24 серпня 2016 року
Фармаконагляд Мобільний зв’язок та здоров’я людини Малюнки-попередження на упаковці тютюнових виробів
Профілактика захворюваності Медико-соціальна експертиза Безкоштовне медичне обслуговування
Вакцинопрофілактика Лікування за кордоном Медичне запезпечення у сфері безпеки дорожнього руху
Сімейна медицина Відповіді фахівців Медико-санітарне забезпечення оздоровлення дітей

Послуги та рекомендації :: Актуальні питання
Відповіді фахівців


Також дивіться розділ "Відповіді на питання щодо реформи медичного обслуговування".

№ пп Зміст запитання Відповідь
1. Про пільгове забезпечення лікарськими засобами пенсіонерів і інвалідів Забезпечення лікарськими засобами пільгових категорій населення визначено у постанові КМУ від 17.08.98 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"
2. Про пільги почесним донорам України Пільги почесним донорам України визначено у ст.13 Закону України від 23.06.95 № 239/95 "Про донорство крові та її компонентів"
3. Про поновлення навчання у вищих медичних навчальних закладах Питання поновлення навчання визначене Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 15.07.1996 № 245
4. Чи встановлюється група інвалідності дітям до 16 років? Відповідно до чинного законодавства, дітям-інвалідам до 16 років група інвалідності не встановлюється.
5. Наскільки актуальним є туберкульоз в наш час у світі? В усьому світі туберкульоз залишається однією із серйозних медико-соціальних проблем. На початку XXI століття експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я змушені визнати, що це захворювання несе загрозу не тільки для окремих країн, але і для всього людства. Щорічно у 8-10 мільйонів людей інфікованість туберкульозом переходить у захворювання, причому 75% хворих складають особи працездатного віку.
6. Які місця є найбільш небезпечними щодо поширення туберкульозу? Основними джерелами поширення туберкульозу як і раніше залишаються установи пенітенціарної системи, де захворюваність туберкульозом завжди була високою. Тюремні стіни обмежують волю людей, але не волю поширення туберкульозу. В даний час відзначено різке збільшення числа хворих у пенітенціарних установах.
7. Що є збудником туберкульозу? Туберкульоз - інфекційне захворювання, викликане мікобактеріями туберкульозу (Мусоbacterium tuberculosis). Іноді їх називають бацилами Коха (БК) чи паличками Коха на честь німецького вченого Роберта Коха, що їх відкрив у 1882 році.
8. Які органи вражає туберкульоз? Туберкульоз може уражати різні органи і тканини людини: очі, кісти, шкіру, нирки, кишечник і т.д. Але найчастіше (у 90% випадків) туберкульозна інфекція уражає органи дихання. Колись це захворювання називали сухотою (від слова сохнути —"марніти").
9. Як заражаються туберкульозом? Будь яка людина може заразитися туберкульозом де завгодно: вдома, у гостях, на роботі. Основним джерелом інфекції є хворі легеневою формою туберкульозу, що кашляють та виділяють з мокротинням збудника хвороби. Особливо великому ризику зараження туберкульозом піддаються люди, які тривалий час знаходяться в контакті з хворим у погано провітрюваному приміщенні: у тюремній камері, армійській казармі, лікарняній палаті чи в колі сім’ї.
10. Чому не усі люди інфіковані туберкульозом є хворими на туберкульоз? Заразитися туберкульозом ще не значить занедужати. Імовірність занедужати активним туберкульозом у здорової людини, що отримала паличку Коха, складає близько 5-10 %. При цьому захворювання, найчастіше, настає не відразу, а в перші 1—2 роки після зараження. У більшості ж людей, інфікованих мікобактеріями, туберкульоз не розвивається. Єдиним свідченням наявності туберкульозної палички в організмі в цих практично здорових людей є позитивні туберкулінові шкірні проби. У виникненні захворювання в інфікованої туберкульозом людини відіграють роль два фактори: обсяг дози, що інфікує, тобто число мікобактерій, що потрапили в організм, а також стан захисних сил організму. Обсяг дози, що інфікує, чи число мікобактерій, що потрапили в організм, залежить від близькості контакту з хворим туберкульозом і масивності наявного в нього бактеріовиділення. На стан захисних сил організму впливає цілий ряд факторів:
 • якість харчування. Існують вагомі докази того, що голодування чи недостатність харчування знижують опірність організму. "Сита людина туберкульозом не хворіє", — говорять у народі.
• споживання токсичних продуктів. Паління тютюну і вживання алкоголю значно знижують захисні сили організму; такий же вплив спричиняють гормони й інші препарати, що їх застосовують при лікуванні деяких захворювань.
• супутні захворювання. До туберкульозу особливо чутливі ВІЛ-інфіковані, хворі цукровим діабетом, хворобами органів дихання, психічними захворюваннями, виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки й ін.
• стрес. Доведено, що стрес і депресія негативно впливають на стан імунної системи.
11. Як запобігти захворюванню на туберкульоз? Існують специфічні і неспецифічні методи профілактики туберкульозу. До неспецифічних методів відносять:
• заходи, що підвищують захисні сили організму (раціональний режим праці і відпочинку, правильне повноцінне харчування, відмовлення від паління і вживання алкоголю, загартовування, заняття фізкультурою й ін.);
• заходи, що покращують житлове і виробниче середовище (зниження скупченості і забрудненості приміщень, поліпшення вентиляції). Специфічні методи профілактики туберкульозу включають:
• проведення протитуберкульозних щеплень (вакцинацію і ревакцинацію БЦЖ)
• хіміопрофілактику. Вакцинація БЦЖ в нашій країні проводиться всім здоровим немовлятам на 3-4 день життя, а ревакцинація — дітям у віці 7 років, неінфікованим туберкульозом, тобто з негативними туберкуліновими пробами. Хіміопрофілактика призначається:
• особам, що контактують з хворими;
• особам вперше інфікованим туберкульозом, у яких вперше виявлена позитивна туберкулінова проба; • особам із залишковими змінами в легенях після лікування туберкульозу при високому ризику виникнення рецидиву захворювання (загострення супутніх хронічних захворювань; післяпологовий період; несприятливі умови праці і побуту і т.д.).

