30 липня 2014 року
Новини Співпраця України та ЄС Інформаційні ресурси Документи Звіти

Діяльність :: Європейська інтеграція :: Звіти
Відповіді на питання з реформування медичного обслуговування


1. З чого починається реформа медицини?

7 липня 2011 року, Верховна Рада України ухвалила два закони, які дали старт медичній реформі в Україні. Депутати проголосували за прийняття законопроекту №8602 «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги» («за» проголосували 240 народних депутати) та №8603 «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві» («за» проголосували 242 народних депутати).

Так, законом України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги» встановлюється, що мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної його якості, своєчасності, доступності, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Ще один закон - Закон України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві» передбачає відпрацювання на базі пілотних регіонів основних підходів до реформування системи охорони здоров'я, їх моніторинг та оцінку для подальшого поширення на всю територію країни. Практична реалізація пілотних проектів починається із структурної реорганізації первинної та екстреної медичної допомоги.

2. Чим зумовлено визначення саме таких чотирьох пілотних регіонів ?

Постановою Уряду ВІД 17.02.2010 РОКУ № 208 ВИЗНАЧЕНО, ЩО ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ І ВІННИЦЬКУ ОБЛАСТІ ОБРАНО ТИМИ РЕГІОНАМИ, ЯКІ БУДУТЬ РЕАЛІЗОВУВАТИ ПІЛОТНІ ПРОЕКТИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ. При обранні цих регіонів враховувались відмінності у щільності населення, географічні відмінності областей. Також до уваги було прийнято готовність регіонів до проведення змін, підтримку місцевих органів влади та наявність певних здобутків. Пізніше до складу пілотних регіонів було включено Донецьку область та м. Київ на прохання Київської міської державної адміністрації. Даний перелік пілотних регіонів дозволить відпрацювати підходи до реформування системи охорони здоров'я, як для сільської місцевості, так і для великих міст.

3. Чому в першу чергу реформується система надання первинної медико-санітарної допомоги?

У більшості країн світу структуру системи охорони здоров'я становлять первинна медико-санітарна допомога та спеціалізована допомога. При цьому заклади первинної допомоги надають до 90 % загального обсягу медичної допомоги. Кількість лікарів загальної практики — сімейної медицини становить від 30 до 50 % кількості усіх лікарів, що працюють в галузі охорони здоров'я.

На сьогодні в Україні на первинному рівні починають і закінчують лікування лише до 30% пацієнтів у містах і до 50% пацієнтів у сільській місцевості.

Нераціональна організація первинної допомоги та її недостатнє фінансування призвела до втрати комплексності та поступовості у наданні медичної допомоги, формальному підході до здійснення профілактики та диспансерної роботи. Як наслідок - спостерігаються високі рівні пізнього виявлення тяжких хвороб та ускладнень хронічних захворювань, що зумовлює надмірну потребу у дорогому спеціалізованому лікуванні.

Світовий досвід, узагальнений ВООЗ, свідчить, що розвиток первинної допомоги на засадах сімейної медицини є найефективнішим засобом досягнення справедливого розподілу і раціонального використання коштів та підвищення результативності роботи усієї галузі охорони здоров'я.

4. Навіщо створювати Центри первинної медико-санітарної допомоги?

На сьогодні в Україні структура первинної медичної допомоги розпорошена, організаційно та функціонально поєднана з вторинною медичною допомогою та, фактично, надається багатьма спеціалістами і структурними підрозділами лікувально-профілактичних закладів. Це все призводить до деперсоніфікації відповідальності за здоров'я людини, сім'ї та ускладнює управління якістю первинної допомоги.

Шляхом вирішення даної проблеми є функціональне та структурне виділення первинної медичної допомоги через створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). Завдання Центру полягає у забезпеченні для населення рівної доступності послуг первинної медичної допомоги належної якості.

Центр ПМСД - це структура, подібна до лікарні. У центрі, як і в будь-якому самостійному закладі, є керівництво, адміністративно-управлінські та господарські підрозділи - тут цілковита подібність. Але, на відміну від лікарні, де лікувально-профілактичні підрозділи різняться (поліклініка, дитяча консультація, хірургія), то у Центрі всі лікувально-профілактичні підрозділи однакові – лікарські амбулаторії, а в сільській місцевості і ФАПи, якці входять до складу амбулаторії.

Саме в цих лікарських амбулаторіях і буде безпосередньо надавтись первинна медична допомога. В лікарській амбулаторії практикуватимуть один (переважно на сільській місцевості) або декілька (переважно у містах) лікарів загальної практики-сімейної медицини.

5. Яку конкретно медичну допомогу можна отримати в Центрах первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД)?

Робота Центрів первинної медико-санітарної допомоги полягатиме в забезпеченні населення доступною, безперервною, своєчасною, якісною та ефективною первинною медико-санітарною допомогою.

Первинна медична допомога — медична допомога, що надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання пацієнта лікарем загальної практики-сімейним лікарем і передбачає:

  • надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактики;
  • направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому спеціалізованої або високо спеціалізованої медичної допомоги;
  • надання невідкладної медичної допомоги в разі гострого розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, спеціалізованої або високоспеціалізованої медичної допомоги.

6. Чому в плані реформування медичної галузі відсутня така важлива складова як обов’язкове медичне страхування?

Запровадження обов'язкового соціального медичного страхування є однією із складових реформування медичної галузі.

Відповідно до Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" підготовка до запровадження обов'язкового соціального медичного страхування передбачена на III етапі реформи, тобто до кінця 2014 року.

Таким чином запровадженню національної системи медичного страхування має передувати проведення структурної реорганізації системи охорони здоров'я, оптимізація мережі закладів охорони здоров'я та відпрацювання нових фінансових механізмів, що є основним змістом перших етапів реформи, що проводиться на сьогодні.

7. Які ліки та обстеження може отримати пацієнт безкоштовно, отримуючи медичну допомогу на первинному рівні?

Відповідь:

Згідно законодавства пацієнти пільгових категорій населення продовжують користуватися правом отримання медикаментів виписаних за пільговими рецептами.

Надання первинної медичної допомоги відбувається безкоштовно згідно стандартів та протоколів надання такої допомоги. У разі відсутності можливості в конкретному закладі первинної медичної (медико-санітарної) допомоги надавати конкретну медичну послугу пацієнти будуть направлятися для отримання такої послуги безкоштовно до інших комунальних закладів охорони здоров'я.

8. Зараз я незадоволений своїм дільничним лікарем. Коли і як я зможу перейти на обслуговування до більш кваліфікованого лікаря?

Відповідь:

Згідно законодавства пацієнти мають можливість і сьогодні реалізовувати своє право на охорону здоров'я, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я. Конкретний механізм вибору або зміни лікаря визначений наказам МОЗ № 756 "Про Порядок вибору лікаря, що надає первинну медичну допомогу".

9. Як ЦПМД буде розподіляти пацієнтів між лікарями, якщо частина з них -сімейні лікарі, а частина - дільничні педіатри та терапевти?

Відповідь:

До 31 грудня 2019 року первинну медичну допомогу надаватимуть, крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів та інших медичних працівників, які працюють під керівництвом таких лікарів, також лікарі-терапевти дільничні, лікарі-педіатри дільничні та інші медичні працівники, які працюють під керівництвом і контролем лікарів-терапевтів дільничних і лікарів-педіатрів дільничних. 3 1 січня 2020 року порядок надання медичної допомоги лікарями загальної практики - сімейними лікарями встановлюватиметься відповідно до законодавства.

10. Що саме зміниться на краще для лікаря і медсестри у результаті реформи мережі первинної медичної допомоги?

Відповідь:

Реформування мережі первинної медико-санітарної допомоги спрямоване у тому числі і на поліпшення умов оплати праці медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я, зокрема, шляхом встановлення доплат, надбавок за обсяг і якість виконаної роботи за критеріями, визначеними Кабінетом Міністрів України, застосування регіональних стимулів: доплат, забезпечення службовим житлом, безкоштовне користування громадським транспортом, тощо.

11. Який механізм реформування конкретного сільського ФАПу? З чого мені починати, як керівнику? Хто може мене проконсультувати?

