби.

В структуру лікарні сестринського догляду можуть входити відділення позалікарняної допомоги зі службою обслуговування хворих вдома, патологоанатомічне відділення, соціально-побутові майстерні, бібліотека тощо.

4.3. Штати лікарні сестринського догляду встановлюються територіальним органом охорони здоров'я за узгодженням з територіальною державною адміністрацією в залежності від потреб населення, чисельності контингентів обслуговування, структури лікарні та її потужності в межах, передбачених діючими штатними нормативами для закладів сестринського закладу.

4.4. Керівник лікарні сестринського догляду може здійснювати перерозподіл штатного розкладу в межах затверджених штатів та згідно з діючими штатними нормативами в залежності від потреб населення в медико-соціальній допомозі, обсягів її надання, в межах фонду заробітної плати.

4.5. Функції та відповідальність персоналу лікарні сестринського догляду визначається посадовими інструкціями (функціональними обов'язками).

5. Управління фінансування та господарське забезпечення лікарні сестринського догляду

5.1. Лікарня сестринського догляду є самостійною юридичною особою, має штамп, печатку, власний розрахунковий рахунок.

5.2. Управління лікарнею сестринського догляду здійснює директор, який призначається та звільняється згідно з чинним законодавством і несе відповідальність за діяльність закладу.

5.3. Фінансування лікарні сестринського догляду здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету із залученням не заборонених чинним законодавством позабюджетних джерел (страхових, благодійних фондів, внесків підприємств, установ та організацій, спонсорської допомоги окремих громадян тощо). Оплата праці медичного персоналу здійснюється в установленому порядку.

5.4. Матеріально-технічне забезпечення лікарні сестринського догляду, включаючи забезпечення медикаментами, устаткуванням та обладнанням, м'яким інвентарем, санітарним транспортом, та харчування хворих здійснюється згідно з табелем оснащення, кошторисом витрат лікарні.

5.5. Лікарня сестринського догляду веде облікову та звітну документацію, встановлену МОЗ України і звітує про свою діяльність у встановленому порядку.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 9
до наказу МОЗ України
від___________№______

 


ПОЛОЖЕННЯ
про головного лікаря обласної, республіканської (АР Крим) лікарні

1. Головний лікар здійснює керівництво діяльністю обласної, республіканської (АР Крим)) лікарні на основі єдиноначальності, спираючись на громадськість; відповідає за всю лікувально-профілактичну, організаційно-методичну, адміністративно-господарську та фінансову діяльність лікарні.

2. Головним лікарем обласної (республіканської) лікарні призначається кваліфікований фахівець, який має підготовку з організації та управління охороною здоров'я, необхідний досвід лікувальної й організаційної роботи.

3. Головний лікар обласної (республіканської) лікарні затверджується і звільняється обласним відділом охорони здоров'я, МОЗ АР Крим.

4. Головний лікар обласної (республіканської) лікарні безпосередньо підпорядкований відповідному органу охорони здоров'я.

5. Головний лікар організує роботу обласної (республіканської) лікарні відповідно до чинного законодавства, наказів, інструкцій та вказівок МОЗ України, територіальних органів охорони здоров'я за підпорядкуванням, та цього Положення.

6. Відповідно до основних завдань обласної (республіканської) лікарні головний лікар:

6.1. Розробляє та здійснює проведення заходів, спрямованих:

- на підвищення якості і культури роботи обласної (республіканської) лікарні з медичного забезпечення населення області (республіки) висококваліфікованою, стаціонарною, консультативною поліклінічною та екстреною медичною і плановою консультативною допомогою засобами санітарної авіації і наземного транспорту;

- на підвищення рівня організаційно-методичного керівництва сільськими і міськими лікувально-профілактичними закладами;

6.2. Організує:

- розробку єдиних планів організаційно-методичного керівництва та надання практичної допомоги медичним працівникам лікувально-профілактичних закладів області (республіки) з боку обласної (республіканської) лікарні й інших обласних (республіканських) закладів охорони здоров'я;

- вивчення причин загальної захворюваності населення області (республіки), захворюваності з тимчасовою втратою працездатності робітників провідних галузей промисловості та агропромислового комплексу, інвалідності та смертності розробку і проведення заходів, спрямованих на зниження цих показників; підвищення якості роботи обласних (республіканських) лікувально-профілактичних закладів ;

- керівництво та контроль за постановкою і рівнем статистичного обліку і звітності в лікувально-профілактичних закладах області (республіки), а також здійснення статистичних досліджень про діяльність міських і сільських закладів охорони здоров'я;

- розробку заходів щодо спеціалізації і підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу міських і сільських лікувально-профілактичних закладів області (республіки);

- вивчення, узагальнення і поширення нових організаційних форм медичного обслуговування населення і досвіду роботи передових лікувально-профілактичних закладів області (республіки);

6.3. Забезпечує:

- чітку організацію і взаємозв'язок у роботі між усіма структурними підрозділами лікарні;

- координацію дій між всіма обласними (республіканськими) медичними закладами в проведенні планово-консультативної роботи і надання практичної допомоги медичним працівникам області (республіки) у їх діяльності з організації і наданню лікувально-профілактичної допомоги населенню;

- своєчасне опанування і широке запровадження в практику роботи обласної (республіканської) лікарні сучасних методів і засобів профілактики, діагностики і лікування хворих, стандартів надання медичної допомоги, протоколів медичної допомоги;

- розвиток та удосконалення організаційних форм та методів роботи структурних підрозділів обласної (республіканської) лікарні з медичного обслуговування і догляду за хворими;

- широке залучення громадськості до розробки і проведення заходів, спрямованих на підвищення якості і культури роботи персоналу обласної (республіканської) лікарні, наведення належного порядку і зміцнення матеріально-технічної бази;

6.4. Несе відповідальність:

- за належну якість обстеження, лікування і догляду за хворими в лікарні відповідно до сучасного рівня розвитку медичної науки і техніки та згідно з діючими стандартами надання медичної допомоги, протоколами медичної допомоги;

- за раціональне використання наявних ресурсів: основних фондів медичної техніки і медичних кадрів;

- за сучасне виявлення та ефективне використання резервів підвищення якості медичної допомоги, а також впровадження раціоналізаторських пропозицій, спрямованих на підвищення якості роботи персоналу і культури обслуговування хворих;

- за готовність лікарні до виконання вимог цивільної оборони й інших спеціальних вказівок;

- за розробку і здійснення заходів, спрямованих на поліпшення матеріально-технічної бази лікарні (своєчасне проведення ремонтно-будівельних робіт, оснащення сучасним устаткуванням, апаратурою і медикаментами);

- за доцільне й економічне використання фінансових коштів, матеріалів, медикаментів і інших матеріальних цінностей;

- за організацію зберігання й облік бланків листків непрацездатності та інших бланків суворого обліку відповідно до діючих інструкцій;

- за благоустрій, озеленення і санітарний стан лікарні та її території;

- за встановлення належного контролю за виконанням протипожежних заходів та евакуації хворих у випадку пожежі.

7. Головний лікар обласної (республіканської) лікарні має право:

- наймання і звільнення працівників;

- заохочення і накладення дисциплінарних стягнень на персонал лікарні;

- видавати накази та розпорядження;

- представляти лікарню в державних органах, судових і арбітражних інстанціях, громадських та інших організаціях;

- розпоряджатися кредитами, укладати договори, видавати зобов'язання і здійснювати інші дії від імені лікарні в межах, установлених чинним законодавством;

- направляти в необхідних випадках лікарів-фахівців обласної (республіканської) лікарні в райони для надання практичної допомоги медичним працівникам лікувально-профілактичних закладів в організації роботи й освоєнні нових методів і засобів профілактики, діагностики і лікування;

- викликати за узгодженням з відповідними органами охорони здоров'я головних лікарів центральних районних лікарень, сільських районних і дільничних лікарень, а також головних (старших) медичних сестер лікарень на короткочасне стажування в обласну (республіканську) лікарню з організації роботи та управління лікарнею та веденню лікарняного господарства;

- вирішувати питання про передчасну виписку хворого зі стаціонару в зв'язку з порушенням правил внутрішнього розпорядку лікарні;

- дозволяти в окремих випадках не робити патологоанатомічного розтину трупів померлих в лікарні;

- давати дозвіл на застосування нових методів лікування лікарськими засобами, розглянутими Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення та затвердженими МОЗ України; на проведення клінічних досліджень нових лікарських засобів за рішенням Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення.

8. Головний лікар обласної ( республіканської) лікарні зобов'язаний:

8.1. Систематично доводити до відома персоналу лікарні:

- накази, розпорядження й інструктивно-методичні указівки вищестоячих організацій і забезпечити їхнє своєчасне виконання.