12. Які перші ознаки захворювання? Людина, що захворіла на туберкульоз, може скаржитися на:
• кашель з виділенням мокротиння;
• кровохаркання;
• задишку (при запущеному туберкульозі, великому обсягу враження легеневої тканини);
• біль в грудній клітці (при напрузі м'язів внаслідок кашлю чи при враженні плеври);
• відсутність апетиту, схуднення на 5-10 і більш кг;
• слабість, розбитість, пітливість, підвищену втомлюваність, зниження працездатності;
• лихоманку (підвищення температури тіла у вечірні години, при фізичному і емоційному навантаженні);
• блідість шкіри;
• поява рум'янцю на обличчі і специфічного блиску в очах при підвищенні температури тіла. Усі зазначені симптоми можуть бути обумовлені й іншими захворюваннями, але при збереженні кожного з них протягом трьох тижнів і більше необхідно звернутися до дільничного (сімейного) лікаря і провести спеціальні дослідження для підтвердження виключення діагнозу туберкульозу.
13. Як обстежуються на туберкульоз? Основними методами виявлення туберкульозу є бактеріологічне і рентгенологічне обстеження. Бактеріологічне обстеження є самим надійним підтвердженням діагнозу туберкульозу, тому що в цьому випадку безпосередньо у виділеннях хворого або в узятих з організму матеріалах виявляється збудник захворювання. Основним матеріалом для дослідження є мокротиння. Розрізняють два види бактеріологічного обстеження: мікроскопію мазка і посів матеріалу на поживні середовища. У випадках прихованого перебігу туберкульозу зростає значення рентгенологічних методів обстеження (рентгенографії і флюорографії). Це єдині методи, що дозволяють виявити початкові туберкульозні зміни в легенях.
14. Чи можливе повне видужання хворих? Дотримання основних принципів лікування туберкульозу майже завжди призводить до повного видужання хворого. Повне виліковування від туберкульозу наступає в середньому через 1-2 роки після початку хіміотерапії. У хворих з обмеженими формами захворювання воно може наступити раніше. При відсутності лікування за 5 років гинуть 50 % хворих туберкульозом, у 25% хворих хвороба закінчується мимовільним видужанням, а в 25 % що залишилися — нелікований туберкульоз приймає хронічний неухильно прогресуючий перебіг.
15. Як лікують туберкульоз? Лікування хворого туберкульозом повинно бути: • раннім. Воно повинно розпочинатися відразу після виявлення захворювання.
• безупинним.
• етапним. Перший етап — інтенсивне лікування. Його основною метою є зменшення кількості мікобактерій туберкульозу і пригнічення їхнього розмноження. Другий етап — це закріплення досягнутих результатів. На цьому етапі впливають на мікобактерії туберкульозу, що збереглися, щоб попередити їхнє розмноження, досягають стійкого клінічного ефекту лікування.
• тривалим. Перший етап, фаза інтенсивної антибактеріальної терапії, займає звичайно 2-4 місяця. другий етап, фаза стабілізації — 4-8 місяців. Сумарно основний курс антибактеріальної терапії туберкульозу триває від 6 до 12 місяців. Існує прямий зв'язок між ступенем запущеності туберкульозного процесу і тривалістю лікування: чим пізніше виявлене захворювання, у запущеній формі, тим більше тривалим повинне бути лікування. При цьому не обов’язково весь період лікування проводити в стаціонарі. На другому етапі можна лікуватися амбулаторне під спостереженням медичних працівників протитуберкульозної установи.
• комбінованим. У лікуванні обов'язково використовують комбінацію протитуберкульозних засобів. На першому етапі призначають одночасно 3 чи 4 протитуберкульозних препарати, а при розповсюджених процесах — 5. На другому етапі частіше застосовують комбінацію з двох протитуберкульозних препаратів.
• комплексним. До антибактеріальної терапії приєднують лікарські засоби, що підвищують захисні сили організму і усувають побічні дії хіміопрепаратів (вітаміни, гормони й ін.), а також різні фізіопроцедури, дихальну гімнастику і т.п. потрібно включати раціональний гігієнічний та дієтичний режим. Хворий повинен вести здоровий спосіб життя, не порушувати лікувальний режим і повноцінно харчуватися.
16. Як буде вирішено питання впровадження ЄТС і який розмір тарифної ставки 1 розряду буде застосовано для визначення розмірів окладів працівників закладів охорони здоров'я? Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.2003 №740 введення Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298, перенесено на 2004 рік. Остаточне рішення про термін її введення та розмір ставки 1 тарифного розряду буде визначено окремою постановою Кабінету Міністрів України за підсумками виконання державного бюджету за перше півріччя 2004 року.
17. Заробітна плата працівників охорони здоров'я Залишається дуже низькою, особливо Фахівців економічних підрозділів, не виконуються вимоги п."ж" ст.77 Основ законодавства України про охорону здоров'я. Що робиться Міністерством для вирішення цього питання? Заробітна плата працівників галузі розмір якої коливається від 223 до 232 грн. дійсно є єдиною з найнижчих серед інших галузей економіки. Статтею 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" зупинено дію п. "ж" ст.77 Основ законодавства України про охорону здоров'я. МОЗ особливу увагу приділяє вирішенню питання підвищення заробітної плати працівників галузі. З метою часткового врегулювання міжпосадових співвідношень, які порушені в останні роки через збільшення лише розмірів мінімальної заробітної плати, прийнято постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.2003 №740 та від 11.02.2004 №166, згідно з якими посадові оклади (ставки заробітної плати) підвищені з 1 травня 2003 року - на 12,1%, з 1 березня 2004 року - на 10,8%.
18. Які умови оплати прані медичних працівників з сімейної медицини? Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 № 827 та спільного наказу Мінпраці та МОЗ від 17.09.2002 № 487/344 сімейним лікарям схемні посадові оклади встановлюються на рівні схемних посадових окладів лікарів-хірургів, а медичним сестрам - на рівні середнього медичного персоналу стаціонарів. Згідно з наказом Мінпраці та МОЗ від 10.05.2000 № 101 дільничним лікарям і дільничним медичним сестрам, які перейшли на посади медичних працівників з сімейної медицини, зберігається надбавка за тривалість безперервної роботи, яку вони отримували на попередньому місці роботи. Крім того лікарям, які перейшли на посаду ; сімейного лікаря на протязі трьох років зберігається виплата за кваліфікаційну категорію за спеціальностями "Педіатрія", "Терапія", "Підліткова терапія", "Медицина невідкладних станів" та "Суднова медицина" (п.2.1.1 наказу Мінпраці та МОЗ від 30.05.2003 №144/239). Відповідно до наказу МОЗ України від 19.05.2003 №221 (доповнення де п.3.11 Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказом МОЗ від 19.12.97 №359), лікарям, призначеним на посади сімейних лікарів, кваліфікаційна категорія за спеціальністю "загальна практика - сімейна медицина" може бути присвоєна після трьох років роботи на цій посаді а урахуванням стажу роботи та кваліфікаційної категорії за лікарськими спеціальностями "Терапія", "Підліткова терапія", "Педіатрія", "Медицина невідкладних станів", "Суднова медицина" та медичним сестрам, які перейшли на посади середнього медперсоналу з сімейної медицини, зберігається протягом 3-х років кваліфікаційна категорія за спеціальностями "фельдшер", "фельдшер швидкої допомоги", "акушерка жіночої консультації", "медична сестра стаціонару", "медична сестра поліклініки", "медична сестра дитячого стаціонару", "медична сестра дитячої поліклініки" (п.2.3.2 наказу Мінпраці та МОЗ України від 15.03.2004 № 55/137).
19. В результаті підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) на 17.9%, 12.1% та на 10.8% їх розміри по деяких категоріях працівників залишаються нижчими від розміру мінімальної заробітної плати. Чи здійснюються їм доплати до 205 грн.? Відповідно до ст.3 Закону України "Про оплату праці" із змінами і доповненнями працівникам, заробітна плата яких менша від встановленого розміру мінімальної заробітної плати, здійснюються доплати у встановленому чинним законодавством порядку.
20. Які види доплат, надбавок та підвищень схемних посадових окладів (ставок заробітної плати) не включаються у заробітну для визначення розмірів доплат до мінімальної заробітної плати? Відповідно до ст. З Закону України "Про оплату праці" (в редакції Закону України від 01.06.2000 №1766-Ш) до мінімальної заробітної плати включаються всі передбачені умовами оплати праці доплати, надбавки, премії та інші виплати, крім доплат за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога. Враховуючи наведене, при визначенні розміру доплати до мінімальної заробітної плати, у нараховану працівникові заробітну плату не включаються такі виплати: - підвищення та доплата до схемних посадових окладів (ставок заробітної плати), встановлені у п. 3.5.1-3.5.8, 3.5.14-3.5.16, 3.7 розділу 3 та у додатках 3-5, 8 до наказу Мінпраці та МОЗ від 06.04.2001 № 161/137 у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці; - доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника та за суміщення професій (посад), за умови виконання цих робіт за межами робочого часу за основною посадою (п.4.2, 4.3.2 розділу 4); - доплата за роботу з ненормованим робочим днем (п. 4.4.6 розділу 4); - оплата праці за роботу в надурочний час та за сумісництвом; - надбавка за обслуговування спецконтингенту (п.5.4.2 розділу 5); - матеріальна допомога; - премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції.
