Традиційно в усіх бідах у галузі української охорони здоров'я прийнято звинувачувати погане фінансування та некомпетентність медичних працівників. Та проблема набагато масштабніша, ніж видається на перший погляд. Про це йдеться в газеті "Медичний світ".

Парадокс ситуації полягає в тому, що з одного боку в країні є знання, методики, сучасне обладнання, а з іншого - тисячі вітчизняних лабораторій, які нічого цього не мають. А це означає, що пацієнти не мають можливості пройти повноцінне обстеження та вчасно встановити діагноз. Це призводить до жахливих результатів, пише видання. Так, з року в рік в Україні зростає кількість хворих, у яких онкопатологію вперше діагностували на 3-й та 4-й стадіях. Не менш сумна картина з вірусними гепатитами В та С - їх, як правило, виявляють тоді, коли допомогти людині вже неможливо.

"Ми не звинувачуємо співробітників лабораторій, оскільки розуміємо, що вони не мають якісного обладнання, нормальних реагентів. Та не зрозуміло, чому держава до цього часу не потурбувалася про забезпечення якісної перевірки хоча б донорської крові", - розповідає МС Лілія Переходько, член Української відкритої асоціації організацій, груп та осіб, які працюють з дітьми, хворими на рак.

Сьогодні гостро постало питання про розробку єдиних стандартів для лабораторій. Кожна лабораторія має мати паспорт послуг - тобто вона зможе працювати тільки за умови, що має перелік необхідного обладнання, витрат на його експлуатацію та на закупівлю реагентів тощо.

Міністр охорони здоров'я України Зіновій Митник вважає, що лабораторна служба України серйозно гальмує розвиток медичної галузі і наполягає на перегляді її структури. За його словами, сьогодні система лабораторної діагностики є дуже затратною і низькотехнологічною, а якість її роботи недостатньо контрольована. Головний лікар країни вважає, що перш за все лабораторіям необхідне технічне переоснащення та, безумовно, кадрове забезпечення.

"Сьогодні ми вже зробили перші кроки. Що вони собою являють? Визначені шляхи створення сучасної лабораторної служби. Розроблено та опрацьовується ряд нормативно-правових документів, у тому числі і Концепція Державної цільової програми розвитку лабораторної служби на 2011-2016 роки. Створено Технічний комітет стандартизації. Переглядаються навчальний план і програма, опрацьовується питання щодо створення кафедр з лабораторної діагностики у вищих медичних навчальних закладах ІV рівня акредитації", - сказав у коментарі МС щодо лабораторної діагностики в Україні Зіновій Митник.

На початку вересня Державну програму розвитку лабораторної служби планується винести на обговорення Кабінету Міністрів України, а до кінця року очікується, що ВР України її затвердить.

Довідково: Концепція Державної цільової програми розвитку лабораторної служби на 2011-2016 роки передбачає:

- Розробку та впровадження нормативно-правової бази - стандартів діяльності лабораторій.

- Створення сучасної мережі лабораторій у лікувально-профілактичних закладах.

- Кадрове забезпечення лабораторної служби, вдосконалення додипломної і післядипломної освіти спеціалістів.

- Забезпечення належного лабораторного обладнання, реагентів, робочих приміщень та умов праці персоналу.

- Наступність між державними та приватними лабораторіями.

- Дооснащення експрес-лабораторій у реанімаційних відділеннях, блоках інтенсивної терапії.

- Інтенсифікація діяльності спеціалізованих лабораторій у центрах СНІДу, туберкульозних, дерматовенерологічних та онкологічних диспансерах.

- Розширення мережі референт-лабораторій (гематологічних, бактеріологічних, з трансплантації кісткового мозку тощо).

Концепцію Державної цільової програми розвитку лабораторної служби на 2011-2016 роки (на виконання наказу №96 "Питання організації лабораторної служби" від 10 лютого 2010 року) розробили МОЗ України, Всеукраїнська асоціація клінічної хімії і лабораторної медицини та Департамент розвитку медичної допомоги. Проект Концепції розміщено на офіційному сайті МОЗ і винесено на громадське обговорення.

Прес-служба МОЗ України