Статус: Чинний

Зростання кількості лікувальних закладів, створення нових видів медичного обладнання, використання нових препаратів, які мають імунодепресивні властивості, штучне подавлення імунітету при пересадці органів та тканин, пристосування збудників інфекцій до антибіотиків, порушення санітарно-протиепідемічного режиму у лікувальних закладах - ці, а також інші фактори посилюють загрозу розповсюдження інфекцій серед хворих та персоналу лікувальних закладів.

Разом з тим, в роботі з профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій (ВЛІ) в лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) України присутні серйозні недоліки.

В першу чергу викликає серйозне занепокоєння неналежний рівень системи обліку та реєстрації ВЛІ.

Так, протягом 2003 року в Україні зареєстровано всього близько 3 тис. випадків ВЛІ (на 500 менше ніж у 2002 р.), що не відповідає як світовим тенденціям, так і загальному стану матеріально-технічного, лабораторного та медикаментозного забезпечення лікувально-профілактичних закладів. При цьому, найбільша кількість ВЛІ реєструється не там де є передумови для їх виникнення, а в регіонах з добре налагодженою системою реєстрації: Одеській (1092 вип.), Донецькій (298), Дніпропетровській (182) та Луганській (216) областях. У той же час в інших областях реєструються лише поодинокі захворювання, а в м. Севастополі їх взагалі не встановлено.

Разом з тим, в лікувально-профілактичних закладах продовжуються факти реєстрації грубих порушень протиепідемічного режиму.

З цієї причини Державною санітарно-епідемічною службою тільки протягом 2003 р. накладено 13392 штрафи, 19 справ передано до прокуратури, з яких по 13 (68,4%) прийняті рішення щодо притягнення винних до відповідальності; для розгляду на адміністративні комісії передано 8 справ; винесено 3940 постанов про припинення експлуатації об'єктів, з них на постійно - 149 (3,8%); відсторонено від роботи 6440 осіб.

Ще одним прямим свідченням грубих порушень санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму є факт збільшення протягом 2003 року на 38,5% числа випадків ВЛІ, які пов'язані з гострими кишковими інфекціями. При цьому, переважна кількість випадків захворювань - 75,5% сталася у дитячих лікувально-профілактичних закладах.

Створенню умов для виникнення ВЛІ сприяє, в першу чергу, незадовільний матеріально-технічний стан лікувально-профілактичних закладів країни.

Так, 1741 (6,3% від загальної кількості) ЛПЗ не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. З них, в незадовільному санітарно-технічному стані знаходяться 1187 (4,3%), вимагають термінового капітального ремонту будівель 505 (1,8 %), розміщені в аварійних будівлях, які, взагалі, не підлягають ремонту - 50(0,2%) ЛПЗ. Централізованим водопостачанням забезпечено 29,6%, а централізованою каналізацією - лише 21,1% ЛПЗ. Гаряче водопостачанням є лише у 59,5% ЛПЗ України, з них централізованим - 31,4%.

Лише обмежена кількість ЛПЗ забезпечена механічною припливно-витяжною вентиляцією. Зокрема: в Івано-Франківській області - 3,4 %, Рівненській - 4,2, Київській - 6,7%, Вінницькій - 6,8 %, Житомирській - 7%, Харківській - 8,4%, Тернопільській - 15,8%, Миколаївській - 19,7%, Дніпропетровській - 24,4% ЛПЗ тощо.

Сприяє виникненню ВЛІ повільне впровадження стандартів надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги, заснованих на сучасних технологіях, рекомендованих ВООЗ, які затверджено наказом МОЗ України № 620 від 29.12.2003 року (сімейні пологові зали, спільне перебування матері і дитини, підтримка грудного вигодовування).

Протягом багатьох років незадовільно вирішується питання очищення та знезараження стічних вод лікарень. Так, понад 15% лікарень скидають свої стічні стоки у вигрібні ями: в Житомирській області - 52%, Вінницькій - 43,6%, Чернігівській - 37,5%, Черкаській та Кіровоградській - 34,6%, Миколаївській - 29%, Дніпропетровській - 22 % тощо.

Проблемним залишається питання щодо стану лікарняних харчоблоків. Зокрема, більшість харчоблоків Івано-Франківської (66%), Вінницької (62.5%), Тернопільської (54.4%) та Київської (52.5%) областей розташовані в пристосованих приміщеннях. На вказаних харчоблоках відсутній необхідний набір виробничих, складських і побутових приміщень, не забезпечена поточність технологічних процесів приготування страв.