21. Як встановити посадовий оклад заступнику головного бухгалтера, посадовий оклад якого підвищується на 15% за наявність поліклініки? Підвищення посадового окладу головного бухгалтера закладу охорони здоров'я на 15% за наявність поліклініки формує його новий посадовий оклад. Посадовий оклад заступника головного бухгалтера встановлюється на 5-15% нижче посадового окладу головного бухгалтера, встановленого з урахуванням зазначеного підвищення.
22. Чи передбачене підвищення схемного посадового окладу за наявність поліклініки головному лікарю дільничної лікарні? Відповідно до п.3.5.10 розділу 3 наказу Мінпраці та МОЗ від 06.04.2001 № 161/137 керівним працівникам лікарень, до яких відносяться і дільничні, схемні посадові оклади підвищуються на 15% за наявність поліклініки (поліклінічного відділення).
23. Як нарахувати заробітну плату машиністу з прання та ремонту спецодягу (білизни), який працює у протитуберкульозному закладі? Відповідно до п. 3.5.15 розділу 3 спільного наказу Мінпраці та МОЗ від 06.04.2001 № 161/137 формується новий розмір місячного посадового окладу машиніста з прання та ремонту спецодягу (білизни) з урахуванням підвищення на 20%, який потім підвищується на 15% по п. 2.1 додатка 3 за роботу у протитуберкульозному закладі.
24. Чи підвищується тарифна ставка водія автомобіля, який зареєстрований як "спеціальний" на 20% за роботу на санітарному транспорті? Так, підвищується у зв'язку з тим, що відповідно до наказу МОЗ України від 02.10.2000 № 232 "Про затвердження Переліку спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів сфери охорони здоров'я України, що відносяться до складу (категорії) "санітарних" спеціальний транспорт віднесено до санітарного.
25. Чи можливе тимчасове переведення водія у період тривалого ремонту автомобіля на посади працівників з ремонтних робіт? Відповідно до ст.33 та 34 Кодексу законів про працю України з урахуванням доповнень, працівник, у разі простою, може бути переведений за його згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві (установі, організації) на весь час простою на строк до одного місяця з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою та за умови наявності відповідної вакантної посади.
26. Як нараховується доплата за роботу у нічний час працівникам закладів охорони здоров'я, що розташовані у сільській місцевості? Пунктом 4.1 розділу 4 наказу Мінпраці та МОЗ від 06.04.2001 № 161/137 встановлено розмір доплати працівникам закладів охорони здоров'я за роботу у нічний час - у розмірі 35 відсотків годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Медичним працівникам, службовцям, робітникам, зайнятим наданням екстреної, швидкої та невідкладної медичної допомоги, доплата за роботу у нічний час здійснюється у розмірі БО відсотків годинної тарифної ставки (окладу). Відповідно до п. 4.1.3 вказані доплати спеціалістам (медичним, фармацевтичним, педагогічним працівникам та службовцям) здійснюються виходячи з посадового окладу, робітникам - з установлених годинних тарифних ставок (місячних окладів), водіям - із годинних тарифних ставок з урахуванням підвищення на 20 відсотків за роботу на санітарному транспорті. Підвищення посадових окладів спеціалістів, встановлене відповідно до п.3.5.16 розділу 3 за роботу в гірській місцевості, формує новий посадовий оклад , до якого і нараховується доплата за роботу у нічний час. Водіям санітарного транспорту доплата за роботу у нічний час нараховується на тарифну ставку, підвищену на 20%.
27. Яким працівникам схемний посадовий оклад може підвищуватись за використання дезінфекційних засобів? Відповідно до п. 3.5.14 розділу 3 прибиральникам приміщень, молодшим медичним сестрам, які використовують у своїй роботі дезінфекційні засоби, у т.ч. тих хто прибирає туалети, схемні посадові оклади підвищуються на 10 відсотків.
28. Який порядок оплати праці керівників спеціалізації (інтернатури) лікарів (провізорів) інтернів? Відповідно до п.7.7 Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІV рівня акредитації, затвердженого наказом МОЗ України від 19.09.96 №291 оплата за керівництво підготовкою лікарів (фармацевтів) - інтернів здійснюється їх керівникам за час роботи згідно з чинним законодавством, як оплата праці керівників практики студентів. Згідно з Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України оплата праці безпосередніх керівників практики (у т.ч. інтернатури) здійснюється згідно з діючими ставками погодинної оплати праці працівників, зайнятих в усіх галузях народного господарства за проведення учбових занять з розрахунку 1 година на одного студента на тиждень (наказ Міністерства освіти України від 20.12.94 №351 "Про внесення змін до Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України"). Розміри погодинних ставок затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 №160 (додаток 15): професор - 22,10 доктор наук - 17,50 доцент або кандидат наук - 13,99 особи, які не мають наукового ступеня - 11,68 Відповідно до п.5.3 вказаного Положення та наказу МОЗ від 03.10.95 №179 "Про затвердження Інструкції про виробничу практику студентів медичного, лікувального, педіатричного, медико-профілактичного, стоматологічного, фармацевтичного факультетів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів Ш-ІУ рівнів акредитації" оплата праці безпосередніх керівників інтернатури може проводиться навчальним закладом за трудовою угодою або базою практики відповідно до договору, заключеного між навчальним закладом і базою практики.
29. Чи можливе встановлення головним позаштатним спеціалістам за основним місцем роботи одночасно надбавки за складність, напруженість у роботі та доплати за збільшення обсягу роботи у розмірах до 50% посадового окладу? Відповідно до п.2 наказу Мінпраці та МОЗ України вїдОб.04.2001 №161/137 керівнику закладу надано право в межах фонду заробітної плати встановлювати працівникам доплати і надбавки у розмірі відповідно до 50 відсотків посадового окладу. Отже, головним позаштатним спеціалістам може бути встановлено одночасно надбавку за складність, напруженість у роботі у розмірі до 50 відсотків посадового окладу та доплату за збільшення обсягу роботи (організаційно-методичне керівництво відповідною службою) також у розмірі до 50 відсотків посадового окладу.
30. Як оформляються документи і в якому порядку здійснюється оплата праці медичних працівників, які залучаються у надурочний час для надання екстреної медичної допомоги хворим? Екстрена медична допомога надається, як правило, штатними медичними працівниками закладу у разі виникнення виробничої необхідності (загроза життю, невиходу змінника та в інших екстрених випадках). Виклик медичних працівників у понадурочний час для надання екстреної медичної допомоги хворим оформляються наказом по закладу за погодженням з профспілкою (ст.64) з оплатою праці у підвищеному розмірі відповідно до ст.106 КЗпП. При почасовій оплаті праці (місячному посадовому окладі) робота у надурочний час оплачується у подвійному розмірі почасової тарифної ставки, розмір якої визначається виходячи з норми робочого часу та встановленого посадового окладу. У разі підсумованого обліку робочого часу в такому же порядку як надурочні оплачуються всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді. При цьому компенсація за надурочну роботу шляхом надання відгулу не допускається.
31. Яким категоріям керівних працівників станцій швидкої медичної допомоги і в якому випадку зберігається і виплачується надбавка за тривалість безперервної роботи по п. 5.1.12 розділу 5 наказу Мінпраці та МОЗ від 06.04.2001 № 161/137 з урахуванням редакції цього пункту у наказі Мінпраці та МОЗ від 22.02.2002 № 110/72? Відповідно до п. Б.1.12 розділу Б у редакції наказу Мінпраці та МОЗ від 22.02.2002 № 110/72 лікарям, які працювали у виїзних бригадах швидкої медичної допомоги і перейшли на посади головних лікарів станцій швидкої медичної допомоги та їх заступників, завідувачів підстанціями та відділеннями станцій швидкої медичної допомоги, надбавка за тривалість безперервної роботи, розмір якої визначається виходячи зі стажу безперервної роботи у виїзних бригадах, зберігається незалежно від того, в який період відбувся перехід. Дія цього пункту набула чинності з 1 лютого 2002 року.
32. Як проводиться оплата праці членів експертних комісій за проведення експертизи медичних справ по встановленню причинного зв'язку хвороб, пов'язаних з аварією на Чорнобильській АЕС? Відповідно до п. 9 Положення про систему експертизи по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого спільним наказом МОЗ та Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30.05.97 № 166/129, за проведення експертизи однієї медичної справи оплата.здійснюється як за консультацію тривалістю 0,5 години за погодинними ставками, наведеними у п. 2.19 наказу Мінпраці та МОЗ від 15.03.2004 № 55/137.