- дані про нові методи і засоби профілактики, діагностики і лікування, а також досвід роботи передових (кращих) лікувально-профілактичних закладів.

8.2. Забезпечувати наступність і зв'язок в обслуговуванні хворих між стаціонаром і консультативною поліклінікою, а також проведення обстеження хворих у консультативній поліклініці в максимально стислі строки.

8.3. Систематично контролювати якість обстеження, лікування і догляду за хворими у стаціонарі, а також роботу всього лікарського, середнього та молодшого медичного персоналу.

8.4. Регулярно складати план роботи лікарні та забезпечувати його виконання;

8.5. Розглядати і затверджувати:

- плани роботи структурних підрозділів лікарні;

- графік роботи лікарів-ординаторів у стаціонарі і поліклініці;

- правила внутрішнього розпорядку лікарні, а також інструкції про діяльність персоналу;

8.6. Організовувати і регулярно проводити:

- наради персоналу лікарні і лікарняні ради;

- ранкові конференції лікарів із заслуховуванням повідомлень чергових лікарів про основні події, що мали місце під час чергування;

- планові і позачергові (у тому числі і нічні) обходи відділень, кабінетів і інших структурних підрозділів стаціонару і поліклініки;

- заслуховування звітів про проведену роботу своїх заступників і завідувачів структурних підрозділів лікарні;

8.7. Забезпечувати:

- своєчасний розгляд пропозицій, скарг і заяв трудящих, прийняття по кожній з них конкретних рішень і здійснення контролю їх виконання;

- своєчасну і ретельну перевірку всіх надзвичайних подій у стаціонарі і поліклініці (раптова смерть, несвоєчасне надання медичної допомоги, внутрішньолікарняна інфекція, аварія і т.п.), про результати якої і вжиті заходи у встановлений термін повідомляти у вищестоячі організації;

- якісне складання і своєчасне подання у вищі органи річних і квартальних планів і кошторису лікарні, статистичних, фінансових та господарських звітів кошторису про діяльність лікарні;

8.8. Періодично звітувати про свою роботу перед вищестоячими органами охорони здоров'я за підпорядкуванням, громадськими організаціями та населенням;

8.9. Регулярно брати участь у роботі громадської ради і створювати необхідні умови для її роботи.

9. За відсутності головного лікаря його обов'язки виконує один з його заступників.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 16
до наказу МОЗ України
від___________№______

 

 


ПОЛОЖЕННЯ
про заступника головного лікаря лікарні з медичної частини

1. Заступник головного лікаря лікарні з медичної частини здійснює безпосереднє керівництво діяльністю всіх лікувально-діагностичних відділень, кабінетів та лабораторій стаціонару, а також діяльністю аптеки, кабінету медичної статистики і радою медичних сестер; відповідає за організацію роботи лікарні з обстеження, лікування й догляду за хворими та якість лікувально-діагностичного процесу;

2. Заступником головного лікаря лікарні з медичної частини призначається кваліфікований лікар, що має досвід лікувальної та організаційної роботи;

3. Призначення і звільнення заступника головного лікаря лікарні з медичної частини здійснюється головним лікарем лікарні за узгодженням з територіальним органом місцевого самоврядування.

4. Заступник головного лікаря з медичної частини підпорядковується головному лікарю лікарні.

5. Заступник головного лікаря лікарні з медичної частини здійснює свою роботу відповідно до чинного законодавства, наказів, інструкцій та вказівок МОЗ України, положення про лікарню та цього Положення.

6. Заступник головного лікаря лікарні з медичної частини має право:

6.1. Віддавати розпорядження і вказівки керівникам та персоналу підпорядкованих йому структурних підрозділів лікарні.

6.2. Представляти підлеглих йому працівників до заохочень і вносити пропозиції про накладення дисциплінарних стягнень на осіб, що порушують трудову дисципліну і незадовільно виконують свої функціональні обов'язки.

6.3. Вирішувати питання прийому і виписки хворих зі стаціонару.

6.4. Під час відсутності головного лікаря (відпустка, хвороба, відрядження тощо) користуватися всіма правами, передбаченими положенням про головного лікаря міської лікарні.

7. Заступник головного лікаря лікарні з медичної частини:

7.1. Несе безпосередню відповідальність за:

- організацію, рівень та якість лікувально-діагностичної роботи лікарні відповідно до рівня сучасних досягнень медичної науки;

- дотримання затверджених стандартів діагностично-лікувального процесу та протоколів медичної допомоги при обстеженні та лікуванні хворих;

- правильне розміщення й організацію праці медичних кадрів і проведення заходів щодо систематичного підвищення кваліфікації лікарського і середнього медичного персоналу;

- доцільне і повне використання наявного ліжкового фонду (забезпечення оптимальних термінів обстеження та лікування хворих, максимальне використання ліжкового фонду лікувально-діагностичних кабінетів і лабораторій протягом усіх днів тижня і т.д.);

- забезпечення технічно грамотної експлуатації персоналом лікувально-діагностичної апаратури та іншої медичної техніки;

- встановлення і забезпечення належної наступності та взаємозв'язку в обстеженні і лікуванні хворих між поліклінікою і стаціонаром;

7.2. Розробляє і здійснює проведення заходів, спрямованих на:

- своєчасне і широке впровадження в практику нових медичних технологій, форм та методів обстеження і лікування хворих; принципів лікувально-охоронного режиму; лікувального харчування; методів лікувальної фізкультури і відновної терапії;

- поліпшення безпосередніх і віддалених результатів лікування;

- зниження лікарняної, післяопераційної летальності, а також післяопераційних ускладнень;

- раціональне застосування і використання в лікуванні хворих сучасних медикаментозних засобів, а також кровозамінників, бактерійних і інших лікувальних препаратів;

- забезпечення суворого і сталого санітарно-епідеміологічного режиму в лікарні і попередження внутрішньолікарняних інфекцій;

8. Заступник головного лікаря лікарні з медичної частини зобов'язаний:

8.1. Здійснювати безпосереднє керівництво діяльністю завідувачів відділень, кабінетів і лабораторій лікарні.

8.2. Здійснювати систематичний контроль за якістю обстеження, лікування і нагляду за хворими шляхом:

- планового проведення обстеження стану роботи відділень, кабінетів і лабораторій з наступним обговоренням результатів перевірки на лікарняній раді;

- систематичного аналізу якісних показників діяльності лікувально-діагностичних структурних підрозділів стаціонару;

- оцінки ефективності проведених лікувально-профілактичних заходів, а також систематичного вивчення розбіжностей поліклінічних, лікарняних і патологоанатомічних діагнозів;

- проведення систематичних обходів лікувально-діагностичних та допоміжних структурних підрозділів лікарні;

- постійної перевірки історій хвороби (медичних карт стаціонарного хворого) та іншої медичної документації стосовно якості їхнього ведення, правильності і своєчасного виконання лікарських призначень і застосовуваних методів обстеження та лікування.

8.3. Організовувати і забезпечувати проведення на сучасному рівні досягнень медичної науки і практики:

- лікарняних науково-практичних конференцій лікарів і медичних сестер;

- клініко-анатомічних конференцій;

- семінарів і декадників для лікарів і середнього медичного персоналу;

- клінічних розборів хворих.

8.4. Організовувати консультації і консиліуми, приділяючи особливу увагу складним у діагностичному відношенні хворим та тяжкохворим;

8.5. Забезпечувати належний порядок приймання і виписки хворих, а також їхнього переведення в інші лікувально-профілактичні заклади.

8.6. Планувати і забезпечувати проведення заходів з санітарно-гігієнічного виховання населення.

8.7. Розробляти план роботи стаціонару лікарні, правила внутрішнього розпорядку, а також інструкції про діяльність медичного персоналу.

8.8. Забезпечувати правильну організацію та якість статистичного обліку і подання у встановлений термін відповідної звітності про діяльність стаціонару і запроваджувати нові медичні технології, методи та засоби профілактики, діагностики і лікування хворих, ефективні організаційні форми медичного обслуговування населення, роботи медичного персоналу і догляду за хворими.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 22
до наказу МОЗ України
від___________№______

 


ПОЛОЖЕННЯ
про завідувача стаціонарного відділення обласної (республіканської),
міської та центральної районної лікарні

1. Завідувач стаціонарного відділення обласної (республіканської) міської та центральної районної лікарні (далі відділення) здійснює безпосереднє керівництво діяльністю персоналом відділення і несе повну відповідальність за якість і культуру медичного обслуговування хворих у відділенні.