Реформований Фельдшерсько-акушерський/фельдшерський пункт стає структурним підрозділом амбулаторії центру первинної медико-санітарної допомоги. Він створюється у населеному пункті з населенням 300 осіб і більше, де немає інших надавачів безоплатної медичної допомоги, з метою забезпечення належної доступності медичної допомоги жителям цього населеного пункту. ФАП/ФП знаходиться у віданні лікаря, до якого прикріплені жителі населеного пункту, де розташований ФАП/ФП. Проконсультувати з цього питання Вас може лікар, до якого прикріплені жителі населеного пункту, де розташований ФАП/ФП.

12. Запитання: "Якщо скасовують посади дільничних терапевтів, то хто буде займатися дітьми?"

Відповідь: Реформування системи первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики - сімейної медицини забезпечить удосконалення системи медичної допомоги, наближення її до кожної сім'ї. З цією метою створюються Центри первинної медико-санітарної допомоги - лікувально-профілактичні заклади, які надають хворим усіх вікових груп населення кваліфіковану діагностичну, лікувально-реабілітаційну, швидку медичну допомогу як в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу, так і вдома.

Надання первинної медико-санітарної допомоги забезпечують лікарі загальної практики - сімейної медицини.

Відповідно до Закону України від 7 липня 2011 року "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві" на період реалізації пілотного проекту лікарі-терапевти дільничні, лікарі-педіатри дільничні, лікарі акушер-гінекологи, хірурги, офтальмологи, отоларингологи, невропатологи, психіатри надаватимуть первинну медико-санітарну допомогу при певних захворюваннях з урахуванням розмежування функцій між первинною та вторинною (спеціалізованою) медичною допомогою.

Організація медичної допомоги дітям в умовах реформування та системного переходу первинної допомоги на засади сімейної медицини здійснюватиметься наступним чином.

На первинному рівні - формування та налагодження ефективного функціонування системи надання дітям доступної і високоякісної первинної допомоги з переважним впровадженням засад сімейної медицини. На перехідному етапі (до 2020 року) пропонується надання медичної допомоги на первинному рівні лікарями загальної практики-сімейної медицини, лікарями педіатрами дільничними, лікарями терапевтами. В той же час на цьому етапі необхідно визначити роль педіатра, як спеціаліста-консультанта на первинному та вторинному рівнях надання медичної допомоги.

Планується, що на первинному рівні відбуватиметься спостереження сімейним лікарем здорової дитини, здорової вагітної протягом всього періоду вагітності та консультування з питань збереження репродуктивного здоров'я та планування сім'ї, надання долікарської та лікарської невідкладної допомоги та, у разі необхідності, направлення або залучення окремих консультантів.

На сьогодні поряд із запровадженням стратегії інтегрованого ведення хвороб дитячого віку розробляються обсяги та стандарти надання медичної допомоги на первинному рівні, в тому числі ведення нормальної вагітності.

На вторинному рівні - передбачається не тільки збереження, але й створення закладів охорони здоров'я для дітей (дитячі лікарні інтенсивного лікування, педіатричні відділення в лікарнях відновного лікування, а також педіатричні відділення у лікарня планового лікування) , де буде сконцентровано надання спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги дітям з розвитком стаціонарзамісних технологій, стаціонарів короткотривалого перебування.

Планується, що на вторинному рівні відбуватиметься надання спеціалізованої медичної допомоги дітям з хронічними захворюваннями.

На третинному рівні - передбачається збереження обласних дитячих багатопрофільних лікарень, де буде надаватись високоспеціалізована медична допомога.

13. Запитання: Лікарів нашої дільниці заставили пройти курси перекваліфікації на сімейних лікарів. Сказали, якщо Ви проти - пишіть заяву на звільнення за власним бажанням.

Для зарахування на посаду лікаря певної лікарської спеціальності особа повинна мати вищу медичну освіту та сертифікат лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності (наказ МОЗ України від 25.12.1995 № 195 "Про затвердження переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю").

Враховуючи вищезазначене, керівник закладу охорони здоров'я повинен направити лікаря на курси спеціалізації з отримання сертифіката лікаря-спеціаліста.

14. Що саме зміниться на краще для пересічного громадянина у результаті реформи мережі первинної медичної допомоги?

На сьогодні реформування системи охорони здоров'я здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві".

Планування та прогнозування розвитку мережі комунальних закладів охорони здоров'я у пілотних регіонах здійснюється в межах повноважень, визначених законом, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Функціонування та формування мережі закладів охорони здоров'я у пілотних регіонах здійснюється з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності створення умов для забезпечення належної якості такого обслуговування, його своєчасності та доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги забезпечить:

реалізацію права громадян вільно вибирати лікаря;

належну доступність, якість та рівність у отриманні первинної медико-санітарної допомоги для прикріпленого населення шляхом розвитку мережі підрозділів, наближених до місць проживання населення, що є надзвичайно важливим особливо для сільської місцевості;

наступність та послідовність обстеження, лікування та реабілітації пацієнтів у взаємодії з іншими закладами охорони здоров'я відповідно до медичного маршруту пацієнта;

профілактику та раннє виявлення неінфекційних та соціально-небезпечних захворювань.

15. Кажуть, що у результаті реформи деякі лікарні будуть закриті, а люди звільнені. Це правда?

Реформування галузі охорони здоров'я передбачає не закриття лікарень, а їх перепрофілювання.

На базі існуючих закладів охорони здоров'я, які надають вторинну медичну допомогу планується створення лікарень: планового лікування, інтенсивного лікування, відновного лікування, багатопрофільної дитячої лікарні інтенсивного лікування, консультативно-діагностичного центру.

Разом з тим, в окремих випадках, при організації Центрів первинної медико-санітарної допомоги можливим є створення на базі існуючих малопотужних дільничних лікарень, амбулаторій із ліжками денного стаціонару, у яких жителям закріплених територій буде надаватись необхідна медична допомога.

Також зазначаємо, що планування та прогнозування мережі комунальних закладів охорони здоров'я пілотних регіонів здійснюється в межах повноважень визначених законом, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Усі кадрові питання, які виникатимуть під час реформування закладів охорони здоров'я будуть вирішуватись відповідно до чинного законодавства.

16. Запитання: "Якщо скасовують посади дільничних терапевтів, то хто буде займатися дітьми?"

Відповідь: Реформування системи первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики - сімейної медицини забезпечить удосконалення системи медичної допомоги, наближення її до кожної сім'ї. З цією метою створюються Центри первинної медико-санітарної допомоги - лікувально-профілактичні заклади, які надають хворим усіх вікових груп населення кваліфіковану діагностичну, лікувально-реабілітаційну, швидку медичну допомогу як в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу, так і вдома.

Надання первинної медико-санітарної допомоги забезпечують лікарі загальної практики - сімейної медицини.

Відповідно до Закону України від 7 липня 2011 року "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві" на період реалізації пілотного проекту лікарі-терапевти дільничні, лікарі-педіатри дільничні, лікарі акушер-гінекологи, хірурги, офтальмологи, отоларингологи, невропатологи, психіатри надаватимуть первинну медико-санітарну допомогу при певних захворюваннях з урахуванням розмежування функцій між первинною та вторинною (спеціалізованою) медичною допомогою.

Організація медичної допомоги дітям в умовах реформування та системного переходу первинної допомоги на засади сімейної медицини здійснюватиметься наступним чином.

На первинному рівні - формування та налагодження ефективного функціонування системи надання дітям доступної і високоякісної первинної допомоги з переважним впровадженням засад сімейної медицини. На перехідному етапі (до 2020 року) пропонується надання медичної допомоги на первинному рівні лікарями загальної практики-сімейної медицини, лікарями педіатрами дільничними, лікарями терапевтами. В той же час на цьому етапі необхідно визначити роль педіатра, як спеціаліста-консультанта на первинному та вторинному рівнях надання медичної допомоги.

Планується, що на первинному рівні відбуватиметься спостереження сімейним лікарем здорової дитини, здорової вагітної протягом всього періоду вагітності та консультування з питань збереження репродуктивного здоров'я та планування сім'ї, надання долікарської та лікарської невідкладної допомоги та, у разі необхідності, направлення або залучення окремих консультантів.

На сьогодні поряд із запровадженням стратегії інтегрованого ведення хвороб дитячого віку розробляються обсяги та стандарти надання медичної допомоги на первинному рівні, в тому числі ведення нормальної вагітності.