33. Які категорії медичного персоналу мають право на пільги з оплати комунальних послуг згідно з чинним законодавством? Згідно з Інструкцією про порядок забезпечення безоплатними квартирами з опаленням і освітленням педагогічних, медичних, ветеринарних, культурно-освітніх працівників і кіномеханіків, затвердженою 21.09.88 Мінфіном, МОЗ, Міносвіти, Мінкультури, Держагропромом України, право на пільги з комунальних послуг мали медичні працівники, які працювали і проживали у сільській місцевості і селищах міського типу. Основами законодавства України про охорону здоров'я (п."ї" ст.77) визначено, що право на пільги з комунальних послуг мають лише медичні і фармацевтичні працівники, які проживають у сільській місцевості, до якої селища міського типу не належать. Таким чином, після прийняття зазначеного закону медпрацівники селищ міського типу втратили право на вказані пільги. Міністерством підготовлено проект змін і доповнень до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо поширення пільг з оплати комунальних послуг на медичних працівників селищ міського типу, який буде подано на розгляд до Верховної Ради України у вересні п. р. До вирішення цього питання зазначені категорії медпрацівників мають право звертатися за призначенням житлових субсидій. Разом з цим слід враховувати, що чинність відповідної пільги може бути припинена законом про бюджет на відповідний рік. Зокрема, дія положень законодавчих актів України у частині звільнення або зменшення плати за житло та комунальні послуги припинялися на 2000, 2001, 2003 та 2004 бюджетні роки. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2002 № 253 "Про затвердження Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню" Міністерством праці та соціальної політики розроблено проект Закону України "Про заміну системи пільг на адресні компенсаційні виплати", реалізація якого планується у 2005 році.
34 З приводу надання пільг з оплати за користування житлово-комунальними послугами З огляду на соціальне значення та необхідність термінового вирішення цієї проблеми, за ініціативи Міністерства охорони здоров'я України, 2 червня 2005 року прийнятий Верховною Радою України Закон України "Про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я" щодо відновлення пільг для вказаних категорій громадян, який після підписання Президентом України набуває чинності з 01.01.2006 року. До 2006 року колишні медичні працівники - пенсіонери мають право оформлювати житлові субсидії
35 Щодо тривалості відпустки та робочого тижня працівників дитячого навчального закладу № 65 м. Кіровограда Відповідно до п.32 Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001р. № 163, медичному персоналу навчального закладу для дітей, хворих на туберкульоз, а також працівників, що безпосередньо обслуговують хворих в установі, установлено скорочену норму робочого тижня 36 годин. Щодо тривалості відпустки, то згідно.зі статтею 23 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз", яка набула чинності з 1 січня 2002 року, загальна тривалість щорічної відпустки для працівників, які безпосередньо обслуговують хворих в туберкульозних (протитуберкульозних) дитячих садках (групах), санаторно-лісових школах та інтернатах становить 36 календарних днів.
36 Які лікарські засоби відносяться до медичних імунобіологічних препаратів та яким нормативним документом це визначається? До імунопрепаратів належать алергени, антигени, вакцини (анатоксини), цитокіни, імуномодулятори бактерійного походження та на основі органів і тканин, препарати, які одержують з крові та плазми людини, імунні сироватки, імуноглобуліни (включаючи моноклодальні антитіла), пробіотики, інтерферони, діагностичні засоби, призначені для використання in vitro (в тому числі діагностичні поживні середовища, тест системи для діагностики інфекційних захворювань за методом імуноферментного аналізу (ІФА), полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), а також поживні середовища, діагностикуми, реагенти, які використовуються в мікробіологічній практиці (включаючи вірусологічні дослідження наявності збудника інфекційних та паразитарних хвороб на об"єкті з навколишнього природного середовища). Визначення медичних імунобіологічних препаратів наведено у постанові КМУ від 15 січня 1996 р. № 73 "Про затвердження Положення про контроль за відповідністю імунобіологічних препаратів, що застосовуються в медичній практиці, вимогам державних та міжнародних стандартів".
37 Щодо визначення терміну "медичні вироби" Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2005 року № 1497 "Про затвердження Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення" - медичні вироби - прилади, комплекси, системи, обладнання, апарати, інструменти, пристрої, імплантанти, приладдя, матеріали або інші вироби, в тому числі інвазивні медичні вироби; медичні вироби для діагностики in vitro; медичні вироби, що не досягають основної передбачуваної мети в організмі людини або на ньому за допомогою фармакологічних, імунобіологічних або метаболічних засобів, але функціям яких такі вироби можуть сприяти; медичні вироби, які використовуються як окремо, так і в поєднанні між собою, включаючи програмні засоби, необхідні для їх належного використання, з метою забезпечення: - профілактики, діагностики, лікування, спостереження або полегшення стану пацієнта у разі захворювання, травми, каліцтва або їх компенсації; - дослідження, заміни або видозмінювання структури (анатомії) органів, тканин чи фізіологічних процесів; - контролю процесу запліднення.
38 Щодо вирішення соціальних проблем працівників галузі охорони здоров'я На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 №36 та від 09.04.2005 № 267 "Про підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" посадові оклади працівників охорони здоров'я підвищені з 01.01.2005 на 10,5%, з 01.04.2005 - на 10,7%, а з 01.07.2005 будуть підвищені ще на 6,9%. У відповідності зі статтею 83 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" розмір мінімальної заробітної плати планується збільшити з 1 вересня ще на 7,1 відсотка. Крім того, згідно зі статтею 84 вищезазначеного закону Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок і терміни поетапного запровадження умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки та впорядкування умов оплати праці окремих категорій працівників бюджетної сфери. Що стосується надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу залежно від стажу роботи за фахом у розмірах від 10 до 30 відсотків, а також отримання щорічної грошової винагороди у розмірі середньомісячної заробітної плати за сумлінну працю та допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки, то ці виплати передбачені у нової редакції Основ законодавства України про охорону здоров'я, яка Міністерством охорони здоров'я опрацьовано та втретє буде подано найближчим часом до Кабінету Міністрів України.
39 Як забезпечити лікувальним харчуванням дитину, хвору на фенілкетонурію? Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 р. № 1389 "Про заходи щодо забезпечення дітей повноцінними продуктами харчування і виробами дитячого асортименту, стимулювання вітчизняного виробництва та реалізації зазначених товарів" Міністерство здійснює закупівлю лікувального харчування для дітей віком до 3 років включно на 70% від потреби. Діти, які не забезпечені препаратами лікувального харчування за рахунок Державного бюджету, забезпечуються цими продуктами за рахунок місцевих бюджетів.
40 Щодо надання права медичним працівникам на пільги з оплати житлово-комунальних послуг Медичні працівники, які проживали й працювали у сільській місцевості та селищах міського типу, мали право до 1992 року за нормативними актами на безоплатну квартиру з опаленням і освітленням, яке забезпечувалось у порядку, затвердженому Інструкцією від 21.09.88. Ці пільги зберігалися і для медичних працівників, які вийшли на пенсію і проживали у цих населених пунктах. З прийняттям Основ законодавства України про охорону здоров'я у 1992 році право на вказані пільги мають лише медичні працівники, які проживають у сільській місцевості (п. "ї" статті 77), у зв'язку з чим указана вище Інструкція діє лише в частині, що не суперечить чинному законодавству. Таким чином, медики селищ міського типу та пенсіонери втратили право на вказані пільги. Статтею 80 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та статтею 42 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" вказані пільги відновлені для громадян, які мають на них право. З метою розв'язання існуючої соціальної проблеми в галузі охорони здоров'я щодо відновлення пільг медичним працівникам, які проживають у селищах міського типу та збереження їх для пенсіонерів-колишніх медичних працівників, Верховною Радою України 27 листопада 2003 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законів України" за поданням народного депутата України Гавриша С.Б.(реєстраційний номер 2108 від 04.10.2002), який Президентом України повернуто у грудні 2003 року для повторного розгляду. З метою врегулювання цієї проблеми за ініціативою МОЗ України народні депутати України Васильєв О. А., Супрун Л. П., Гавриш С. Б., Губський Б.В. подали на розгляд до Верховної Ради України законопроекти щодо внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я (реєстраційні номери 6340 від 16.11.2004, 7013-1 від 04.02.2005, 7013-2 від 14.02.2005 та 7013-3 від 28.02.2005) стосовно відновлення вказаних пільг для медичних і фармацевтичних працівників, що проживають у селищах міського типу та пенсіонерів, які найближчим часом будуть розглянуті. Зазначені законопроекти підтримані також Міністерством праці та соціальної політики та Міністерством фінансів України. До вирішення цього питання вказані вище категорії медичних працівників та пенсіонери мають право звернутися за призначенням житлових субсидій.