2. На посаду завідувача відділення призначається висококваліфікований фахівець вищої або першої кваліфікаційної категорії, який має досвід практичної роботи та організаційної роботи за фахом.

3. Призначення та звільнення завідувача відділення здійснюється головним лікарем лікарні.

4. Завідувач відділення безпосередньо підпорядкований головному лікареві лікарні (заступнику головного лікаря з медичної частини) і працює за графіком, затвердженим головним лікарем лікарні (заступником головного лікаря з медичної частини).

5. Завідувач відділення у своїй роботі керується чинним законодавством, наказами, вказівками та інструкціями МОЗ України, наказами та розпорядженнями головного лікаря лікарні та цим Положенням.

6. Завідувачу відділення підпорядковується весь персонал відділення.

Згідно з основними завданнями лікарні завідувач відділення:

6.1. Організує та забезпечує:

- належний рівень обстеження і лікування хворих згідно з діючими стандартами діагностично-лікувального процесу в стаціонарах (протоколами медичної допомоги); належну розстановку та організацію праці лікарського, середнього та молодшого медичного персоналу відділення;

- проведення заходів щодо підвищення кваліфікації лікарського, середнього та молодшого медичного персоналу відділення;

- раціональне використання наявної лікувальної та діагностичної апаратури, інструментарію та іншого медичного обладнання, технічно грамотну його експлуатацію;

- здіснення заходів щодо скорочення термінів обстеження хворих та більш раціонального використання ліжкового фонду відділення;

- запровадження в роботу відділення нових технологій, методів та засобів обстеження та лікування хворих, стандартів діагностично-лікувального процесу, протоколів медичної допомоги, своєчасне ознайомлення та своєчасне навчання з методикою їх застосування лікарського та середнього медичного персоналу відділення;

- тісну співпрацю та взаємодію в роботі з заступником головного лікаря лікарні з поліклінічної роботи (завідувачем поліклініки) з питань наступності в медичному обслуговуванні хворих, порядку їх госпіталізації.

7.2. Несе безпосередню відповідальність за:

- керівництво діяльністю лікарів-ординаторів відділення, середнього та молодшого медичного персоналу, забезпечення контролю якості їх роботи;

- виконання підлеглим персоналом їх функціональних обов'язків;

- якість і культуру медичного обслуговування госпіталізованих хворих;

- впровадження в роботу відділення передових форми роботи, наукової організації праці тощо;

- забезпечення та суворе дотримання санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму у відділенні і виконання правил внутрішнього розпорядку лікарні;

- аналіз та контроль своєчасності, , якості обстеження та лікування хворих на рівні сучасних досягнень медицини, правильність вставленого діагнозу і призначеного лікування;

- раціональне застосування та доцільне використання (з урахуванням характеру перебігу захворювання, віку, загального стану здоров'я та проведеного раніше лікування) медикаментозних засобів та препаратів,

- забезпечення належного санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму у відділенні; попередження занесення та поширення внутрішньолікарняних інфекцій;

- організацію та здійснення заходів, спрямованих на підвищення професійної кваліфікації медичного персоналу, виховання у лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу почуття професійного обов'язку;

- правильну організацію та якість проведення експертизи тимчасової непрацездатності, обґрунтованість видачі і продовження листів непрацездатності, своєчасне направлення хворих на ЛКК та і МСЕК;

- проведення лікарями і медичними сестрами відділення планової санітарно-освітньої роботи і гігієнічного виховання хворих;

- правильність зберігання, обліку та призначення наркотичних, отруйних і сильнодіючих медикаментів.

7.3. Має право:

- віддавати розпорядження та вказівки підпорядкованому йому персоналу відділення;

- здійснювати контроль за роботою підпорядкованого йому персоналу;

- вирішувати питання приймання, відмов в госпіталізації, виписки та переведення хворих на лікування в інші відділення лікарні або інші лікувальні заклади;

- приймати безпосередню участь в роботі з підбору, розміщення лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу відділення;

- представляти головному лікарю лікарні або його заступнику з медичної частини кращих працівників до заохочування та вносити пропозиції про накладання дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни або посадових обов'язків;

- запрошувати до хворих лікарів-консультантів, організовувати консиліуми, за узгодженням із заступником головного лікаря з медичної частини (головним лікарем лікарні);

- перевіряти правильність ведення лікарями-ординаторами медичних карт стаціонарних хворих, відміняти і призначати у відповідному порядку додаткові методи обстеження і лікування хворих;

- перевіряти правильність і повноту виконання середнім медперсоналом призначень лікуючих лікарів;

- організовувати і проводити для персоналу відділення збори, семінари, конференції, практичні заняття, клінічний розбір хворих, лекції та бесіди.

- висувати на обговорення громадської ради лікарні, а також лікарняної ради питання, пов'язані з покращанням діяльності підпорядкованого йому відділення;

7.4. Зобов'язаний:

- здійснювати постійний контроль за роботою персоналу відділення;

- розробляти та затверджувати розподіл обов'язків та графіки чергувань лікарів-ординаторів у відділенні;

- розробляти та затверджувати графіки роботи середнього та молодшого медичного персоналу;

- здійснювати систематичні, не менше одного разу на тиждень, обходи хворих у відділенні, а тих, які поступили і тяжких хворих - щоденно;

- надавати організаційно-методичну допомогу ординаторам відділення в питаннях обстеження та лікування хворих, складанні та корекції планів обстеження та лікування, інтерпретації результатів діагностичних досліджень, обґрунтуванні діагнозів тощо;

- систематично аналізувати якісні показники діяльності відділення та здійснювати розробку заходів щодо покращання його роботи;

- забезпечувати дотримання у відділенні встановлених правил внутрішнього розпорядку лікарні, лікувально-охоронного, санітарно-гігієнічного та санітарно-протиепідемічного режиму;

- здійснювати організацію термінових консультацій та консиліумів і забезпечувати надання госпіталізованим хворим кваліфікованої стаціонарної медичної допомоги на рівні діючих стандартів діагностично-лікувального процесу, протоколів;

- спільно з лікуючим лікарем підписувати історію хвороби та епікриз на хворих, переведених в інші відділення або виписаних з лікарні;

- на прохання (за викликом) ординатора відділення або за вимогою чергового лікаря лікарні негайно з'явитися у відділення в позаробочий час, якщо вказівки, роз'яснення чи поради по телефону не змогли задовольнити зазначених осіб;

- негайно доводити до відома головного лікаря лікарні, а в разі його відсутності - заступника головного лікаря з медичної частини або чергового лікаря лікарні про всі події, що трапились з хворими або обслуговуючим персоналом (раптова смерть, нещасний випадок тощо), а також про халатні дії чи зловживання персоналу та інші події у відділенні та вжиті заходи;

- здійснювати контроль за відвідуваннями хворих родичами та дотриманням ними правил внутрішнього розпорядку лікарні.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 23
до наказу МОЗ України
від___________№______

 


ПОЛОЖЕННЯ
про ординатора стаціонарного відділення обласної, міської,
центральної районної, районної лікарні

1. Ординатор стаціонарного відділення обласної, міської, центральної районної лікарні (далі відділення лікарні), забезпечує організацію, обстеження, лікування та експертизу тимчасової непрацездатності госпіталізованих в стаціонар та ввірених йому хворих, чисельність яких визначається згідно затверджених нормативів.

2. На посаду ординатора відділення лікарні призначається лікар, який пройшов первинну спеціалізацію або удосконалення за обраним фахом і має досвід практичної роботи за цим фахом.

3. Ординатор відділення лікарні призначається та звільняється головним лікарем лікарні за представленням завідувача відділення.

4. Ординатор відділення лікарні безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення лікарні і працює під його керівництвом.

5. Ординатор відділення лікарні у своїй роботі керується чинним законодавством, наказами, вказівками та інструкціями МОЗ України, наказами та розпорядженнями головного лікаря лікарні, вказівками та розпорядженнями завідувача відділення та цим Положенням.

6. Ординатор відділення лікарні несе безпосередню відповідальність за організацію та забезпечення належного догляду за довіреними йому хворими, їх своєчасне повноцінне обстеження, динамічне спостереження та якісне лікування згідно із затвердженими стандартами.

7. Згідно з основними завданнями лікарні ординатор відділення лікарні:

7.1. Забезпечує:

- належний рівень обстеження і лікування хворих згідно з діючими стандартами діагностично-лікувального процесу в стаціонарах (протоколами медичної допомоги);

- належний догляд за хворими на основі принципів лікувально-охоронного режиму, а також дотримання хворими правил внутрішнього розпорядку лікарні;

- проведення на належному рівні експертизи тимчасової втрати працездатності хворих і своєчасне їх направлення на ЛКК і МСЕК;

- дотримання у відділенні діючих вимог санітарно-гігієнічного та санітарно-протиепідемічного режиму, правил протипожежної безпеки.