На вторинному рівні - передбачається не тільки збереження, але й створення закладів охорони здоров'я для дітей (дитячі лікарні інтенсивного лікування, педіатричні відділення в лікарнях відновного лікування, а також педіатричні відділення у лікарня планового лікування) , де буде сконцентровано надання спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги дітям з розвитком стаціонарзамісних технологій, стаціонарів короткотривалого перебування.

Планується, що на вторинному рівні відбуватиметься надання спеціалізованої медичної допомоги дітям з хронічними захворюваннями.

На третинному рівні - передбачається збереження обласних дитячих багатопрофільних лікарень, де буде надаватись високоспеціалізована медична допомога.

17. Запитання: Лікарів нашої дільниці заставили пройти курси перекваліфікації на сімейних лікарів. Сказали, якщо Ви проти - пишіть заяву на звільнення за власним бажанням.

Для зарахування на посаду лікаря певної лікарської спеціальності особа повинна мати вищу медичну освіту та сертифікат лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності (наказ МОЗ України від 25.12.1995 № 195 "Про затвердження переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю").

Враховуючи вищезазначене, керівник закладу охорони здоров'я повинен направити лікаря на курси спеціалізації з отримання сертифіката лікаря-спеціаліста.

18. Як Міністерство охорони здоров'я може допомогти містам і селам у вирішенні питання дефіціту лікарських кадрів

Поповнення лікарських кадрів закладів охорони здоров'я проводиться за рахунок випускників вищих медичних навчальних закладів, які навчались за державним замовленням, згідно щорічних заявок на випускників поточного року управлінь охорони здоров'я обласних (Києва та Севастополя - міських) державних адміністрацій. Міністерством щорічно забезпечується першим робочим місцем 97% молодих спеціалістів. Крім того виконання перспективного Плану підготовки кадрів для реформ у сфері медицини у пілотних регіонах на період до 2015 року, дозволить уже протягом 2012 року в пілотних регіонах укомплектувати 350 посад сімейних лікарів за рахунок випускників вищих медичних навчальних закладів та 600 - за рахунок перепідготовки лікарів - терапевтів і педіатрів.

19.Чи зберігється підвищення посадового схемного окладу за наявність кваліфікаційної категорії за спеціальністю "Організація і управління охороною здоров'я" при зміні місця роботи?

Враховуючи вимоги спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України і МОЗ України від 05.10.05 № 308/519 "Про упорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення", виплата заробітної плати з урахуванням підвищення схемного посадового окладу за наявність кваліфікаційної категорії за спеціальністю "Організація і управління охороною здоров'я" здійснюється керівникам закладів охорони здоров'я та їх заступникам, лікарю-методисту та лікарю-статистику. При зміні лікарської спеціальності підвищення схемного посадового окладу за наявність кваліфікаційної категорії за спеціальністю "Організація і управління охороною здоров'я" не зберігається.

20. В малих містах, де немає міськздороввідділів, обов'язково створювати їх при виконкомах міських рад, якщо постанова КМУ № 943 рекомендує не збільшувати штатну чисельність органів?

Оскільки перспективою реформування галузі первинна медична допомога буде здійснюватися з бюджетів районів і міст, а вторинна - з бюджетів областей, створювати органи управління охорони здоров'я у районах і малих містах недоцільно. При таких обставинах орган виконавчої влади відіграє роль фінансуючої сторони. Що стосується організаційно-методичного керівництва закладами охорони здоров'я таких міст, то це питання лежить у площині взаємодії з органами управління охорони здоров'я обласних державних адміністрацій.

21. Місце жіночих консультацій під час реформування?

На первинному рівні медична допомога вагітним із сільської місцевості під час нормального перебігу вагітності сьогодні та в подальшому будуть здійснювати середні медичні працівники ФАПів та лікарі загальної практики-сімейні лікарі. Надалі акушери-гінекологи жіночих консультацій (кабінетах) РЛ, ЦРЛ, МЛ (II рівень допомоги). Жительки міст, а за бажанням жительки сіл отримуватимуть амбулаторно-поліклінічну акушерсько-гінекологічну допомогу у жіночих консультаціях (II рівень допомоги).

Під час реорганізації передбачається певний обсяг акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам, у тому числі під час нормального перебігу вагітності, передати лікарю загальної практики-сімейному лікарю. Жіночі консультації продовжуватимуть надавати консультативну допомогу вагітним та організаційно-методичну підтримку сімейним лікарям ПМСД.

22. На якому рівні медичної допомоги повинні функціонувати молочні кухні?

Молочні кухні, були створені в основному на базі дитячих медичних закладів, виготовляли та реалізовували свою продукцію для дітей за кошти батьків згідно з п. 5 розділу II "Послуги з провадження господарської та/або виробничої діяльності" Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, затвердженого постановою КМУ від, 17.09.96 р. N 1138.

Відповідно до інформації регіонів на адміністративних територіях, в управлінні яких є заклади охорони здоров'я, де надається медична допомога дітям залишилось незначна (до 10) кількість молочних кухонь.

Відповідно до зауважень Міністерства юстиції України, висловленої в 2010 році під час аудиту власних нормативно-правових актів МОЗ, наказ, який законодавчо забезпечував створення та функціонування молочних кухонь в закладах охорони здоров'я скасований.

На думку Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення за сучасними рекомендаціями та тенденціями немає необхідності створення та функціонування молочних кухонь в закладах охорони здоров'я.

23. В чому полягатиме реформа педіатричної служби:

На первинному рівні - формування та налагодження ефективного функціонування системи надання дітям доступної і високоякісної первинної допомоги з переважним впровадженням засад сімейної медицини. На перехідному етапі (до 2020 року) пропонується надання медичної допомоги на первинному рівні лікарями загальної практики-сімейної медицини, лікарями педіатрами дільничними, лікарями терапевтами. В той же час на цьому етапі буде визначено роль педіатра, як спеціаліста-консультанта на первинному та вторинному рівнях надання медичної допомоги.

Планується, що на первинному рівні відбуватиметься спостереження сімейним лікарем здорової дитини, здорової вагітної протягом всього періоду вагітності та консультування з питань збереження репродуктивного здоров'я та планування сім'ї, надання долікарської та лікарської невідкладної допомоги, та у разі необхідності направлення або залучення окремих консультантів.

На первинному рівні амбулаторна допомога дітям надаватиметься на рівні фельдшерсько-акушерського пункту, фельдшерського пункту, сільської лікарської амбулаторії, центру первинної медико-санітарної допомоги.

На вторинному рівні - передбачається не тільки збереження але й створення закладів охорони здоров'я для дітей (дитячі лікарні інтенсивного лікування, педіатричні відділення в лікарнях відновного лікування, а також педіатричні відділення у лікарня планового лікування) , де буде сконцентровано надання спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги дітям із розвитком стаціонарзамісних технологій, стаціонарів короткотривалого перебування.

Планується, що на вторинному рівні відбуватиметься надання спеціалізованої медичної допомоги дітям із хронічними захворюваннями.

Крім того, передбачається створення міжрайонних перинатальних центрів. Яскравим прикладом на сьогодні є організація міжрайонного перинатального центра в Кривому Розі, Дніпропетровської області.

На третинному рівні - передбачається збереження обласних дитячих багатопрофільних лікарень, де буде надаватись високоспеціалізована медична допомога.

24. В нашей области нет государственных аптек, а коммерческие аптеки отказываются от открытия аптечных пунктов в селах. Таким образом, жители сел не имеют возможность приобретать медикаменты. Что нам делать?

У разі відсутності в селі аптеки (аптечного пункту, аптечного кіоску) роздрібна торгівля лікарськими засобами може здійснюватися фельдшерськими, фельдшерсько-акушерськими пунктами, сільськими дільничними лікарнями та амбулаторіями на підставі договорів, укладених із суб'єктом господарювання, що має відповідну ліцензію, за умови, що відпуск буде здійснюватися особою з медичною освітою та за письмовим погодженням органів місцевого самоврядування за переліком, встановленим наказом МОЗ від 27.09.2005 р. № 495 "Про затвердження мінімального обов'язкового асортименту лікарських засобів і виробів медичного призначення для фельдшерсько-акушерських пунктів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2005 р. за № 1303/11583.

25. Щодо запитання стосовно забезпечення потреб регіонів на інсулін, боротьбу з туберкульозом, тест-системи для діагностики СНІДу; на якому рівні необхідно планувати такі витрати.