41 Щодо доплати до пенсії донорам і особам, нагородженим знаком "Почесний донор України" Відповідно до статті 11 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" особам, нагородженим знаком "Почесний донор України" встановлюється надбавка у розмірі 20 відсотків від мінімальної пенсії, що призначається за віком. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (пункт "в") встановлено, що зазначена надбавка нараховується виходячи з розміру мінімальної пенсії 19 грн. 91 коп., що становить 3 грн. 98 копійок. За ініціативою МОЗ України прийнято Закон України „Про внесення змін до статті 13 Закону України „Про донорство крові та її компонентів" від 16.11.2004 № 2177-ІУ, згідно з яким надбавки до пенсії Почесним донорам змінено і встановлено 10 відсотків від законодавчо встановленого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.
42 Питанням профілактики епіприступів у дитини, хворої на епілептичний синдром, цікавиться Профілактичні заходи, головним чином, повинні бути направлені на виключення та попередження факторів, які впливають на судомну готовність. Достатній сон, відсутність шкідливих звичок, фізичних та емоційних перевантажень, виключення гіпертермії, гіперінсoляції, гіпервентиляції, самостійного перебування у воді, довготривалого перегляду телевізійних передач, а також профілактичне призначення анти епілептичних препаратів ( барбітурати, гідантоіни, карбамазепіни ) після перенесених епілептичних реакцій ( фебрильні судоми, афективно - респіраторні судоми ), судомного варіанту енцефалічної реакції суттєво знижають можливість виникнення судом. Дуже важливим чинником також є позитивна психосоціальна адаптація хворого.
43 Щодо необхідності обов'язкових профілактичних щеплень для вступу дитини до дитячого закладу Інфекційні хвороби, які попереджаються проведенням профілактичних щепленнями, дуже часто призводять до інвалідизації та смерті дитини. В усьому світі визнано, що найефективніший захист від інфекційних хвороб, який може запропонувати сучасна медицина, є проведення профілактичних щеплень з метою формування несприйнятливості до інфекції. У разі відмови від щеплення, батьки дитини залишають її незахищеною від інфекційних хвороб, ризикують здоров'ям, а часто і життям своєї дитини та тих дітей, які її оточують. В Україні профілактичні щеплення здійснюються згідно із законами "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та "Про захист населення від інфекційних хвороб". Згідно статті 15. "Запобігання інфекційним захворюванням у дитячих закладах" закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.
44 Щодо переліку документів для відкриття стоматологічної клініки Згідно Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою КМУ від 4 липня 2001 р. № 756 "Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензій для окремого виду господарської діяльності" для проведення Медичної практики необхідно мати: - засвідчені в установленому порядку копії установчих документів (для юридичної особи) - засвідчена в установленому порядку копія висновку державної санітарно-епідеміологічної служби (за місцем провадження діяльності) про відповідність наявних приміщень вимогам санітарних норм і правил щодо здійснення медичної практики - довідка МОЗ або уповноваженої ним установи про стан матеріально-технічної бази суб'єкта господарської діяльності, наявність у нього нормативно-правових документів, у тому числі нормативних документів із стандартизації, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності - засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують відповідність кваліфікації персоналу вимогам до здійснення медичної практики (диплом державного зразка про медичну освіту або сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищим медичним навчальним закладом III - IV рівня акредитації, закладом післядипломної освіти); посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю; свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних працівників, видане вищим медичним навчальним закладом, закладом післядипломної освіти І - III рівня акредитації - документ, що підтверджує стаж роботи за спеціальністю на момент подання заяви (засвідчена в установленому порядку копія трудової книжки з наявністю даних за останні п'ять років або витяг з неї, інший документ) Розклад роботи ліцензійної комісії МОЗ України: Понеділок, середа, п'ятниця з 9.00 по 13.00, тел. 253-59-13
45 Чи показано призначення препарату "Новорапід" дитині 8-ми років, хворій на цукровий діабет Швидкодіючий аналог інсуліну ("Новорапід") може бути рекомендований для призначення: дітям та підліткам, у котрих вперше діагностований цукровий діабет, особам, які отримують інтенсивну інсулінотерапію або багаторазове введення інсуліну, у випадку відсутності компенсації при лікуванні традиційними людськими інсулінами короткої дії, пацієнтам з незадовільно компенсованим діабетом у випадку введення інсуліну 2 рази на добу, дітям, у яких постійно змінюється апетит, підліткам при розширенні режиму життя та харчування, при схильності до гіпоглікемії в пізні вечірні та нічні години, при лабільному протіканні цукрового діабету із значними коливаннями глікемії на протязі доби, дітям та підліткам, які з різних причин не мають можливості дотримуватись інтервалу 30 хвилин між ін'єкцією та прийомом їжі. Таким чином, призначення препарату вирішується індивідуально лікарем - ендокринологом, який спостерігає дитину
46 Лікування ювенільного ревматоїдного артриту у дитини п'яти років Лікувальна програма при ювенільному ревматоїдному артриті включає:
1. Ліжковий режим на період гострого запального процесу.
2. Дієту з достатньою калорійністю та високим вмістом природних вітамінів.
3. Нестероїдні протизапальні засоби.
4. Глюкокортикостероїди.
5. Базисні препарати.
6. Локальну терапію, яка при необхідності включає в себе внутрішньо суглобове введення лікарських засобів.
7. Фізіотерапевтичне лікування.
8. Лікувальну фізкультуру, масаж, трудотерапія.
9. Хірургічне лікування. 10. Реабілітацію. 11. Диспансерний нагляд. 12. Оформлення інвалідності дітям до 16 років. Для вирішення більш конкретних питань з цього приводу можна звернутись на консультацію до фахівців кафедри педіатрії №2 Київської медичної академії післядипломної освіти ( конт. телефон (044) 412 16 07, 412 40 58)
47 Дієта для дитини, хворої на цукровий діабет Обов'язковим лікувальним засобом для дитини, хворої на цукровий діабет, є дієтотерапія. Харчування повинно бути різноманітним, адаптованим до віку, відповідати фізичній активності та режиму введення інсуліну. Перевагу потрібно надавати кашам, чорному хлібу, овочам та фруктам, а сіль та цукор рекомендується обмежувати. Відносно жирів, то їх вживання не забороняється маленьким дітям, але небажане дітям старшого віку та підліткам. Якщо дитина захворіла в ранньому віці, то дуже важливим є виключно грудне вигодовування не менше, ніж до шестимісячного віку. Оптимальна кратність харчування на протязі доби - це 3 основних та 3 легких прийоми їжі. На перший сніданок калорійність їжі повинна становити 25% від добової потреби, на другий - 10-15, обід - 25-30, полудник - 5-10, перша вечеря - 20-25, друга вечеря - 5-10%. Всі питання, які стосуються конкретної дитини, батьки вирішують спільно з лікарем - ендокринологом, під наглядом якого знаходиться хвора дитина
48 Профілактика гострих респіраторно - вірусних інфекцій у дітей Основними принципами профілактики ГРВІ у дітей є:
1. Вакцинація проти грипу.
2. Повноцінне харчування із включенням у раціон достатньої кількості овочів і фруктів, вітамінів.
3. Поступове загартування з використанням фізичних вправ і водних процедур.
4. Включення в раціон харчування, особливо в сезон підйому ГРВІ, природних фітонцидів - часнику і цибулі.
5. Постійне провітрювання приміщень та їх вологе прибирання. Регулювання вологості повітря в приміщеннях є одним з важливих способів профілактики ГРВІ. Встановлено, що максимальна інактивація вірусу парагрипу відбувається при вологості повітря 80%, грипу - при вологості повітря 50%, респіраторно-синцитіального вірусу - при вологості повітря від 30% до 80%.
6. Проведення перед осінньо-зимовим сезоном загальнозміцнюючих курсів рослинними адаптогенами (ехінацея, елеутерокок, тощо) і полівітамінами. Важливо! Всі медикаменти повинні вживатись лише за призначенням лікаря у відповідності з віком та станом дитини
49 Щодо профілактики та лікування кору у дітей Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності “інфекційні хвороби”, завідуючий кафедрою дитячої інфекцій Національного медичного університету, професор Крамарєв Сергій Олександрович:

Кір – це гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом. На кір хворіє тільки людина. Вірус захворювання передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом через крапельки слини, в яких міститься вірус кору, під час розмови, кашлю, чхання. З потоками повітря вірус може розповсюджуватися на великі відстані (до 10 - 15 метрів). Сприйнятливість людей, які не хворіли на кір чи не були щеплені проти нього, майже 100%.

Основними проявами кору є підвищення температури тіла, катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів (закладеність носу, нежить, кашель, кон’юнктивіт) та середньо- та крупно плямисті висипання на шкірі обличчя, тулуба, рук та ніг. Висип при корі з’являється на 2-5 день від початку захворювання. Після зникнення висипу при кору на його місці ще протягом 1-2 тижнів лишаються пігментні плями, які в наступному зникають безслідно. Найбільш частими ускладненнями кору є запалення легень, середнього вуха (отит), бронхіт, стоматит. Дуже рідко кір може ускладнюватися запаленням головного мозку (енцефаліт).

У людини, яка перехворіла на кір і не має ускладнень, залишкових явищ не виникає, на все життя лишається імунітет. Кором другий раз захворіти не можливо.

На сьогодні противірусних засобів для лікування кору не існує. Лікування складається з ліжкового режиму на весь гострий період захворювання, вживання великої кількості рідини, полоскання рота після їди розчинами фурациліну чи інших антисептиків, прийому вітамінів А та С, антигістамінних препаратів. При температурі тіла вище 38,50 - 390 С призначають жарознижувальні препарати (парацетамол, ібупрофен). У тяжких випадках проводять внутрішньовенне введення дезінтоксикаційних розчинів, при виникненні ускладнень призначають антибіотики.

Єдиним засобом профілактики кору є профілактичні щеплення, які робляться дітям у віці 1 та 6 років. Якщо людина не була щеплена проти кору, чи була неправильно щеплена ( тільки 1 раз) вона може захворіти на кір в дорослому віці.