7.2. Здійснює:

- щоденні обходи та огляди хворих, динамічне спостереження за їх станом під час перебування в стаціонарі;

- контроль своєчасного та якісного виконання обов'язків середнім і молодшим медперсоналом, дотримання ними правил техніки безпеки праці, бережливого поводження з медикаментами, апаратурою, обладнанням та інвентарем.

7.3. Бере участь в обходах із завідувачем відділення, головним лікарем, його заступником з медичної частини, а також в консиліумах.

7.4. Має право:

- призначати обстеження і комплексне лікування хворих, здійснювати корекцію призначених лікувально-діагностичних заходів та вказівок середньому та молодшому медичному персоналу щодо догляду за хворими в залежності від динаміки їх стану;

- віддавати розпорядження і вказівки палатній медсестрі з питань лікування та догляду за хворими;

- перевіряти правильність і своєчасність виконання середнім та молодшим медичним персоналом лікарських призначень, вказівок щодо лікування та догляду за хворими;

- здійснювати виписку та переведення хворих в інше відділення лікарні або інший лікувально-профілактичний заклад за узгодженням із завідувачем відділення;

- вносити пропозиції завідувачу відділення і керівництву лікарні з питань покращення лікувально-профілактичної роботи та усунення недоліків;

- приймати рішення в межах своєї компетенції;

- брати участь в нарадах при обговоренні питань, що відносяться до роботи відділення.

7.5. Зобов'язаний:

- постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію шляхом участі у лікарських науково-практичних конференціях, клінічних розборах хворих, консиліумах;

- знати і вміти застосовувати на практиці сучасні методи діагностики і лікування хворих за своїм фахом (профілем роботи);

- проводити обстеження і лікування хворих у відповідності з сучасними досягненнями медичної науки, стандартами діагностично-лікувального процесу, протоколами надання медичної допомоги;

- брати участь у прийманні хворих, що надходять у відділення під час робочого дня, проводити огляд і призначати необхідні лікувально-діагностичні заходи, заповнювати медичну карту стаціонарного хворого (ф. № 003/о);

- щоденно проводити обхід своїх хворих і брати участь в обходах із завідувачем відділення, головним лікарем лікарні (заступником з медичної частини), а також в консиліумах;

- якісно і своєчасно вести медичну документацію;

- проводити планову санітарно-освітню роботу серед хворих;

- своєчасно доповідати завідувачу відділення (в разі його відсутності безпосередньо заступнику головного лікаря з медичної частини або головному лікареві про зміни у стані здоров'я хворих, які можуть загрожувати їх життю, та своєчасно передавати черговому лікарю список хворих, що потребують особливого спостереження;

- своєчасно доповідати завідувачу відділення (в разі його відсутності безпосередньо заступнику головного лікаря з медичної частини або головному лікареві про грубі порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової дисципліни з боку середнього та молодшого медичного персоналу, а також правил внутрішнього розпорядку лікарні;.

- при зверненні родичів хворого ознайомлювати їх зі станом здоров'я хворого з урахуванням принципів збереження лікарської таємниці.

8. Ординатор відділення лікарні виконує чергування у відділенні за графіком, затвердженим завідувачем відділення, або чергування по лікарні за графіком, затвердженим головним лікарем лікарні (заступником з медичної частини) та узгодженим із завідувачем відділення.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 24
до наказу МОЗ України
від___________№______

 

 


ПОЛОЖЕННЯ
про чергового лікаря

 

1. Загальні положення

1.1. З метою забезпечення безперебійної роботи лікарні у позаробочі години, вихідні та святкові дні в лікарні (відділенні) запроваджуються чергування.

1.2. Відповідальність за роботу лікарні (відділення) під час чергувань покладається безпосередньо на чергового лікаря лікарні (відділення).

2. Положення про чергового лікаря лікарні

2.1. Черговим лікарем лікарні призначається висококваліфікований фахівець, який має досвід практичної роботи та організаційної роботи за фахом.

2.2. Призначення та зняття повноважень чергового лікаря лікарні здійснюється головним лікарем лікарні (заступником з медичної частини).

2.3. Черговий лікар лікарні безпосередньо підпорядкований головному лікареві лікарні (заступнику з медичної частини) і працює за графіком, затвердженим головним лікарем лікарні (заступником з медичної частини).

2.4. Черговому лікареві підпорядкований весь черговий персонал лікарні, а при відсутності головного лікаря лікарні та його заступника з медичної частини, - всі працівники.

2.5. Згідно з основними завданнями лікарні черговий лікар здійснює керівництво діяльністю лікарні протягом чергування згідно з графіком і відповідає за організацію та рівень лікувально-діагностичної та адміністративно-господарської роботи лікарні.

2.6. При відсутності головного лікаря лікарні та його заступника з медичної частини черговий лікар лікарні здійснює безпосереднє керівництво лікарнею та вирішує всі питання, пов'язані з її функціонуванням.

2.7. Черговий лікар лікарні у своїй роботі керується чинним законодавством, наказами, вказівками та інструкціями МОЗ України, наказами та розпорядженнями головного лікаря лікарні, вказівками та цим Положенням.

2.8. Черговий лікар лікарні зобов'язаний:

- здійснювати протягом чергування безпосереднє керівництво діяльністю чергового медичного та допоміжного персоналу лікарні;

- здійснювати постійний контроль роботи всіх чергових структурних підрозділів лікарні шляхом періодичних (не менше двох разів протягом чергування) обходів всіх відділень;

- забезпечувати дотримання в лікарні встановлених правил внутрішнього розпорядку, лікувально-охоронного, санітарно-гігієнічного та санітарно-протиепідемічного режиму;

- в разі необхідності оглядати хворих, що поступають на лікування в плановому порядку або за екстреними показаннями протягом чергування, вирішувати питання їх госпіталізації, обстеження та лікування, включаючи хірургічне втручання,

- забезпечувати організацію термінових консультацій та консиліумів;

- здійснювати обходи лікувально-профілактичних відділень та екстрені огляди хворих за викликами чергового персоналу з відповідними записами в медичній карті стаціонарного хворого (ф. №003/о).

2.9. Черговий лікар лікарні несе відповідальність за:

- роботу чергових лікарів відділень і всього чергового персоналу;

- надання госпіталізованим хворим кваліфікованої медичної допомоги на рівні діючих стандартів;

- своєчасне (не пізніше 12 годин) направлення екстреного повідомлення в санепідстанцію в разі госпіталізації хворого на інфекційне захворювання;

- контроль про обов'язкове інформування родичів про госпіталізацію хворого в лікарню бригадою швидкої медичної допомоги, в непритомному стані, який загрожує життю хворого, про переведення хворого в інший лікувальний заклад тощо, батьків в разі госпіталізації дітей та підлітків віком до 18 років, а також своєчасність повідомлення в міліцію про випадки госпіталізації хворих у непритомному стані, без документів, які затверджують особу, з підозрою на насильницькі травми тощо.

- контроль за відвідуваннями хворих родичами та дотриманням ними правил внутрішнього розпорядку лікарні;

- встановлення факту смерті хворих, які перебувають на лікуванні в лікарні; в разі доставляння трупа в лікарню констатувати факт смерті, складання відповідного акту з наступним повідомленням міліції і розпорядженням про транспортування трупа в морг.

2.10. Черговий лікар лікарні має право:

- віддавати розпорядження та вказівки підпорядкованому йому черговому персоналу лікарні, а при відсутності головного лікаря лікарні (заступника з медичної частини) - всім працівникам лікарні;

- здійснювати протягом чергування контроль за роботою підпорядкованого йому персоналу лікарні;

- вирішувати питання прийому, відмов в госпіталізації, виписки та переведення хворих на лікування в інші відділення лікарні або інші лікувальні заклади;

- не допускати до роботи працівників лікарні у випадку грубого порушення трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, невиконання законного розпорядження чергового лікаря, порушення громадського порядку і в інших випадках, що потребують прийняття термінових заходів, з подальшим інформуванням про це головного лікаря лікарні (заступника з медичної частини).

3. Положення про чергового лікаря відділення

3.1. Черговим лікарем відділення призначається ординатор відділення стаціонару, який має досвід практичної роботи.

3.2. Черговий лікар відділення безпосередньо підпорядкований черговому лікареві лікарні і працює за графіком, затвердженим завідувачем відділення і узгодженим з головним лікарем лікарні (заступником з медичної частини).