Практично на кожному харчоблоці всіх ЛПЗ України відмічається нестача миючих та дезінфікуючих засобів.

За порушення санітарних норм та правил на відповідальних осіб накладено 392 штрафів, призупинялась експлуатація 96 харчоблоків (Черкаська - 11, Одеська - 10, Хмельницька та Сумська по 8 тощо). Відсторонено від роботи 132 особи.

Крім того, додатковим фактором збільшення ризику виникнення кишкових інфекцій є обумовлене відсутністю нормального харчування хворих використання страв, виготовлених в домашніх умовах, які зберігаються в неналежних умовах, часто безпосередньо в палатах.

В ЛПЗ існує гостра необхідність заміни старого, зношеного на 50-60% дезінфекційного і стерилізаційного обладнання на нове.

Забезпеченість ЛПЗ дезінфекційними засобами недостатнє і складає не більше 50% від потреби. Асортимент дезінфекційних засобів звужений. Мало застосовуються сучасні високоефективні препарати.

Залишається високим відсоток застосування нестандартних дезрозчинів - 9,9%. А у м. Києві, Чернігівській та Луганській областях вони застосовуються у 38,5%, 21,8% та 17,2%, відповідно.

Лабораторні дослідження контамінації дезрозчинів і антисептиків госпітальною мікрофлорою, а також вивчення їх резистентності до конкретних препаратів проводяться лише у Волинській, Луганській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській областях.

Матеріально-технічна база значної кількості клінічних мікробіологічних лабораторій незадовільна, їх мережа є недостатньо розвинутою. У Волинській області таких лабораторій лише 4, Житомирській - 10, Закарпатській - 8, Кіровоградській - 12, Миколаївській - 6, Рівненській - 11.

При цьому з усієї кількості наявних клінічних лабораторій 18,7% не мають умов для контролю додержання вимог протиепідемічного режиму ЛПЗ. В тому числі, у АР Крим - 60,5%, Одеській області- 40%, Чернігівській - 53,8% Київській - 26,9%.

Потребує термінового перегляду та удосконалення нормативно-методична база по контролю за ВЛІ. За час незалежності з цього питання затверджено лише один наказ МОЗ України від 10.02.2003р. № 59 "Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)".

Діючі накази МОЗ СРСР від 23.03.1976р. № 288 "Про затвердження інструкції про санепідрежим лікарень", від 31.07.1978р. № 720 "Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та боротьбі з лікарняними інфекціями", від 12.07.89р. № 408 "Про заходи щодо зниження захворюваності на вірусні гепатити в країні", є морально застарілими і не відповідають сучасному стану розвитку науки.

Актуальним для системи охорони здоров'я залишається проблема високого рівня професійного захворювання медичних працівників на туберкульоз органів дихання. Мали місце зараження медичних працівників ВІЛ/СНІДом.

Враховуючи наведені вище факти та з метою покращення епідситуації щодо захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції

КОЛЕГІЯ ВИРІШУЄ:

1. Рекомендувати Голові Ради Міністрів АР Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

1.1. Розробити територіальні програми з профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій, передбачивши виділення коштів цільового призначення з метою докорінного покращення забезпечення лікувально-профілактичних закладів дезінфекційними засобами, дезінфекційним та стерилізаційним та лабораторним обладнанням, покращенням стану харчоблоків та умов перебування хворих.

1.2. Розглянути питання щодо стану захворювання на внутрішньолікарняні інфекції та заходи щодо їх зниження на засіданнях територіальних протиепідемічних комісій.

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту:

2.1. Вжити заходи щодо налагодження чіткого обліку захворювань на внутрішньолікарняні інфекції згідно ф.№60.

2.2. Провести детальний аналіз стану захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції, матеріали заслухати на територіальних колегіях.

2.3. Підвищити відповідальність головних лікарів, медичного та технічного персоналу лікувально-профілактичних закладів щодо дотримання вимог санітарно-епідеміологічного режиму з виданням відповідного наказу по кожному лікувально-профілактичному закладу.

2.4. Забезпечити щотижневий розгляд питань дотримання вимог санітарно-епідеміологічного режиму на нарадах у головних лікарів лікувально-профілактичних закладів.