Доступ до профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД в Україні регламентується Загальнодержавною програмою забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки (далі - Програма), яка затверджена Законом України від 19 лютого 2009 року № 1026-VI, та регіональними програмами, що затверджені рішеннями Верховної ради АР Крим та обласними/міськими радами.

Фінансування завдань та заходів Програми здійснюється з різних джерел, а саме:

- Державного бюджету України;

- місцевих бюджетів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрації;

- гранту Глобального фонду для боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом та малярією (далі - ГФ).

Обсяг фінансування Програми з державного бюджету уточнюється під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік з урахуванням можливостей дохідної частини бюджету.

Протягом останніх років спостерігається стійка тенденція недофінансування Програми з Державного бюджету України. Так, у 2009 році Програму було профінансовано на 62,5 %, у 2010 - на 59,37 %, у 2011 - на 49,4 %. На 2012 рік, згідно попередньо доведених Міністерством фінансів України видатків, Програма буде профінансована лише на 53,3 %.

В рамках наявного фінансування можливим є реалізація лише пріоритетних лікувально-діагностичних заходів, заходів з профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини та постконтактної профілактики ВІЛ.

Антиретровірусна терапія (далі - АРТ) є важливою складовою програми надання комплексної медичної допомоги ВІЛ-інфікованим особам. Основною метою АРТ є збереження здоров'я, подовження життя ВІЛ-інфікованої людини, попередження подальшого поширення ВІЛ. З економічної точки зору, забезпечення доступу до АРТ призводить до зменшення навантаження на систему охорони здоров'я шляхом заощаджень витрат на стаціонарне лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД пацієнтів, хоспісну допомогу. Забезпечення антиретровірусної терапії для ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД пацієнтів є одним з пріоритетів МОЗ України, враховуючи той факт, антиретровірусна терапія є також важливим заходом вторинної профілактики, оскільки ВІЛ-інфікована людина, яка отримує ефективну антиретровірусну терапію, не передає ВІЛ.

За даними звітної форми № 56 "Звіт про надання АРТ ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД" в закладах охорони здоров'я МОЗ України та АМН України, станом на 01.11.2011 року загальна потреба в АРТ серед осіб, які перебувають під активним диспансерним спостереженням та зареєстровані в Системі моніторингу лікування ВІЛ/СНІДу, складає 34 174 особи.

Станом на 01.11.2011 року антиретровірусну терапію (далі - АРТ) отримує 25 137 осіб, з них за кошти державного бюджету - 21 009 особа (19 894 осіби в ЗОЗ МОЗ України, 1 115 особи у відділенні СНІД ДУ "ІЕІХ ім. Л.В.Громашевського АМН України") та 4 128 осіб - за кошти Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (6-й раунд) в рамках реалізації програми "Підтримка профілактики ВІЛ/СНІДу, лікування та догляду для найуразливіших груп населення в Україні". Окрім того, в закладах пенітенціарної системи за кошти ГФ 6-го раунду АРТ отримує 728 осіб. Всього в Україні АРТ отримує 25 865 осіб.

Очікують АРТ (потребують, але не отримують АРТ) 9 037 осіб, з них 8 965 дорослих (старші 15 років) та 72 дитини (віком 0-14 років включно).

Міністерство охорони здоров'я постійно працює над зменшенням вартості препаратів для забезпечення максимально можливого охоплення АРТ пацієнтів в рамках наявних асигнувань.

Обсяг закупівлі антиретровірусних препаратів у 2011 році за кошти Державного бюджету України дозволить забезпечити проведення постконтактної профілактики, профілактики вертикальної трансмісії ВІЛ, продовжити лікування ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД, які його вже отримують, та розпочати лікуванням усім новим пацієнтам, які його потребують.

Також, в рамках наявного фінансування Програми здійснюється закупівля виробів медичного призначення за наступними напрямками:

- дослідження крові донорів та вагітних на антитіла до ВІЛ-інфекції;

- підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції/СНІДу у загального населення та дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих жінок;

- лабораторний супровід антиретровірусної терапії (визначення рівня СД4-лімфоцитів, вірусного навантаження, гематологічні та біохімічні дослідження;;

- дослідження на наявність резистентності вірусу;

- проведення контролю якості лабораторної діагностики.

Обсяг закупівлі виробів медичного призначення у 2011 році за кошти Державного бюджету України дозволять забезпечити 100 % потреби регіонів у вищенаведених дослідженнях.

Протягом 2009 - 2011 років з Державного бюджету України не здійснювалося фінансування закупівлі:

- препаратів для лікування опортуністичних інфекцій, інфекцій, що передаються статевим шляхом, вірусних гепатитів;

- тест-систем для діагностики опортуністичних інфекцій, гепатитів, імунологічних та вірусологічних досліджень у пацієнтів диспансерної групи.

Також, протягом останніх років було відсутнє фінансування заходів щодо закупівлі обладнання не дивлячись на той факт, що Програмою були передбачені кошти на його закупівлю (у 2009 - 20859,82 тис грн., у 2010 - 10278,14 тис. грн., у 2011 році - 4747,07 тис. грн.). Відсутність сучасного обладнання у регіональних лабораторіях та центрах СНІДу не дозволяє нарощувати їх потужність, впроваджувати сучасні методи діагностики ВІЛ та забезпечити якість медичного обслуговування відповідно до потреб.

Постійне недофінансування Програми на тлі погіршення ситуації з ВІЛ/СНІДом (збільшення кількості ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД) не дозволяє забезпечити належну реалізацію завдань та заходів Програми та достатній вплив на епідемію.

З метою забезпечення ефективної реалізації Програми, МОЗ України звернулось до Кабінету Міністрів України сприяти забезпеченню 100 % фінансування завдань та заходів Програми з Державного бюджету України у 2012 році.

 

 

Запитання 26 : Внести зміни до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я з метою встановлення надбавки за тривалість безперервної роботи фельдшерам, акушеркам, сестрам медичним ФАПів у розмірі, передбаченому для сестер медичних дільничних, сестер медичних загальної практики - сімейної медицини амбулаторій сімейної медицини.

Запитання 27 : Як виплачується надбавка за тривалість безперервної роботи медпрацівникам, якщо центр ПМСД відноситься до міських поліклінік?

Відповідь: Відповідно до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI з 1 січня 2011 року видатки на функціонування сільських закладів охорони здоров'я (дільничних лікарень, медичних амбулаторій, ФАПів та фельдшерських пунктів) віднесені до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення, у зв'язку з чим проводиться реорганізація мережі сільських закладів охорони здоров'я шляхом визначення їх структурними підрозділами центральних районних, районних та міських лікарень.

Також з метою удосконалення надання населенню первинної медико-санітарної допомоги, на даний час в країні розпочато роботу щодо створення центр первинної медико-санітарної допомоги (далі - Центр ПМСД) шляхом визначення діючих самостійних закладів охорони здоров'я (дільничних лікарень, амбулаторій, фельдшерсько-акушерських, фельдшерських пунктів) структурними підрозділами Центрів ПМСД, які включені до Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України від 28.10.2002 № 385 (далі - наказ № 385), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.

Відповідно до наказу МОЗ України від 29.06.2011 № 384 "Про затвердження Примірного статуту Центру ПМСД первинної медико-санітарної допомоги" поточне керівництво діяльності Центру ПМСД здійснює головний лікар. Керівництво іншими структурними підрозділами здійснюють завідувачі.

З метою визначення порядку встановлення посадового окладу головного лікаря Центру ПМСД, а також з метою збереження діючих умов оплати праці для інших працівників зазначеного закладу МОЗ України розробило проект змін до наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) від 05.10.2005 № 308/519 "Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення" (далі - Умови № 308/519), у якому передбачене збереження посадових окладів головним лікарям, що стали завідувачами структурних підрозділів Центру ПМСД, при цьому функціональні обов'язки та обсяг роботи яких залишилися без змін.

Також зазначеним проектом передбачене внесення змін до позицій першої і другої таблиці пункту 4.1.1 глави 4.1 з метою збереження надбавки за тривалість безперервної роботи працівникам Центрів ПМСД та дільничних лікарень, амбулаторій що увійшли до складу цих центрів або до центральних районних, районних та міських лікарень. Зазначений проект погоджено Міністерством соціальної політики України і знаходиться на погоджені у Міністерстві фінансів України.