3.3. Черговому лікареві відділення підпорядкований весь черговий персонал відділення.

3.4. Згідно з основними завданнями лікарні черговий лікар відділення здійснює керівництво роботою відділення і відповідає за організацію та рівень лікувально-діагностичної роботи у відділенні, забезпечення належного догляду за довіреними йому хворими протягом чергування.

3.5. Черговий лікар відділення у своїй роботі керується чинним законодавством, наказами, вказівками та інструкціями МОЗ України, наказами та розпорядженнями головного лікаря лікарні, вказівками та цим Положенням.

3.6. Черговий лікар відділення зобов'язаний:

- здійснювати протягом керування безпосереднє керівництво діяльністю та контроль роботи середнього та молодшого медичного персоналу відділення;

- забезпечувати дотримання у відділенні встановлених правил внутрішнього розпорядку лікарні, лікувально-охоронного, санітарно-гігієнічного та санітарно-протиепідемічного режиму;

- оглядати всіх хворих, що поступають на лікування в плановому порядку або за екстреними показаннями протягом чергування у приймальному відділенні, вирішувати питання їх госпіталізації, обстеження та лікування;

- здійснювати планові обходи хворих, які перебувають на лікуванні у відділенні протягом чергування та екстрені огляди хворих в інших відділеннях за викликами чергового персоналу з відповідними записами у "Медичній карті стаціонарного хворого" (ф. 003/о);

- забезпечувати своєчасне (не пізніше 12 годин) направлення екстреного повідомлення в санепідстанцію в разі госпіталізації хворого на інфекційні захворювання;

- своєчасно доповідати завідувачу відділення та черговому лікареві лікарні про зміни у стані здоров'я хворих, які перебувають на лікуванні у відділенні, що потребують вжиття термінових заходів;

- своєчасно доповідати черговому лікареві лікарні та завідувачу відділення про грубі порушення правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни з боку середнього та молодшого персоналу відділення;

- здійснювати контроль за відвідуваннями хворих родичами та дотримання ними правил внутрішнього розпорядку лікарні;

- встановлювати факт смерті хворих, які перебувають на лікуванні в лікарні, з відповідними записами в "Медичній карті стаціонарного хворого" (ф. 003/о) та повідомленням про це чергового лікаря лікарні та завідувача відділення.

3.7. Черговий лікар відділення має право:

- видавати розпорядження та вказівки підпорядкованому йому черговому персоналу відділення;

- здійснювати протягом чергування контроль за роботою середнього та молодшого медичного персоналу відділення;

- спільно з черговим лікарем лікарні вирішувати питання прийому відмов у госпіталізації, виписки та переведенні хворих на лікування в інші відділення лікарні або інші лікувальні заклади;

- не допускати до роботи працівників відділення у випадку грубого порушення трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку з наступним інформуванням про це чергового лікаря лікарні та завідувача відділення.

 

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 25
до наказу МОЗ України
від___________№______

 


ПОЛОЖЕННЯ
про головну медичну сестру обласної (республіканської), міської,
центральної районної лікарні

1. Посада головної медичної сестри обласної (республіканської), міської, центральної районної лікарні (далі лікарні) встановлюється у відповідності до штатного розкладу лікарні.

2. На посаду головної медичної сестри лікарні призначається досвідчена медична сестра з організаторськими здібностями, яка має закінчену середню медичну (вищу сестринську) освіту.

3. Головна медична сестра лікарні призначається та звільняється головним лікарем лікарні згідно з чинним законодавством.

4. Головна медична сестра лікарні підпорядковується головному лікареві лікарні та заступнику головного лікаря з медичної частини.

5. Головній медичній сестрі лікарні підпорядкований середній та молодший медичний персонал лікарні.

6. У своїй діяльності головна медична сестра лікарні керується чинним законодавством, наказами, вказівками та інструкціями МОЗ України, наказами та розпорядженнями головного лікаря лікарні та цим Положенням.

7. Згідно з основними завданнями лікарні головна медична сестра лікарні:

7.1. Організує та забезпечує:

- координацію та методичне керівництво діяльністю середнього та молодшого медичного персоналу відділень лікарні;

- здійснення заходів з раціональної організації праці середнього та молодшого медичного персоналу лікарні шляхом планування їхньої діяльності, запровадження наукової організації праці;

- інструктаж середнього та молодшого медичного персоналу лікарні з питань охорони праці і техніки безпеки, протипожежної безпеки, правил користування медичною апаратурою та обладнанням, профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та професійного зараження ВІЛ-інфекцією та іншими інфекційними хворобами;

- дотримання середнім та молодшим медичним персоналом лікарні правил внутрішнього розпорядку лікарні та посадових інструкцій;

- своєчасне виписування, правильне зберігання, облік, розподіл та використання медикаментів, інструментарію, перев'язувальних та інших матеріалів і предметів догляду за хворими,

- здійснення заходів з дотримання у лікарні належного лікувально-охоронного, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму;

- розробку та проведення заходів з підвищення кваліфікації середнього та молодшого медичного персоналу шляхом проведення щоквартальних сестринських конференцій, лекцій лікарів з актуальних медичних питань;

- вивчення та обмін досвідом роботи медичного персоналу відділень лікарні.

7.2. Контролює:

- правильність розстановки середнього та молодшого медичного персоналу лікарні, складання та виконання графіків роботи;

- своєчасність, кваліфікованість та чіткість виконання середнім медичним персоналом відділень лікарні лікувальних та діагностичних призначень;

- правильність транспортування хворих в лікарні;

- дотримання принципів лікувально-охоронного режиму та протиепідемічних правил у відділеннях лікарні, санітарно-гігієнічне утримання відділень лікарні, одягу та білизни хворих;

- якість виконання середнім та молодшим медичним персоналом стандартів діагностично-лікувального процесу в межах їх функцій;

- стан, правильність використання та зберігання медичного обладнання, інструментарію, апаратури та предметів догляду за хворими.

7.3. Розбирає випадки порушень трудової дисципліни середнім та молодшим медичним персоналом; подає пропозиції керівництву лікарні про заохочення медичного персоналу та накладення дисциплінарних стягнень.

8. Головна медична сестра лікарні має право

- брати участь у вирішенні питань прийому та звільнення з роботи середнього та молодшого медичного персоналу;

- брати участь у розгляді спільно з завідувачами відділень лікарні випадків порушень трудової дисципліни середнім та молодшим медичним персоналом;

- представляти до заохочення та накладання дисциплінарних стягнень на середній та молодший медичний персонал лікарні;

- вносити пропозиції керівництву лікарні щодо удосконалення роботи середнього та молодшого медичного персоналу, поліпшення умов праці та попередження професійних захворювань;

- контролювати роботу медичних сестер та молодшого медичного персоналу з догляду за хворими, проведення протиепідемічних заходів, давати розпорядження та вказівки щодо їх роботи;

- затверджувати документи на атестацію середнього медичного персоналу;

9. Головна медична сестра лікарні спільно з керівником лікарні розробляє і проводить заходи з підвищення кваліфікації середнього та молодшого медичного персонал, опанування суміжних спеціальностей, запровадження сучасних медичних технологій.

10. Головна медична сестра лікарні є головою ради медичних сестер лікарні.

 

Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 26
до наказу МОЗ України
від___________№______

 


ПОЛОЖЕННЯ
про старшу медичну сестру відділення
обласної (республіканської) міської, центральної районної лікарні

1. На посаду старшої медичної сестри відділення обласної (республіканської), міської, центральної районної лікарні (далі відділення) призначається досвідчена медична сестра, що має закінчену середню медичну (вищу сестринську) освіту) і організаторські здібності.

2. Старша медична сестра відділення призначається та звільняється головним лікарем за представленням завідувача відділення.

3. Старша медична сестра відділення безпосередньо підпорядкована завідувачу відділення та головній медичній сестрі лікарні.

4. Старшій медичній сестрі відділення підпорядковані середній та молодший медичний персонал відділення.

5. Старша медична сестра відділення у своїй роботі керується чинним законодавством, наказами, вказівками та інструкціями МОЗ України, наказами та розпорядженнями головного лікаря лікарні, розпорядженнями завідувача відділення та цим Положенням.