50 Як здійснюється нагляд і контроль у сфері ліцензування з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами ? Зброжек Світлана Іванівна- начальник відділу з контролю за дотриманням ліцензійних умов управління ліцензування та реєстрації: Відповідно до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності Державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування. Орган ліцензування під час перевірки надає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування рішення та інші документи з питань ліцензування та забезпечує умови для проведення перевірки. За результатами перевірки спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. У разі виявлення порушень органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше ніж за десять робочих днів з дати складання акта перевірки видає розпорядження про усунення органом ліцензування порушень законодавства у сфері ліцензування. Орган ліцензування, який одержав розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування інформацію про усунення виявлених порушень. Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та інші органи виконавчої влади в межах їх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок. ( Статтю 20 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 2953-111 ( 2953-14 ) від 17.01.2002.) Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лишена підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов. Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення. Орган, що здійснює перевірку, за результатами перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий - зберігається органом, який здійснив перевірку. Орган ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії. Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати органу, який видав це розпорядження, інформацію про усунення порушень. Державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов'язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.
51 Щодо умов оплати праці працівників шкірно-венерологічного диспансеру Шевеленко Лариса Олександрівна - головний спеціаліст Департаменту економіки і фінансів. Відповідно до п.2.10 додатка 3 до наказу Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 № 308/519 "Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення" право на підвищення посадових окладів на 15 відсотків у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці мають лікарі, середній медперсонал, сестри-господарки, молодші медсестри, медичні реєстратори та робітники всіх професій, які обслуговують хворих з заразними хворобами шкіри та інфекціями, що передаються статевим шляхом. Конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади підвищуються у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці затверджується керівником закладу охорони здоров'я за погодженням з профспілковим комітетом у залежності від функціональних обов'язків та обсягу роботи у цих умовах. Що стосується працівників, які працюють на посадах бухгалтерів, економістів, оператора ЕОМ, інспектора відділу кадрів та секретаря, то вони безпосередньо не обслуговують вказаних хворих, тому права на підвищення посадових окладів не мають.
52 Щодо зарахування стажу роботи у шкірно-венерологічному диспансері Шевеленко Лариса Олександрівна - головний спеціаліст Департаменту економіки і фінансів. Статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено зарахування стажу роботи у подвійному розмірі працівникам, які безпосередньо обслуговують хворих в інфекційних лікарнях(відділеннях). Відповідно до Примірного положення про шкірно-венерологічний диспансер, затвердженого наказом МОЗ України від 07.06.2004 № 286 "Про удосконалення дерматовенерологічної допомоги населенню України", цей заклад охорони здоров'я є самостійним спеціалізованим лікувально-профілакним закладом, призначеним для надання консультативно-діагностичної та лікувально- профілактичної допомоги населенню та здійснення профілактичних та протиепідемічних заходів, які попереджають розповсюдження заразних хвороб шкіри та інфекцій, що передаються статевим шляхом. Пенсійний фонд України погодився з роз'ясненням МОЗ щодо зарахування стажу роботи у подвійному розмірі згідно із Законом України "Про внесення зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" медичним працівникам шкірно-венерологічних закладів охорони здоров'я (відділень, кабінетів, палат), які працюють з хворими на патологію у відповідності з наказом МОЗ від 19.07.1995 № 133 "Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитичних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб" (лист від 15.02.2006 № 10.03.68/286). Це роз'яснення направлено обласним управлінням Пенсійного фонду для керівництва та використання в роботі. У відповідності з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників(випуск 78.2002 рік) посади молодших медичних сестер віднесені до робітників, які працюють без вимог до стажу роботи, мають повну або базову загальну середню освіту та підготовку на робочому місці. Таким чином, молодші медичні сестри не відносяться до медичного персоналу і право на зарахування стажу роботи у шкірно-венерологічному диспансері у подвійному розмірі не мають.
53 Як встановити посадовий оклад заступнику головного лікаря з медсестринства? Гавриленко Лідія Іллівна - начальник відділу методології оплати праці та нормування Департаменту економіки і фінансів. Відповідно до наказу МОЗ України від 02.11.2007 №688 "Про внесення змін до наказу МОЗ України від 23.02.2000 № 33" в закладах охорони здоров'я (обласні, міські та центральні районні лікарні) з 1 січня 2008 року передбачено введення додаткової посади заступника головного лікаря з медсестринства. Зазначена посада вводиться за рахунок збільшення штатної чисельності та фонду оплати закладів. Посадовий оклад заступника головного лікаря з медсестринства встановлюється на 15 відсотків нижче посадового окладу головного лікаря, що відповідає тарифному розряду за Єдиною тарифною сіткою та встановленій групі з оплати праці керівних працівників (пункт 2.2.2 наказу Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 №308/519 "Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення"). Для зазначених працівників не застосовуються норми пункту 1.6 вказаного наказу.
54 Щодо висновків санітарно-епідеміологічної експертизи для 4-х препаратів:VITA PRIME; TETRA BORON; L-ARGIRINE; CRAN DOPHILUS. Зазначені у Вашому зверненні дієтичні добавки до раціону харчування пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу та внесені до Державного Реєстру МОЗ України. В затвердженому висновку на цю продукцію зазначено, що реалізація цих дієтичних добавок дозволяється тільки через аптечну мережу та спеціальні відділи магазинів. Звертаємо Вашу увагу, що дієтичні добавки до раціону харчування не є лікарськими засобами. Вони рекомендовані до застосування в якості харчового продукту для корекції раціону харчування.
55 Які санітарні норми діють в Україні і де з ними можна ознайомитися? Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" визначено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 09.03.95 №01/035 "Про порядок дії на території України нормативних актів колишнього Радянського Союзу в галузі санітарного та епідемічного благополуччя населення" визначено, що "на території України діють санітарні правила, норми, гігієнічні нормативи, гігієнічні вимоги, методичні вказівки, методичні рекомендації, методики контролю, накази, положення, переліки, програми, порядки, інструкції та правила, затверджені колишнім Міністерством охорони здоров'я СРСР за умови, що не суперечать санітарному законодавству України. Вказані документи діють надалі до прийняття відповідних нормативних актів України в галузі санітарного та епідемічного благополуччя населення". Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 07.02.2002 № 3037-III визначено, що державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (далі - санітарні норми) є обов'язковими для виконання нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Міністерство юстиції України (лист від 17.03.2004 р. №24-26-570) надало роз'яснення, що санітарні норми, які були затверджені до законодавчого визначення санітарних норм, як обов'язкових для виконання нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров я (Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 7 лютого 2002 року №3037-III), є чинними і застосовуються без державної реєстрації. Після набуття чинності зазначеного Закону санітарні норми проходять в установленому порядку державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України. З метою інформування громадськості та підприємців про чинні санітарні норми державною санітарно-епідеміологічною службою надається відповідна інформація до Апарату Верховної Ради України для розміщення на офіційному сайті Верховної Ради та до бази нормативних актів МОЗ (www.mozdocs.kiev.ua), документи публікуються в Офіційному віснику України, Збірнику нормативно-правових документів МОЗ України, журналах "СЕС - профілактична медицина", "Санітарний лікар України", видаються окремими брошурами. Офіційне видання санітарних норм здійснює головне базове видавництво МОЗ - ДП "Центр інформаційних технологій" (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 7, тел. (044) 254-08-75).
56 Чи нележить надбавка за вислугу років (рік за два) молодшій медичній сестрі, яка працює у відділенні інтенсивної терапії? Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1418 затверджено Порядок виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я. Відповідно до зазначеного Порядку з 1 січня 2010 року лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою, умови оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці медичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я, крім посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України залежно від стажу роботи встановлюється надбавка за вислугу років за стаж роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків. Дія зазначеного Порядку поширюється на лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, умови оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці медичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я. Таким чином право на вказану надбавку мають виключно медичні працівники комунальних та державних закладів охорони здоров'я. Відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2005 та наказу Міністерства охорони здоров'я від 29.03.2002 № 117 "Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. Охорона здоров'я" посада "молодша медична сестра" віднесена до категорії "робітники", тобто зазначена посада до медичного персоналу не належать і працівники, які обіймають цю посаду права на виплату надбавки за вислугу років не мають.
Роз'яснення надано головнм спеціалістом Департаменту економіки, фінансів і бухгалтерської звітності МОЗ України Купліванчук А. В.
57 Питання встановлення надбавки за вислугу років працівникам санітарно-епідеміологічних закладів. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 910 "Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України" (далі Порядок № 910) передбачена виплата надбавок за вислугу років посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, до яких належать головні державні санітарні лікарі та їх заступники, лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи, лікарі-бактеріологи, лікарі-вірусологи, лікарі-паразитологи, лікарі-дезінфекціоністи, лікарі-санологи, біологи, ентомологи, лаборанти з вищою освітою, помічники лікарів, фельдшери-лаборанти (лаборанти), медичні сестри, інструктори, крім тих, що мають право на виплату надбавки за тривалість безперервної роботи (п. 2 Порядку). Статтею 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" визначено, що посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд. Таким чином, якщо особи, зазначені у пункті 2 Порядку уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд і відповідно є посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України, то їм виплачується надбавка за вислугу років згідно вимог зазначеної постанови. Пунктом 6 Порядку № 910 передбачена виплата надбавки посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України щомісяця за фактично відпрацьований час у межах коштів, передбачених на оплату праці за основним місцем роботи. У разі, коли працівник тимчасово заміщує відсутнього працівника, надбавка за вислугу років обчислюється виходячи з посадового окладу за основною посадою (місцем роботи) (п. 7). Дія вказаної постанови не поширюється на інших працівників державної санітарно-епідеміологічної служби, які не уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 № 1418 "Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я" (далі Порядок № 1418) лікарям та фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою з 1 січня 2010 року встановлюється надбавка за вислугу років у розмірі від 10 до 30 відсотків до посадового окладу в залежності від стажу роботи (понад 3 роки - 10 відсотків; понад 10 років - 20 відсотків; понад 20 років - 30 відсотків). Надбавка за вислугу років виплачується керівникам закладів охорони здоров'я та їх заступникам з числа лікарів, заступникам головного лікаря з медсестринства, керівникам структурних підрозділів з числа лікарів, лікарям усіх лікарських спеціальностей, професіоналам з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я, головним медичним сестрам, фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей (в т.ч. і лікарям та фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою, які мають право на встановлення надбавки за тривалість безперервної роботи відповідно до п. 4.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 № 308/519 "Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення"). Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385 "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я" санітарно-епідеміологічні заклади є закладами охорони здоров'я. Враховуючи викладене, медичні працівники та професіонали з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності санітарно-епідеміологічних закладів охорони здоров'я мають право на встановлення надбавки за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1418 за умови, що вони не є посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України.
Роз'яснення надано головнм спеціалістом Департаменту економіки, фінансів і бухгалтерської звітності МОЗ України Купліванчук А. В.
59 Чи поширюється дія статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ на молодшу медичну сестру, яка працює у відділенні інтенсивної терапії ?