МОЗ України неодноразово направляло до зацікавлених органів пропозиції щодо встановлення надбавки за тривалість безперервної роботи фельдшерам, сестрам медичним, акушеркам ФАПів. Однак такі пропозиції не були підтримані у зв'язку з відсутністю джерел фінансування додаткових видатків, які необхідні для реалізації вказаних пропозицій.

Разом з тим, відповідно до завдань реформування галузі у центрах ПМДС повинні працювати лікарі загальної практики - сімейної медицини та сестри медичні загальної практики - сімейної медицини. Отже, фельдшери, акушерки ФАПів, які стали структурними підрозділами центрів ПСМД, мають можливість перейти на посади сестер медичних загальної практики і отримувати вищевказану надбавку.

Запитання 28 : Згідно з чинними Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров'я керівним працівникам (керівнику закладу, його заступникам, крім заступника з поліклінічної роботи, головному бухгалтеру та його заступникам, начальнику планово-економічного відділу, головним фахівцям) лікарень (у т. ч. спеціалізованих), диспансерів, пологових будинків, клінік при НДІ, центрів зі стаціонарами за наявності поліклінік (поліклінічних відділень) посадові оклади підвищуються на 15 відсотків. Чи планувати таке підвищення у штатному розписі центру ПМСД?

Відповідь: Згідно з п. 2.4.6.4 Умов Керівним працівникам (керівнику закладу, його заступникам, крім заступника з поліклінічної роботи, головному бухгалтеру та його заступникам, начальнику планово-економічного відділу, головним фахівцям) лікарень (у т. ч. спеціалізованих), диспансерів, пологових будинків, клінік при НДІ, центрів зі стаціонарами за наявності поліклінік (поліклінічних відділень) посадові оклади підвищуються на 15 відсотків.

Відповідно до наказу № 385 центр ПМСД є амбулаторно-поліклінічним закладом охорони здоров'я, тобто отримувати вищевказане підвищення керівні працівники вказаного центру права не мають.

Запитання 29 : За рахунок коштів якого бюджету (обласного чи державного) буде покриватися в 2012 році дефіцит коштів на утримання закладів охорони здоров'я, що надають вторинну медичну допомогу?

Відповідь: Питання нестачі бюджетних коштів притаманне всім закладам охорони здоров'я, які працюють за умови значного бюджетного обмеження (до 50-60% від потреби). Відповідно до бюджетного законодавства розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Разом з тим необхідно відзначити, що за інформацією Міністерства фінансів України в проекті Державного бюджету України на 2012 рік (за результатами опрацювання Мінфіном спільно з МОЗ та пілотними регіонами найбільш нагальних питань з реалізації реформи системи охорони здоров'я) для підтримки реалізації у пілотних регіонах реформи системи охорони здоров'я враховано 994,3 млн. грн., в тому числі:

- субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на підтримку реформування системи охорони здоров'я (придбання медичного автотранспорту та обладнання) у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві в обсязі 327,0 млн. грн.;

- додаткові кошти в складі видатків на охорону здоров'я, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, в обсязі 667,3 млн. грн.

Запитання 30 : Внести зміни до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я з метою встановлення надбавки за тривалість безперервної роботи фельдшерам, акушеркам, сестрам медичним ФАПів у розмірі, передбаченому для сестер медичних дільничних, сестер медичних загальної практики - сімейної медицини амбулаторій сімейної медицини.

Запитання 31 : Як виплачується надбавка за тривалість безперервної роботи медпрацівникам, якщо центр ПМСД відноситься до міських поліклінік?

Відповідь: Відповідно до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI з 1 січня 2011 року видатки на функціонування сільських закладів охорони здоров'я (дільничних лікарень, медичних амбулаторій, ФАПів та фельдшерських пунктів) віднесені до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення, у зв'язку з чим проводиться реорганізація мережі сільських закладів охорони здоров'я шляхом визначення їх структурними підрозділами центральних районних, районних та міських лікарень.

Також з метою удосконалення надання населенню первинної медико-санітарної допомоги, на даний час в країні розпочато роботу щодо створення центр первинної медико-санітарної допомоги (далі - Центр ПМСД) шляхом визначення діючих самостійних закладів охорони здоров'я (дільничних лікарень, амбулаторій, фельдшерсько-акушерських, фельдшерських пунктів) структурними підрозділами Центрів ПМСД, які включені до Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України від 28.10.2002 № 385 (далі - наказ № 385), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.

Відповідно до наказу МОЗ України від 29.06.2011 № 384 "Про затвердження Примірного статуту Центру ПМСД первинної медико-санітарної допомоги" поточне керівництво діяльності Центру ПМСД здійснює головний лікар. Керівництво іншими структурними підрозділами здійснюють завідувачі.

З метою визначення порядку встановлення посадового окладу головного лікаря Центру ПМСД, а також з метою збереження діючих умов оплати праці для інших працівників зазначеного закладу МОЗ України розробило проект змін до наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) від 05.10.2005 № 308/519 "Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення" (далі - Умови № 308/519), у якому передбачене збереження посадових окладів головним лікарям, що стали завідувачами структурних підрозділів Центру ПМСД, при цьому функціональні обов'язки та обсяг роботи яких залишилися без змін.

Також зазначеним проектом передбачене внесення змін до позицій першої і другої таблиці пункту 4.1.1 глави 4.1 з метою збереження надбавки за тривалість безперервної роботи працівникам Центрів ПМСД та дільничних лікарень, амбулаторій що увійшли до складу цих центрів або до центральних районних, районних та міських лікарень. Зазначений проект погоджено Міністерством соціальної політики України і знаходиться на погоджені у Міністерстві фінансів України.

МОЗ України неодноразово направляло до зацікавлених органів пропозиції щодо встановлення надбавки за тривалість безперервної роботи фельдшерам, сестрам медичним, акушеркам ФАПів. Однак такі пропозиції не були підтримані у зв'язку з відсутністю джерел фінансування додаткових видатків, які необхідні для реалізації вказаних пропозицій.

Разом з тим, відповідно до завдань реформування галузі у центрах ПМДС повинні працювати лікарі загальної практики - сімейної медицини та сестри медичні загальної практики - сімейної медицини. Отже, фельдшери, акушерки ФАПів, які стали структурними підрозділами центрів ПСМД, мають можливість перейти на посади сестер медичних загальної практики і отримувати вищевказану надбавку.

Запитання 32 : Згідно з чинними Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров'я керівним працівникам (керівнику закладу, його заступникам, крім заступника з поліклінічної роботи, головному бухгалтеру та його заступникам, начальнику планово-економічного відділу, головним фахівцям) лікарень (у т. ч. спеціалізованих), диспансерів, пологових будинків, клінік при НДІ, центрів зі стаціонарами за наявності поліклінік (поліклінічних відділень) посадові оклади підвищуються на 15 відсотків. Чи планувати таке підвищення у штатному розписі центру ПМСД?

Відповідь: Згідно з п. 2.4.6.4 Умов Керівним працівникам (керівнику закладу, його заступникам, крім заступника з поліклінічної роботи, головному бухгалтеру та його заступникам, начальнику планово-економічного відділу, головним фахівцям) лікарень (у т. ч. спеціалізованих), диспансерів, пологових будинків, клінік при НДІ, центрів зі стаціонарами за наявності поліклінік (поліклінічних відділень) посадові оклади підвищуються на 15 відсотків.

Відповідно до наказу № 385 центр ПМСД є амбулаторно-поліклінічним закладом охорони здоров'я, тобто отримувати вищевказане підвищення керівні працівники вказаного центру права не мають.

Запитання 33 : За рахунок коштів якого бюджету (обласного чи державного) буде покриватися в 2012 році дефіцит коштів на утримання закладів охорони здоров'я, що надають вторинну медичну допомогу?

Відповідь: Питання нестачі бюджетних коштів притаманне всім закладам охорони здоров'я, які працюють за умови значного бюджетного обмеження (до 50-60% від потреби). Відповідно до бюджетного законодавства розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Разом з тим необхідно відзначити, що за інформацією Міністерства фінансів України в проекті Державного бюджету України на 2012 рік (за результатами опрацювання Мінфіном спільно з МОЗ та пілотними регіонами найбільш нагальних питань з реалізації реформи системи охорони здоров'я) для підтримки реалізації у пілотних регіонах реформи системи охорони здоров'я враховано 994,3 млн. грн., в тому числі:

- субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на підтримку реформування системи охорони здоров'я (придбання медичного автотранспорту та обладнання) у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві в обсязі 327,0 млн. грн.;

- додаткові кошти в складі видатків на охорону здоров'я, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, в обсязі 667,3 млн. грн.