6. Згідно з основними завданнями відділення лікарні старша медична сестра відділення:

6.1. Забезпечує:

- інструктаж середнього та молодшого медичного персоналу з питань охорони праці і техніки безпеки, протипожежної безпеки, правил користування медичною апаратурою та обладнанням, профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та професійного зараження СНІДом та іншими інфекційними хворобами

- раціональну організацію праці підпорядкованого їй середнього та молодшого медичного персоналу відділення шляхом планування їхньої діяльності, складання раціональних графіків роботи, запровадження наукової організації праці;

- правильну розстановку та своєчасне заміщення відсутніх на роботі медичних сестер та молодшого медичного персоналу;

- систематичне поповнення відділення медичним інструментарієм, медикаментами, матеріалами та предметами догляду за хворими, їх розподіл, контроль за використанням;

- правильність зберігання та обліку сильнодіючих та отруйних речовин;

- здійснення заходів з дотримання у відділенні належного лікувально-охоронного, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму;

- дотримання медичним персоналом відділення, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку лікарні;

- створення індивідуальних постів для тяжкохворих за вказівкою завідувача відділення.

6.2. Складає та направляє на кухню порційні листки з харчування хворих, здійснює нагляд за приготуванням та роздачею їжі, харчуванням хворих.

6.3. Контролює:

- своєчасність, кваліфікованість та чіткість виконання медичним персоналом відділення лікувальних та діагностичних призначень;

- дотримання принципів лікувально-охоронного режиму у відділенні;

- якість роботи середнього та молодшого медичного персоналу з догляду та обслуговування хворих шляхом проведення регулярних обходів відділення.

- якість виконання середнім та молодшим медичним персоналом стандартів лікувально-діагностичного процесу в межах їх функцій;

- стан, правильність використання та зберігання медичного обладнання, інструментарію, апаратури та предметів догляду за хворими;

- санітарно-гігієнічний стан відділення, стан опалення, вентиляції, освітлення, водопостачання, телефонного зв'язку тощо у відділенні, негайно повідомляє про виявлені дефекти завідувача відділення та заступника головного лікаря.

6.4. Здійснює:

- організацію індивідуальних постів для тяжкохворих за вказівкою завідувача відділення;

- виклик консультантів за призначенням завідувача відділення;

- облік листків непрацездатності, виданих лікарями відділення та інших бланків суворого обліку, складає звіти про їх використання;

- облік надходження та виписки хворих зі стаціонару, веде щоденник пересування хворих у відділенні;

- подання у приймальне відділення відомостей про наявність у відділенні вільних місць.

6.5. Під керівництвом завідувача відділення розробляє та контролює виконання планів підвищення кваліфікації середніми та молодшими медичними працівниками відділення, проведення сестринських конференцій та практичних занять.

7. Старша медична сестра відділення лікарні має право:

- брати участь у вирішенні питань прийому та звільнення з роботи середнього та молодшого медичного персоналу;

- вносити пропозиції щодо удосконалення роботи середнього та молодшого медичного персоналу, поліпшення умов праці та попередження професійних захворювань;

- контролювати роботу медичних сестер та молодшого медичного персоналу з догляду за хворими, проведення протиепідемічних заходів, давати розпорядження та вказівки щодо їх роботи;

- представляти до заохочення та накладення дисциплінарних стягнень на середній та молодший медичний персонал відділення.

8. Старша медична сестра відділення лікарні бере участь в роботі ради медичних сестер лікарні, організації та проведенні науково-практичних сестринських конференцій.

 

Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 27
до наказу МОЗ України
від___________№______

 


ПОРЯДОК
приймання та виписки хворих з лікарні

І. Прийом хворих

1. У стаціонар обласної (міської, центральної районної, районної) лікарні госпіталізуються хворі, які потребують кваліфікованого обстеження, лікування та цілодобового нагляду медичного персоналу в стаціонарних умовах за направленнями лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів, швидкої медичної допомоги, інших лікувально-профілактичних закладів, а також в разі самостійного звернення хворих в лікарню за життєвими показаннями.

2. Госпіталізація хворих у лікарню здійснюється через приймальне відділення. Всі хворі із загрозливими станами (шок, інфаркт міокарду, інсульт, тромбоемболія тощо) госпіталізуються безпосередньо у відділення реанімації та інтенсивної терапії, обминаючи приймальне відділення.

3. При плановій госпіталізації хворого амбулаторно-поліклінічний заклад направляє в стаціонар "Медичну карту амбулаторного хворого" (ф. №025/о) з результатами проведених на догоспітальному етапі обстежень та консультацій лікарів-спеціалістів або "Виписку із медичної карти амбулаторного хворого "(ф. №027/о), яку видає на руки хворому або пересилає поштою чи посильним.

4. У разі екстреної госпіталізації хворих лікар (фельдшер) бригади швидкої медичної допомоги повинен здати заповнений "Супровідний листок станції швидкої медичної допомоги" (ф. №114/о) реєстратору приймального відділення із зазначенням паспортних даних, дати захворювання, скарг, діагнозу, дати і часу госпіталізації хворого та обсягу наданої на догоспітальному етапі медичної допомоги. "Супровідний листок станції швидкої медичної допомоги" вкладається в "Медичну карту стаціонарного хворого" (ф. №003/о).

5. У разі самозвернення хворого і госпіталізації його в лікарню складається акт про самозвернення за підписом чергового лікаря, де зазначаються медичні показання для госпіталізації.

6. Приймання хворого у стаціонар здійснюється лікарем приймального відділення (черговим лікарем стаціонару), який зобов'язаний забезпечити своєчасний огляд, обстеження хворого, ознайомитись з медичною документацією і при наявності медичних показань госпіталізувати його у відділення відповідного профілю.

7. Приймання хворих на стаціонарне лікування в робочий час профільних стаціонарів лікарні здійснюється ординаторами відповідних відділень, які оглядають хворих, встановлюють діагноз, вирішують питання про необхідність госпіталізації, призначають необхідні лікувально-діагностичні заходи, про що роблять відповідний запис в історії хвороби. В інший час ці заходи виконує черговий лікар приймального відділення.

8. У разі відмови в госпіталізації хворим, які звернулись в приймальне відділення в порядку самозвернення або хворим, які були направлені на планове лікування в стаціонар, черговий лікар/лікар приймального відділення надає хворому необхідну медичну допомогу і робить відповідний запис у "Журналі відмовлень в госпіталізації" (ф. № 001-1/о) із зазначенням дати і часу звернення хворих самостійно або за направленням лікаря на планову госпіталізацію, їх паспортних даних та адреси; діагнозу, встановленого в приймальному відділенні, причин відмовлення у госпіталізації, здійснених у приймальному відділенні заходів.

9. Правильність ведення журналу відмовлень у госпіталізації контролюється черговим лікарем (відповідальним черговим лікарем). Контроль за якістю ведення цього журналу покладається на завідувача приймального відділення.

Причинами відмов в госпіталізації можуть бути:

- відсутність медичних показань у госпіталізації;

- наявність показань до госпіталізації хворого в інший лікувальний заклад;

- категорична відмова хворого від госпіталізації.

10. У разі наявності медичних показань до госпіталізації, але категоричній відмові хворого, черговий лікар повинен проінформувати його про можливі наслідки відмови, оформити відмову від госпіталізації у вигляді розписки хворого і зробити відповідний запис у журналі відмовлень. Незважаючи на відмову від госпіталізації, черговий лікар повинен надати хворому необхідну медичну допомогу, дати рекомендації щодо подальшого лікування.

11. При відсутності медичних показань до госпіталізації необхідно зробити відповідний запис у журналі відмовлень у госпіталізації з обґрунтуванням відмови та відображенням стану хворого, локалізації і ступеня пошкодження, встановленого діагнозу, стадії захворювання. У цьому ж журналі мають бути зазначені результати проведених досліджень, обсяг наданої медичної допомоги, причина відмови, рекомендації.

12. У разі відмови в госпіталізації хворому, доставленому бригадою швидкої медичної допомоги і направленні хворого в інший лікувальний заклад, супровідний лист швидкої медичної допомоги підклеюється в журнал відмовлень у госпіталізації. Хворому на руки видається коротка виписка, яка відображає його стан на час перебування в приймальному відділенні, результати проведених досліджень та консультативних оглядів, діагноз, обсяг наданої медичної допомоги, рекомендації щодо подальшого лікування.

13. Медичною сестрою приймального відділення на кожного госпіталізованого хворого заводиться "Медична карта стаціонарного хворого" (ф. №003/о) із заповненням її паспортної частини, відображенням діагнозу лікувального закладу, який направив хворого на стаціонарне лікування, діагнозу, встановленого у приймальному відділенні. "Медична карта стаціонарного хворого" заповнюється лише за наявності у хворого паспорта або іншого документа, який підтверджує його особу. Крім того, в медичній карті мають бути обов'язково відображені температура тіла, артеріальний тиск, маса хворого, результати огляду на педикульоз, коросту, відмітки про вірусний гепатит, наявність цінних речей.