За нормами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ до стажу роботи в подвійному розмірі зараховується, зокрема, робота в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я.

Відповідно до наказу МОЗ України "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України" від 8 жовтня 1997 р. № 303 реанімаційні відділення були перейменовані у відділення (групи) анестезіології.

З метою усунення непорозумінь, які виникають під час оформлення пенсій медичним працівникам, МОЗ України листом "Про приведення назв структурних підрозділів та найменувань посад працівників у відповідність з наказами МОЗ України" від 23 червня 2005 р. № 10.03.67/1197 запропонувало обласним управлінням охорони здоров'я проаналізувати штатні розписи підпорядкованих їм закладів охорони здоров'я і привести їх у відповідність до чинних наказів Міністерства.

Крім того, МОЗ України листом від 28 грудня 2006 р. № 10.01.09/2209 надано роз'яснення Пенсійному фонду України щодо віднесення анестезіологічних і відділень інтенсивної терапії до реанімаційних, робота в яких зараховується до стажу роботи в по двійному розмірі, що доведені до територіальних управлінь Пенсійного фонду України листом від 14 грудня 2006 р. № 16672/02-20 для використання в роботі.

Із огляду на викладене, право на зарахування періодів роботи до стажу роботи в подвійному розмірі виникає тільки після приведення штатних розписів закладів охорони здоров'я у відповідність із чинними наказами МОЗ України та внесення відповідних змін до трудових книжок працівників.

Головний спеціаліст Департаменту економіки, фінансів і бухгалтерської звітності МОЗ України Купліванчук А. В.

60 Чи зараховується до медичного стажу робота на посаді статистика медичного та реєстратора медичного ?

Період роботи на посаді статистика медичного зараховується до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, оскільки ця посада належить до переліку посад молодших спеціалістів з медичною освітою, а період роботи на посаді реєстратора медичного — ні, оскільки ця посада належить до посад технічних службовців (випуск 78 "Охорона здоров'я" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом МОЗ України від 29 березня 2002 р. № 117 за погодженням з Мінпраці та соцполітики України, наказ МОЗ України "Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою" від 23 листопада 200Тр. № 742).

Головний спеціаліст Департаменту кадрової політики та запобігання корупції МОЗ України Гасюк Г. І.

61 Чи зараховується до медичного стажу період перебування у відпустці по догляду за дитиною до трьох років ?

Відповідно до пункту "ж" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХП час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку, зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Згідно зі статтею 181 КЗпП відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, на підставі медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Отже, зазначений у запитанні період зараховується до медичного стажу

62 Чи можна прийняти на роботу медсестру, якщо вона - громадянка РФ, має диплом про освіту (приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний медичний коледж"), ідентифікаційний код і паспорт громадянина РФ?

Відповідно до Порядку надання права І на професійну діяльність в Україні особам, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, затвердженого наказом МОЗ України від 19 серпня 1994 р. № 118-С*, рішення про надання права на професійну діяльність в Україні особам, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, приймається:

-Міністерством охорони здоров'я України — для лікарів і провізорів;

-Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, головними управліннями охорони здоров'я Дніпропетровської, Львівської, Харківської та Черкаської обласних державних адміністрацій, управлінням охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської та управліннями охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управлінням охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій — для фахівців з лікувальної справи (бакалаврів та молодших спеціалістів з медичною освітою);

-санітарно-епідеміологічними станціями Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя — для фахівців з медико-профілактичної справи (бакалаврів та молодших спеціалістів з медичною освітою);

-обласними (міськими) виробничими об'єднаннями (підприємствами) "Фармація" — для фахівців-фармацевтів (бакалаврів та молодших спеціалістів із фармацевтичною освітою).

Для розгляду питання надання допуску до медичної або фармацевтичної діяльності необхідно подати до відповідного органу заяву особи або клопотання закладу охорони здоров'я та завірені в установленому порядку копії:

-довідки МОН України про визнання іноземного документа про освіту;

-документа про освіту;

-сертифіката лікаря (провізора);

-документів про рівень кваліфікації (посвідчення про підвищення кваліфікації та наявність кваліфікаційної категорії за спеціальністю);

-документа, що підтверджує стаж роботи за спеціальністю (трудової книжки);

-документа, що засвідчує особу заявника.

У разі закінчення вищого медичного навчального закладу на території країн СНД до 1992 р. для вирішення питання працевлаштування необхідно надати до МОЗ України відповідну заяву та копії диплома про освіту, сертифіката лікаря-спеціаліста, посвідчення про присвоєння категорії, трудової книжки.

Головний спеціаліст Департаменту кадрової політики та запобігання корупції МОЗ України Гасюк Г. І.

63 Чи мають право лікарі-інтерни на щорічну відпустку та відпустку у зв'язкулз вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до трьох років?

Відповідно до пункту 24 Порядку працевлаштування випускників ви-: щих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою КМУ від 22 серпня 1996 р. № 992, молодим фахівцям, які одержали направлення на роботу після закінчення вищого навчального закладу, надається відпустка тривалістю ЗО календарних днів. За цей час їм виплачується допомога в розмірі академічної або соціальної стипендії, яку вони отримували в останній місяць навчання у вищому навчальному закладі (крім додаткової соціальної стипендії, що виплачується особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи) за рахунок замовника.

Після укладення трудового договору на молодих фахівців поширюються всі види соціального захисту, передбачені колективним договором для працівників підприємства, установи, організації.

Оскільки лікарі-інтерни перебувають із закладами охорони здоров'я у трудових відносинах (приймаються на роботу на підставі наказу керівника закладу), вони мають право на всі види відпусток, передбачені законодавством.

Зазначимо, що час перебування жінки у відпустці після закінчення вищого навчального закладу у зв'язку з вагітністю, пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до терміну роботи за призначенням.

Головний спеціаліст Департаменту кадрової політики та запобігання корупції МОЗ України Гасюк Г. І.  

 Президент України  Верховна Рада України  Урядовий портал  Головна сторінка