34. Не визначений замовник послуг у містах і районах, де немає міськ(рай) відділів охорони здоров'я.

За відсутності територіального органу управління охорони здоров'я роль фінансуючої сторони відіграють виконавчий орган органу місцевого самоврядування або райдержадміністрація, які забезпечують фінансування видатків закладів охорони здоров'я. У такому випадку функцію методичного керівництва відіграє орган управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації.

Слід взяти до уваги також наступне. Створення центрів первинної медико-санітарної допомоги та відповідна реорганізація центральних районних/міських лікарень у районні/міські лікарні означає втрату зазначеними лікарнями функції територіальних органів управління (яку вони здійснювали як "центральні" районні/міські лікарні). Відповідно, структури і посади, що функціонували у зазначених лікарнях для здійснення функції органу управління, у разі необхідності є кадровим і фінансовим резервом для утворення територіального органу управління та його допоміжних структур (фінансово-економічних та організаційно-методичних).

35. Реорганізація дільничних лікарень в амбулаторії, що викликає невдоволення населення, та супроводжується скороченням працівників, які мешкають у сільській місцевості.

Така реорганізація потребує проведення серйозної попередньої роз'яснювальної роботи серед населення та вирішення питань працевлаштування кадрів, що вивільняються. У разі неможливості безконфліктного розв'язання проблеми можливе застосування проміжного варіанту зі створенням на базі стаціонару дільничної лікарні відокремленого підрозділу районної лікарні планового лікування. Термін існування такого підрозділу залежить з одного боку від налагодження високоефективного функціонування новоутвореної амбулаторії та служби екстреної допомоги, а з іншого - від можливості дотримання у зазначеному підрозділі лікарні медичних стандартів та проходження акредитації відповідно до встановлених вимог.

36. Організація денних стаціонарів при амбулаторіях, які входять до центрів ПМСД.

На відміну від закладів, що надають вторинну медичну допомогу (лікарень, консультативно-діагностичних центрів тощо) у центрах ПМСД денний стаціонар це форма обслуговування пацієнтів але не структура з окремим штатом. У кожній амбулаторії, в залежності від кількості працюючих лікарів, мають бути наявні від одного до декількох ліжок (кушеток) для проведення довготривалих лікувально-діагностичних процедур, які здійснюються безпосередньо лікарем, що їх призначив, або підпорядкованими йому молодшими спеціалістами з медичною освітою.

37. У структурі центрів ПМСД (за нормативними документами МОЗ України) дотепер немає такої структури як "пункт невідкладної допомоги", не затверджене його примірне положення, не визначені його функції, не розроблено штатний розпис та табель оснащення, що ускладнює складання та затвердження штатного розпису ні місцях .

Створення спеціалізованих структур з надання невідкладної допомоги на первинному рівні суперечить базовим принципам організації первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини. Невідкладна допомога у закладах ПМД це функція, що реалізується шляхом залучення до її виконання лікарів загальної практики-сімейних лікарів та, у перехідному періоді, також лікарів-терапевтів і педіатрів дільничних. Нормативи навантаження (кількість прикріпленого населення) на лікарів зазначених спеціальностей в Україні є одними з найліберальніших у Європейському регіоні та враховують навантаження, що пов'язане з наданням невідкладної допомоги.

Наказом МОЗ України від 22.05.06 р. № 308 "Про затвердження табелю оснащення фельдшерсько-акушерських пунктів, лікарських амбулаторій (у т.ч. амбулаторій загальної практики сімейної медицини) та підрозділів первинної медико-санітарної допомоги лікувально-профілактичних закладів" зі змінами внесеними наказом МОЗ України від 20.06.2006 №404 затверджено відповідні переліки оснащення, у якому, зокрема, повністю враховано компоненти, необхідні для надання невідкладної допомоги. На сьогодні МОЗ України підготовлено проект наказу "Про затвердження Примірного табелю оснащення лікувально-профілактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу".

Планом організаційних заходів МОЗ України на 2012 рік передбачено розробити методичні рекомендації щодо організації невідкладної допомоги у центрах первинної медико-санітарної допомоги та затвердити їх у першому кварталі 2012 року.

38. Не визначено обсяг лабораторної допомоги (перелік лабораторних досліджень) в центрах ПМСД та пов'язані з цим ресурси.

Організація рентгенівського обстеження при зверненні хворих до центрів ПМСД.

При реорганізації лікарень (поліклінік) та створенні центрів ПМСД діагностичні підрозділи (лабораторні, функціональної та променевої діагностики) стають відповідними підрозділами консультативно-діагностичних центрів (у складі лікарень, або самостійних), потужності яких мають бути розраховані на виконання обсягу роботи не меншого ніж у попередній період (до реорганізації), тобто з урахуванням потреб у відповідних дослідженнях не тільки вторинної, а і первинної медичної допомоги.

Пунктом 3.2.2. Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 04.11.2011 №755 "Про затвердження Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та положень про його підрозділи" передбачена можливість укладання договорів з іншими комунальними та державними закладами охорони здоров'я про проведення діагностичних досліджень, для виконання яких у лікувально-профілактичних підрозділах центру ПМСД відсутні умови.

У той же час з метою збільшення доступності для населення діагностичних досліджень, які необхідні у повсякденній практиці лікарів первинної ланки, відповідно до табелю оснащення амбулаторії можуть оснащуватись певним діагностичним обладнанням у т.ч. для здійснення лабораторних досліджень. Передусім йдеться про застосування швидких тестів та досліджень з використанням обладнання з високим ступенем автоматизації.

У проекті наказу МОЗ України "Про затвердження Примірного табелю оснащення лікувально-профілактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу" враховано існуючий досвід, пропозиції лікарів первинної ланки та спеціалістів з лабораторної діагностики щодо включення додаткових засобів лабораторної діагностики, які можуть використовуватись безпосередньо лікарями та молодшими спеціалістами з медичною освітою, що надають первинну медичну допомогу, після проходження відповідного циклу тематичного вдосконалення. Зазначений наказ знаходиться на погодженні у підрозділах МОЗ.

39. Дефіцит лікарів первинного рівню, в т.ч. сімейних, проблема їх спеціалізації з фаху "загальна практика - сімейна медицина".

У 2011 році з числа випускників вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації, які навчались за державним замовленням, у заклади охорони здоров'я пілотних регіонів на посади лікарів загальної практики - сімейних лікарів направлено 126 осіб. У 2012 році відповідно до перспективного Плану підготовки кадрів для реформ у сфері медицини у пілотних регіонах до 2015 року з ВМНЗ заплановано направити на посади лікарів загальної практики - сімейних лікарів 355 осіб.

Починаючи з 2012 року, у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації та закладах післядипломної освіти будуть запроваджені цикли спеціалізації з фаху "загальна практика - сімейна медицина" для перепідготовки (підвищення кваліфікації) лікарів-спеціалістів реорганізованих закладів охорони здоров'я, які працевлаштовуватимуться на посади лікарів з фаху "загальна практика - сімейна медицина", за затвердженою МОЗ України програмою за очно-заочною формою навчання з використанням дистанційних методів підготовки, в тому числі через мережу Інтернет. У зв'язку з цим тривалість циклу спеціалізації буде скорочено з шести до чотирьох місяців, два місяці навчання лікарів-спеціалістів здійснюватимуться без відриву від виробництва (заочно) з використанням дистанційних методів навчання, в тому числі через мережу Інтернет. Загальна тривалість очного та заочного циклів навчання становитиме шість місяців, що відповідає чинним нормативно-правовим актам МОЗ України. Програму навчання підготовлено для затвердження МОЗ України.

40. На рівні екстреної медичної допомоги: дефіцит медичних кадрів.

Поповнення закладів охорони здоров'я лікарськими кадрами проводиться за рахунок випускників вищих медичних навчальних закладів, які навчались за державним замовленням, за заявками управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій відповідно до заявленої потреби.

У 2011 році з числа випускників вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації, які навчались за державним замовленням, у заклади охорони здоров'я пілотних регіонів на посади лікарів станцій (відділень) швидкої та невідкладної медичної допомоги направлено 36 випускників.