Дані про госпіталізованого хворого вносяться в "Журнал обліку прийому хворих в стаціонар" (ф. №003/о) і алфавітний журнал. Одночасно медичною сестрою приймального відділення заповнюється паспортна частина "Статистичної карти хворого, який вибув із стаціонару "(ф.№066/о), яка вкладається в медичну карту.

Якщо хворого доставлено в лікарню у непритомному стані, то після надання йому необхідної медичної допомоги, паспортна частина медичної карти заповнюється зі слів родичів або супроводжуючих хворого осіб. При цьому черговий персонал приймального відділення повинен ретельно звірити наявні дані з тими документами, які знаходяться при хворому.

При відсутності документів і неможливості отримати відомості про хворого, який знаходиться у непритомному стані, в "Журналі обліку прийому хворих та в "Медичній карті стаціонарного хворого (ф. №003/о) робиться запис"невідомий", детально описуються зовнішні прикмети хворого, одяг, наявні речі. Дані про "невідомого" повідомляються в міліцію.

14. Питання про необхідність санітарної обробки хворого вирішує черговий лікар приймального відділення. Санітарна обробка проводиться під керівництвом медичної сестри приймального відділення, про що робиться відмітка в медичній карті..

15. Хворий, який поступає на лікування в лікарню, має бути ознайомлений у приймальному відділенні з правилами внутрішнього розпорядку лікарні про що робиться запис в історії хвороби за підписом хворого.

16. У разі госпіталізації хворого черговий персонал забезпечує дотримання принципів лікувально-охоронного режиму, своєчасну госпіталізацію хворого в палату. Чергова медична сестра приймального відділення забезпечує транспортування госпіталізованих хворих з урахуванням тяжкості стану (самостійно або на ношах) супроводжує хворого у відповідне відділення і передає його особисто черговій медичній сестрі відділення. Черговий лікар приймального відділення в разі відсутності лікарів відділення організовує нагляд за станом тяжко хворих і хворих, які поступили під час чергування, і надання їм в разі потреби невідкладної медичної допомоги.

17. Всі документи та цінні речі хворих повинні здаватися на зберігання за списком у камеру схову лікарні, а особисті речі - в комору для зберігання речей з обов'язковою видачею квитанції і записом в історію хвороби.

18. При прийманні в лікарню інфекційного хворого на нього заповнюється "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення" (ф.№ 058/о), яке не пізніше 12 годин направляється в санепідстанцію, а при наявності телефонного зв'язку - одночасно повідомляється по телефону. Речі хворих, одяг персоналу, приміщення приймального відділення підлягають дезинфекції.

19. Завідувачі відділень (у нічній час черговий лікар відділення) зобов'язані сповістити рідних про госпіталізацію у таких випадках:

19.1. Госпіталізація в лікарню дитини або підлітка до 18-ти річного віку без супроводу рідних.

19.2. Госпіталізація хворого доставленого в лікарню бригадою швидкої медичної допомоги в наслідок нещасного випадку, раптового (гострого) захворювання, яке виникло за межами місця проживання.

19.3. Госпіталізація хворого, який перебуває у непритомному стані.

19.4. Госпіталізація хворого у стані загрозливому для життя.

19.5. Потреба у переведенні хворого в інший лікувальний заклад.

19.6. Смерті хворого.

20. Всі потерпілі, доставлені у приймальне відділення з травмами обов'язково повинні бути обстежені на вміст алкоголю в крові.

ІІ. Виписка хворого

1. Виписка хворого проводиться лікуючим лікарем за узгодженням із завідувачем відділення лікарні після завершення курсу лікування в разі:

досягнення результатів лікування згідно із стандартами надання діагностично-лікувальної допомоги в стаціонарах відповідного профілю з одужанням або покращанням стану здоров'я хворого та можливості продовження лікування в умовах денного, домашнього стаціонару або амбулаторних умовах;

необхідності переведення хворого на доліковування або реабілітацію в іншу лікарню або заклад медико-соціальної допомоги.

2. Виписка хворого до завершення лікування за вимогою самого хворого або його рідних проводиться з дозволу завідувача відділення за узгодженням з заступником головного лікаря з медичної частини.

3. Виписування хворого за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку лікарні проводиться завідувачем відділення з попереднім інформуванням про такий випадок головного лікаря / заступника головного лікаря з медичної частини.

4. Лікуючий лікар зобов'язаний завчасно підготувати хворого до виписки, дати йому необхідні лікувально-профілактичні поради відносно режиму праці і відпочинку, дієти, направлення і "Виписку з медичної карти стаціонарного хворого" (ф. №027/о) в поліклініку за місцем проживання для подальшого диспансерного нагляду або амбулаторного лікування.

5. Старша медична сестра повинна завчасно повідомити родичів про час його виписки, підготувати його одяг і відповідну документацію.

6. При виписці (смерті) хворого або переведенні його для подальшого лікування в інше відділення (лікувальний заклад) лікуючий лікар оформляє виписний (в разі смерті - посмертний) епікриз, в якому стисло резюмує дані про стан хворого при госпіталізації та виписці (смерті), обгрунтовує клінічний діагноз, проведені лікувальні заходи та їх ефективність, рекомендації щодо подальшого лікування та режиму хворого. Медична карта стаціонарного хворого підписується лікуючим лікарем та завідувачем відділення. На підставі даних медичної карти заповнюється "Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару" (ф. № 066/о), яка разом з медичною картою передається медичному статистику, а потім до архіву закладу.

7. У разі переведення стаціонарного хворого в інше відділення того ж самого лікарняного закладу в історію хвороби записується епікриз. При переведенні хворого з одного лікарняного закладу в інший одночасно з хворим передається "Виписка з Медичної карти стаціонарного хворого" (ф. 027/о). "Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару" (ф. 066/о) при цьому не заповнюється.

8. Речі, документи та цінності хворого при виписці видаються особисто хворому або його родичу при пред'явленні останнім доручення і паспорта, а в випадку переведення повинні бути передані відповідному лікувальному закладу.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 28
до наказу МОЗ України
від___________№______

 


ПОЛОЖЕННЯ
про приймальне відділення лікарні

1. Приймальне відділення є структурним підрозділом лікарняного закладу.

2. Приймальне відділення лікарні очолює завідувач, який призначається та звільнюється головним лікарем у встановленому порядку.

3. Приймальне відділення лікарні безпосередньо підпорядковане головному лікареві лікарні/заступнику головного лікаря з медичної частини. Контроль за діяльністю приймального відділення здійснюється головним лікарем лікарні/ заступником головного лікаря з медичної частини.

4. Персонал приймального відділення лікарні у своїй роботі керується чинним законодавством, наказами, вказівками та інструкціями МОЗ України, наказами та розпорядженнями головного лікаря лікарні, розпорядженнями завідувача приймального відділення та цим Положенням.

5. Основними завданнями приймального відділення є:

- кваліфіковане та своєчасне здійснення приймання хворих, які поступають на лікування, та обґрунтоване вирішення питань їх госпіталізації;

- надання хворим безпосередньо в приймальному відділенні необхідної медичної допомоги, в т.ч. екстреної в разі невідкладних станів;

- інформування хворих, які поступають на лікування, щодо правил внутрішнього розпорядку лікарні;

- надання довідкової інформації родичам госпіталізованих про місце перебування хворих, порядок їх відвідування тощо;

- попередження внутрішньолікарняних інфекцій.

6. Відповідно до цих завдань приймальне відділення лікарні забезпечує:

- приймання хворих, які поступають на планове лікування за направленнями лікарів лікувально-профілактичних закладів, за екстреними показаннями за направленнями лікарів швидкої медичної допомоги та хворих, які звертаються за медичною допомогою в лікарняний заклад в порядку самозвертання;

- кваліфікований огляд, обстеження та надання хворим в разі потреби необхідної медичної допомоги на рівні діючих стандартів;

- здійснення в разі потреби санітарної обробки хворих, які поступають на лікування, та необхідних протиепідемічних заходів з метою запобігання внутрішньолікарняним інфекціям;

- якісне оформлення первинної документації в установленому порядку (заповнення паспортної частини історії хвороби, записи в "Журналі реєстрації хворих", "Журналі відмов у госпіталізації" тощо);

- безпосередній супровід та транспортування хворих, які поступають на лікування, в палати стаціонарів самостійно або на ношах, в залежності від ступеня тяжкості стану та транспортабельності хворих, і передачу хворих під нагляд медичного персоналу відповідних відділень;

- забезпечення, в разі потреби, проведення хворим в умовах приймального відділення всіх доступних лікувально-діагностичних досліджень та залучення з консультативною метою лікарів-фахівців відповідного профілю;

- заповнення та своєчасне (не пізніше 12 годин) направлення екстреного повідомлення в санепідстанцію в разі госпіталізації хворого на інфекційне захворювання;

- повідомлення в міліцію про випадки госпіталізації хворих у непритомному стані, без документів, які затверджують особу, з підозрою на насильницькі травми;

- інформування родичів про госпіталізацію хворого в лікарню бригадою швидкої медичної допомоги, в непритомному стані, при загрозі життю хворого, про переведення хворого в інший лікувальний заклад тощо, а також батьків в разі госпіталізації дітей та підлітків віком до 18 років.