2.5. Забезпечити щеплення медичного персоналу проти гепатиту В, грипу, дифтерії, правця.

2.6. Забезпечити своєчасне розслідування та проведення усього комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів по кожному випадку внутрішньолікарняних інфекцій.

2.7. Сприяти діяльності міжнародних проектів з питань охорони материнства і дитинства, які спрямовані на впровадження у акушерсько-гінекологічних та педіатричних стаціонарах стандартів ВООЗ з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

2.8. Забезпечити в лікувально-профілактичних закладах ефективну роботу комісій з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

2.9. Розробити та затвердити плани заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у лікувально-профілактичних закладах.

3. Начальнику управління охорони здоров'я Севастопольської міської державної адміністрації організувати перевірку лікувально-профілактичних закладів міста щодо реального стану захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції та достовірність їх реєстрації.

Звіт за результатами перевірки надати до Департаменту організації медичної допомоги населенню.

4. Директорам Департаментів державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ - Бережнову С.П.та організації медичної допомоги населенню - Ждановій М. П., начальнику Управління організації медичної допомоги дітям і матерям - Моісеєнко Р. О., головному лікарю Центральної СЕС МОЗ України - Некрасовій Л. С., директорам інститутів гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України - Сердюку А. М., Інституту епідеміології та інфекційних хвороб АМН України - Сельніковій О. П., директору науково-експертного центру з регламентації впровадження та застосування дезінфекційних засобів МОЗ України - Пенішкевичу Я.І.розробити та подати проекти:

4.1. Переліку нормативних документів щодо санітарно-епідеміологічного нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями та контролю за резистентністю до антимікробних засобів, а також поетапний графік їх розробки та затвердження.

4.2. Проект ДержСанПіНу щодо дезинфекції, передстерилізаційної обробки та стерилізації виробів медичного призначення із застосування сучасних дезінфекційних засобів.

4.3. Розробити та затвердити нормативи потреби дезінфекційних засобів в лікувально-профілактичних закладах різного профілю та облікові форми їх використання.

4.4. Внести зміни до чинних нормативно-правових актів відповідно до рекомендацій ВООЗ з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у лікарняних закладах.

5. Директору Центру медичної статистики МОЗ - Голубчикову М. В., Директорам департаментів організації медичної допомоги населення - Ждановій М. П., та державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ - Бережнову С. П., начальнику Управління організації медичної допомоги дітям і матерям Моісеєнко Р.О.розробити та подати на затвердження щомісячну звітну форму щодо обліку захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції.

6. Головному лікарю Центральної СЕС МОЗ України Некрасовій Л.С.забезпечити належне організаційно-методичне керівництво проведення санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням санітарно-епідеміологічного режиму у лікарняно-профілактичних закладах та захворюваністю на внутрішньолікарняні інфекції.

7. Першим заступникам Міністра Орді О. М., Лапушенко О. В., заступнику Міністра Білому В. Я., заступнику директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду - Мухарській Л. М., директору Департаменту організації медичної допомоги населенню - Ждановій М. П., начальнику Управління організації медичної допомоги дітям і матерям Моісеєнко Р. О., начальнику Управління освіти та науки Волосовцю О. П., директору Інституту епідеміології та інфекційних хвороб АМН України Сельніковій О.П.із залученням фахівців науково-дослідних та медичних інститутів:

7.1. Розробити пропозиції щодо удосконалення діючої системи епіднагляду за внутрішньолікарняними інфекціями за рахунок впровадження на державному рівні Програми інфекційного контролю за внутрішньолікарняними інфекціями.

7.3. Розробити типове Положення про госпітального епідеміолога.

7.4. Організувати проведення щорічних навчальних семінарів для фахівців санітарно-епідеміологічної служби та лікувально-профілактичних закладів з питань профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

7.5. Розробити програму заходів щодо підвищення ролі госпітального епідеміолога та діяльності клінічної мікробіологічної лабораторії в системі профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

7.6. Підготувати пропозиції щодо покращення взаємодії фахівців санітарно-епідеміологічної служби та госпітальних епідеміологів.

Перший заступник Міністра		О.М.Орда
Перший заступник Міністра		О.В.Лапушенко
Секретар колегії		Л.В.Черкашина