41. Не визначено механізм надання медичної допомоги стоматологічною службою, у т.ч. для лікарів, яків працюють у лікарських амбулаторіях та обіймають посади керівника закладу.

Відповідно п. 2 статті 3 Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві" штати центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) можуть комплектуватися лікарями ЗП-СЛ, терапевтами та педіатрами дільничними. При наявності у штаті ЦПМСД терапевтів та педіатрів дільничних також можуть вводитись посади лікарів акушерів-гінекологів, хірургів, офтальмологів, отоларингологів, психіатрів, невропатологів, які надаватимуть первинну медичну допомогу при певних захворюваннях з урахуванням розмежування функцій між первинною та вторинною (спеціалізованою) медичною допомогою.

Законом не передбачено можливості введення у амбулаторіях посад та, відповідно, працевлаштування спеціалістів зі стоматології.

Щодо збереження доступності стоматологічної допомоги для сільського населення, то Міністерством направлено у регіони роз'яснювальний лист від 11.10.2011 №3.08-58/3604, у якому зокрема наведено алгоритм дій, які необхідно здійснити для розв'язання зазначеної проблеми.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2.5. глави 2 розділу IV Порядку планування та прогнозування розвитку мережі комунальних закладів охорони здоров'я у пілотних регіонах, затвердженого наказом МОЗ від 05.10.2011 "Про затвердження нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України щодо реалізації Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві", передбачено положення щодо обов'язковості створення умов для продовження функціонування існуючих стоматологічних кабінетів у лікарських амбулаторіях, які мають увійти до складу закладів/підрозділів з надання стоматологічної допомоги населенню району.

Також відповідно до п. 2.1.9. Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 04.11.2011 №755 "Про затвердження Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та положень про його підрозділи" центр ПМСД надає сприяння доступності для населення сільської місцевості стоматологічної допомоги, а відповідно до п. 1.11. Положення про амбулаторію, затвердженого вищезазначеним наказом, в амбулаторії створюються умови для функціонування існуючих стоматологічних кабінетів.

Відповідно до пункту 4.1. вищезгаданого Положення про амбулаторію її очолює завідувач, до обов'язків якого, зокрема входить організація надання якісної та безпечної медичної допомоги прикріпленому населенню, впровадження сучасних методів діагностики та лікування, аналізує показників роботи амбулаторії, вжиття заходів щодо їх покращення, здійснення контролю за якістю надання медичної допомоги. Здійснювати вказані функції у закладі, що надає первинну медичну допомогу та керувати його персоналом можуть лікарі відповідної спеціалізації - лікарі загальної практики-сімейні лікарі та, на у перехідному етапі, тимчасово також лікарі-терапевти або педіатри, але не лікарі-стоматологи.

42. Складні кваліфікаційні вимоги до прийняття на посаду головного бухгалтера згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.11. № 59, відсутність відповідних кадрів.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 04.05.11 № 22568/0/1-11 Державна казначейська служба України звернулася до Міністерства фінансів України з пропозицією про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.11 № 59 "Про затвердження типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи" щодо уточнення вимог професійно-кваліфікаційного рівня головних бухгалтерів, працюючих у сільській місцевості.

У відповідь Міністерством фінансів були надані пропозиції щодо здійснення заходів комплексного перегляду кваліфікаційних вимог до бухгалтерів за результатами щорічної оцінки виконання головними бухгалтерами бюджетних установ своїх повноважень.

На виконання пункту 6 протоколу наради від 26.04.11 з питань реформування системи охорони здоров'я, МОЗ України листом від 01.06.11 № 12.01-03/86 повідомило Міністерство фінансів про підтримку доцільності внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.11 № 59 в частині непоширення її дії на заклади охорони здоров'я у сільській місцевості, на що Міністерством фінансів видано наказ від 01.12.11 № 1537 "Про затвердження Порядку проведення оцінки виконання головним бухгалтером бюджетної установи своїх повноважень", яким установлено, що проведення оцінки виконання головним бухгалтером бюджетної установи своїх повноважень починається з 2013 року.

43. Необхідність збільшення кількості працівників управлінь охорони здоров'я, пов'язаного із запровадженням нових підходів до фінансування.

За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі (лист від 14.12.11 № 3054-26/92) на даний час розпочата робота по удосконаленню функціонування місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до доручення Прем'єр-міністра України від 26.10.11 № 50143/1/1-1 до рішення Ради регіонів від 15.09.11 Мінрегіону разом з Мінекономрозвитку, Мінфіном та Мін'юстом доручено забезпечити розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проектів відповідних нормативно-правових актів щодо удосконалення структури місцевих державних адміністрацій (щодо кількості посад заступників голів місцевих державних адміністрацій; актуалізації переліків їх структурних підрозділів; методичних засад з визначення граничної чисельності працівників місцевих державних адміністрацій тощо).

На сьогодні Мінрегіонбудом розроблено та направлено на опрацювання до Мінекономрозвитку проекти постанов Кабінету Міністрів України:

"Деякі питання забезпечення реалізації статті 47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації";

"Про кількість заступників голів місцевих державних адміністрацій";

"Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2007 р. № 996" ("Про затвердження рекомендаційних переліків управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій").

Враховуючи наведене, вважаємо за доцільне питання щодо регулювання граничної чисельності працівників структурних підрозділів охорони здоров'я облдержадміністрацій вирішувати після прийняття Урядом зазначених актів.

44. Не визначено механізм закупівель на перехідний період для Центрів ПМСД.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (лист від 14.12.2011 року № 3054-26/92) стосовно проблем із забезпеченням новостворених центрів первинної медико-санітарної допомоги, відповідними матеріально-технічними ресурсами з урахуванням дотримання чинного законодавства про здійснення державних закупівель повідомило наступне.

Відносини у сфері державних закупівель регулюються Законом України "Про здійснення державних закупівель" (далі - Закон), метою якого є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.

Частиною третьою статті 2 Закону визначені товари, роботи і послуги, на які не поширюється дія Закону, тобто під час закупівлі яких не застосовуються процедури закупівлі. До цього переліку включені послуги з медичного обслуговування населення, що надаються за договором, укладеним відповідно до Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві", з дією до 31.12.2014 року. Цей перелік є вичерпним.

Щодо призупинення дії Закону для новостворених у процесі реформування установ охорони здоров'я слід наголосити, що встановлення преференцій для окремих установ не відповідає статті 3 Закону, яка визначає принципи здійснення державних закупівель, та нормам частини третьої статті 18 Господарського кодексу України, якою визначено, що органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необгрунтовано сприяють окремим кокурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством.

Суттєве розширення переліку випадків, на які не поширюється дія Закону, а відтак і процедури закупівлі, може призвести до обмеження конкуренції у відповідних сферах, підвищення корупційних ризиків під час здійснення відповідних закупівель, а також до неефективного витрачання бюджетних коштів і додаткових бюджетних витрат.

45. Прогнозний обсяг міжбюджетних трансфертів з Державного бюджету місцевим бюджетам на 2012 рік лише частково забезпечує потребу в коштах, необхідних для врегулювання навантаження лікарів загальної практики сімейної медицини та медичних сестер на рівні 80 %, неповне забезпечення видатками на безкоштовні медикаменти. Субвенції, передбачені на оснащення Центрів ПМСД відповідно до та Табелю оснащення, дозволять лише частково вирішити зазначене питання.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" МОЗ України, за бюджетною програмою КПКВК 2311290 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на підтримку реформування системи охорони здоров'я (придбання медичного автотранспорту та обладнання для центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги) у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві" передбачено бюджетні призначення в обсязі 327 млн. гривень.

Міністерство фінансів листом від 05.01.12 № 31-07320-12-5/283 повідомило, що, у складі видатків на охорону здоров'я, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, враховано цільові кошти в обсязі 667,3 млн.грн. на:

- підтримку проведення реформування системи охорони здоров'я у пілотних регіонах в обсязі 417,3 млн.грн. Зазначені кошти враховано для обласних бюджетів Вінницької, Дніпропетровської, Донецької областей та бюджету міста Києва;

- підтримку проведення реформування первинної медичної допомоги у пілотних регіонах для заохочення медичних працівників, що надають первинну медичну допомогу за обсяг та якість виконаної роботи в обсязі 250 млн.грн. Зазначені кошти розподілено для бюджетів міст обласного значення та районних бюджетів Вінницької, Дніпропетровської, Донецької областей та бюджету міста Києва.