7. Структура приймального відділення лікарні визначаються керівником лікарняного закладу з урахуванням типу, рівня, потужності, профілю, структури лікарняного закладу

Обов'язковими структурними складовими приймального відділення лікарні мають бути:

- вестибюль-чекальня;

- вбиральня;

- реєстратура;

- оглядова;

- санпропускник з ваннами та душем;

- процедурна-перев'язувальна.

Наявність інших службових приміщень, зокрема довідкового бюро, кабінету (ів) чергового лікаря, лабораторії, операційного блоку, рентгендіагностичного відділення та інших визначається потужністю, профілем, структурою лікарняного закладу.

В разі потреби, окрім загального приймального відділення, створюються самостійні приймальні відділення у складі хірургічних, акушерсько-гінекологічних, інфекційних, неврологічних та інших відділень багатопрофільних лікарень.

8. Штати персоналу приймального відділення та нормативи їх навантаження встановлюються відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 №33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".

9. Оснащення приймального відділення лікувально-діагностичною апаратурою, інструментарієм та господарським майном здійснюється відповідно до затверджених нормативів у встановленому порядку.

10. Приймальне відділення веде затверджену обліково-звітну документацію та звітує про свою діяльність у встановленому порядку.

11. Приймальне відділення лікарні у своїй діяльності співпрацює з лікувально-діагностичними відділеннями, іншими структурними підрозділами лікарні, станцією швидкої допомоги, відділом госпіталізації, іншими лікувально-профілактичними закладами, СЕС.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

 

 

  Додаток № 29
до наказу МОЗ України
від___________№______

 

 


Порядок організації консультацій та консиліумів в лікарняних закладах

І. Організація консультацій

1. Консультації висококваліфікованих спеціалістів проводяться у випадках, складних у лікувально-діагностичному плані, а також при тяжкому стані пацієнтів.

2. З цією метою на початку кожного року заступником головного лікаря лікарні з медичної частини (чи за профілем) складається "Список внутрішньолікарняних лікарів-консультантів" з числа найбільш кваліфікованих лікарів-спеціалістів, який список доводиться до відома завідувачів відділень.

3. Потребу в консультуванні хворих, які перебувають на стаціонарному лікуванні, визначає лікуючий лікар за узгодженням із завідувачем відділення. Лікуючий лікар робить відповідний запис в "Медичній карті стаціонарного хворого" (форма № 001/о), з обґрунтуванням необхідності консультації хворого лікарем-спеціалістом та її мети. До проведення консультації лікуючий лікар повинен забезпечити повноцінне обстеження хворого, згідно зі стандартами діагностично-лікувального процесу в стаціонарах відповідного профілю, а також в разі потреби здійснити додаткові діагностичні дослідження, необхідні для диференційної діагностики хвороби або уточнення схеми лікування хворого.

4. Відповідальність за виконання планових та термінових консультацій покладається на завідувачів відділень, де працюють лікарі-консультанти. У випадках змін, зумовлених відсутністю або заміною консультантів, завідувач відділення повинен вжити відповідні заходи і своєчасно повідомити про це заступника головного лікаря з медичної частини.

5. Заявка для виклику консультанта в плановому порядку передається заступнику головного лікаря з медичної частини з наступним інформуванням завідувача відповідного відділення і консультування. Заявки на консультації в плановому порядку приймаються та реєструються у відповідному журналі і мають бути виконані в термін не пізніше доби.

6. В разі потреби проведення термінової консультації стаціонарного хворого завідувач відділення доводить це до відома заступника головного лікаря з медичної частини. Термінові консультації хворих повинні бути виконані не пізніше 1-2 годин з моменту отримання заявки. У випадках неможливості організації висококваліфікованої термінової консультації з фахівцями лікарні, головний лікар (заступник з медичної частини) зобов'язаний організувати виклик консультантів з іншого лікувального закладу в установленому порядку.

У вечірні і нічні години, вихідні та святкові дні забезпечення термінових консультацій покладається на (відповідального) чергового лікаря або чергового адміністратора лікарні.

7. Консультант проводить обстеження хворого обов'язково в присутності лікуючого лікаря і при необхідності - завідувача відділення. Запис в "Медичній карті стаціонарного хворого" обов'язково повинен включати дату та час консультації, спеціальність, прізвище, ініціали, займану посаду, вчений ступінь і звання консультанта. В описовій частині консультації повинні бути чітко викладені дані анамнезу і обстеження, які не відображені в "Медичній карті стаціонарного хворого", а також установлений чи припустимий діагноз з його докладним обґрунтуванням та лікувально-діагностичними рекомендаціями. При необхідності проведення повторної консультації вказуються її дата та час. Запис консультанта чітко і розбірливо підписуються ним особисто.

8. Лікувально-діагностичні рекомендації консультанта є обов'язковими для лікуючих лікарів. В разі незгоди з призначенням консультанта завідувач відділенням зобов'язаний зробити запис з відповідним обґрунтуванням в "Медичній карті стаціонарного хворого". Якщо ж рекомендації термінових консультаціях не можуть бути виконані з тих чи інших причин (погіршення стану хворого, відсутність відповідних лікарських препаратів, технічних засобів і та ін.), завідувач відділення повинен повідомити про це консультанта і узгодити з ним можливі зміни у виконанні рекомендацій, про що зробити відповідний запис в "Медичній карті стаціонарного хворого".

ІІ. Організація консиліумів

1. У випадках, коли стан хворого залишається недостатньо з'ясованим в діагностичному та лікувальному плані або потребує консультування хворого різними спеціалістами, завідувач відділення повинен прийняти рішення про скликання консиліуму.

2. Потребу у скликанні консиліума завідувач відділення доводить до відома головного лікаря лікарні (заступника з медичної частини). При цьому завідувач повинен повідомити бажаний склад учасників консиліуму за профілями і визначити необхідний термін його скликання. Про необхідність та обґрунтування скликання консиліуму завідувач відділення робить запис у "Медичній карті стаціонарного хворого. Відповідальність за своєчасне скликання консиліуму покладається на головного лікаря лікарні (заступника з медичної частини). Головний лікар лікарні (заступник з медичної частини) безпосередньо керує або призначає керівника консиліуму.

3. Лікуючий лікар вносить в Медичну карту протокол консиліуму, де відображає дані про початок та перебіг хвороби, стан хворого на час проведення консиліуму, результати проведеного обстеження, ефективність раніше проведеного лікування, причини, що призвели, на думку членів консиліуму, до погіршення стану хворого або зумовили складності діагностики, клінічний діагноз та його обґрунтування, докладні медичні рекомендації, а також про необхідність повторного консиліуму і термін його проведення. Висновок консиліуму підписують всі його учасники з позначенням посади, спеціальності, прізвища, ініціалів, дати і часу проведення консиліуму.

4. У випадках, якщо хто-небудь з учасників консиліуму не згоден із прийнятим більшістю членів комісії висновком, він повинен письмово викласти свою особисту думку, докладно її обґрунтувавши.

5. Рекомендації консиліуму обов'язкові для лікуючих лікарів. Відповідальність за їх виконання покладається на завідувача відділення (в умовах клінічної лікарні і на завідувача відповідної кафедри).

6. Якщо після проведення лікування хворого за рекомендаціями консиліуму, стан його не покращився і виникає необхідність у повторному скликанні консиліуму, порядок його організації забезпечується в установленому порядку.

7. Контроль за своєчасністю та якістю проведення консультацій та консиліумів в лікарняних закладах здійснює головний лікар лікарні, який щотижня заслуховує на оперативних нарадах заступників з медичної частини про своєчасність та якість консультативної роботи в лікарні.

 
Директор Департаменту організації та
розвитку медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко


Адреса сторінки на веб-сайті МОЗ України: www.moz.gov.ua/ua/portal/Pro_20060206_0.html