46. Проблемним є дефіцит коштів на етапі становлення Центрів ПМСД, що не дозволяє вчасно здійснити проведення підготовчих заходів по ліцензування Центрів на предмет провадження медичної практики та отримання права на придбання, перевезення, використання наркотичних, сильнодіючих препаратів та прекурсорів, завершення поточних ремонтів приміщень ЛПЗ, впровадження інформативно-комунікативних технологій.

За інформацією Державної служби України з контролю за наркотиками (лист від 22.12.11 № 03/01-8191, згідно з частиною другою ст. 12 Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві" на період реалізації пілотного проекту дія ліцензій та інших дозвільних документів, виданих закладам охорони здоров'я пілотних регіонів до набрання чинності цим Законом, поширюється на заклади охорони здоров'я таких регіонів, які створені на їх базі у процесі реорганізації.

Тобто, дія ліцензії поширюється на заклади охорони здоров'я, які у сукупності відповідають таким умовам:

- Входять до переліку закладів охорони здоров'я пілотних регіонів.

- Отримали ліцензію до набрання чинності цим Законом.

- Реорганізовуються в ході цього пілотного проекту.

Згідно з Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (ст. 11) рішення про видачу ліцензії приймається не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії, а у випадку переоформлення у зв'язку зі зміною найменування або місцезнаходження (ст. 16) - протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії.

Затримка в отриманні ліцензій здійснюється не через Державну службу України з контролю за наркотиками, а через інші державні відомства, які видають документи, необхідні для отримання ліцензії.

Водночас, на виконання відповідних розпоряджень Президента України і Кабінету Міністрів України ДСКН вживає заходів дерегуляторного характеру: щодо зменшення кількості документів, необхідних для отримання ліцензій і дозволів.

З цією метою ДСКН ініціювала внесення змін до відповідних нормативних актів, частина з яких уже затверджена Кабінетом Міністрів України, а частина перебуває на стадії розгляду.

Одним із важливих чинників дефіциту коштів для становлення центрів ПМСД є неоптимальність їх структури, обтяженість надлишковими посадами, невластивими ПМСД функціями і структурами. Відтак одним із шляхів розв'язання проблеми недостатності ресурсів є впорядкування структури центрів ПМСД, приведення її у відповідність вимогам наказу МОЗ України від 04.11.2011 №755 "Про затвердження Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та положень про його підрозділи". У якості орієнтиру для вдосконалення штатних розкладів центрів ПМСД можуть використовуватись Примірні штатні нормативи центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, затверджені наказом МОЗ від 01.09.2011 №556, зі змінами, внесеними наказом МОЗ України від 05.10.2011 №645.

47. Впровадження програмно-цільового методу фінансування ЦПМСД, зокрема щодо типового переліку бюджетних програм, єдиного програмного забезпечення та матеріально-технічної бази щодо централізованого впровадження .

Законодавчою підставою для запровадження програмно-цільового методу планування та виконання місцевих бюджетів є нова редакція Бюджетного кодексу України.

Слід зазначити, що запровадження ПЦМ на місцевому рівні визначено одним із пріоритетних напрямків проведення бюджетної реформи відповідно до Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада" за напрямом "Регіональний розвиток і реформа міжбюджетних відносин".

Відповідно до положень Концепції реформування місцевих бюджетів та Програми економічних реформ перехід усіх місцевих бюджетів на програмно-цільовий метод бюджетування планується у 2014 році.

Основна робота щодо поетапного впровадження ПЦМ в бюджетний процес на місцевому рівні проводиться у рамках діяльності Міжвідомчої робочої групи з проведення підготовчої роботи щодо запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів, створеної при Міністерстві фінансів, та робочої підгрупи "Регіональний розвиток і реформа міжбюджетних відносин" Комітету з економічних реформ.

Етапи запровадження ПЦМ на рівні місцевих бюджетів, завдання по кожному етапу та заходи щодо їх реалізації визначено наказом Міністерства фінансів України від 02.08.10 № 805 "Про затвердження Основних підходів до запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів".

За інформацією Міністерства фінансів на даний час завершена робота щодо створення нормативної бази в частині планування місцевих бюджетів за ПЦМ, що дає можливість органам місцевої влади працювати на правовій основі.

У 2012 році заплановано поширення експерименту на усі обласні бюджети та бюджети міст обласного значення в рамках реалізації ІІ етапу запровадження ПЦМ на рівні місцевих бюджетів та на пілотні регіони.

Міністерством фінансів на сьогодні підготовлено нормативну базу та здійснюються усі організаційні заходи, що дає можливість місцевим бюджетам використовувати елементи ПЦМ.

З метою запровадження у пілотних регіонах програмно-цільового методу, прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.10.11 № 1078-р "Про підготовку та запровадження у пілотних регіонах програмно-цільового методу".

Розпорядженням передбачено МОЗ спільно з Мінфіном затвердити Типовий перелік бюджетних програм та результативних показників їх виконання у галузі "Охорона здоров'я" для пілотних регіонів.

Листом від 04.11.11 № 10.03.66/3005 МОЗ України направило на розгляд до Міністерства фінансів проект спільного наказу "Про затвердження Типового переліку бюджетних програм та їх результативних показників у галузі "Охорона здоров'я" для пілотних регіонів".

Мінфін листом від 14.12.11 № 31-07320-17-5/31255 висловив наступні зауваження:

Запропонований перелік бюджетних програм не охоплює всіх видатків місцевих бюджетів на охорону здоров'я, зокрема, видатків на функціонування санаторіїв, будинків дитини, станцій переливання крові тощо.

Крім того, Типовий перелік бюджетних програм має узгоджуватися з тимчасовою класифікацією видатків місцевих бюджетів.

Враховуючи зазначене, Мінфін вважає, що Типовий перелік бюджетних програм потребує доопрацювання.

На даний час зазначений Типовий перелік бюджетних програм доопрацьовується.

Листом МОЗ України від 13.12.11 № 10.03.66/3410 звернулося до Міністерства фінансів та Державної казначейської служби з проханням внести зміни до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затвердженої наказом Державного казначейства України Міністерства фінансів України від 25.11.08 № 495, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.01.09 за № 79/16095, доповнивши пункт 1.7.2. Код 1172 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку" абзацом такого змісту: "поточні видатки закладів охорони здоров'я пілотних регіонів", та доповнити пункт 4.1. Код 2410 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям" абзацом такого змісту: "капітальні видатки закладів охорони здоров'я пілотних регіонів".

З метою визначення для закладів охорони здоров'я пілотних регіонів Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, МОЗ України підготовлено та листом від 13.12.11 № 10.03.66/3409 направлено на розгляд до Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства юстиції, Державної казначейської служби та Державної фінансової інспекції проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ".

Станом на 23.01.12 проект постанови погоджено без зауважень Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Державною казначейською службою та Державною фінансовою інспекцією, із зауваженнями які враховані Міністерством фінансів.

Листом від 12.01.12 № 10.01.09/77 проект постанови направлено на розгляд до Міністерства юстиції.

48. Щодо штатних розкладів центрів первинної медико-санітарної допомоги.

Повторно повідомляємо, що штатні нормативи центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві, затверджені заказом МОЗ України від 01.09.2011 №556 зі змінами, внесеними наказом МОЗ України від 05.10.2011 № 645, є примірними та враховують мінімальні потреби у штатних одиницях для створення ЦПМСД. Що стосується посад не передбачених зазначеним наказом, то необхідність у таких посадах має визначатися керівником закладу виходячи з потреб конкретного закладу та його підрозділів.

Додатково звертаємо увагу на положення Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві", згідно зі статтею 9 якого:

1. Штатний розпис закладу охорони здоров'я пілотного регіону визначається керівником такого закладу і затверджується за його поданням головним розпорядником бюджетних коштів. Штатний розпис формується залежно від обсягу медичної допомоги, що надається таким закладом охорони здоров'я.

2. Для закладів охорони здоров'я, які є учасниками пілотного проекту, дія існуючих штатних нормативів, установлених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, не застосовується.

Публікація
Реформа медобслуговування - питання та відповіді
 Президент України  Верховна Рада України  Урядовий портал  Головна сторінка