За визначні особисті заслуги перед Україною у розвитку медичної науки, фундаментальні дослідження в галузі кардіології п о с т а н о в л я ю:

Нагородити відзнакою Президента України "Герой України" з врученням ордена Держави директора Інституту терапії АМН України, академіка НАН України і АМН України  МАЛУ Любов Трохимівну , м. Харків.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 12 січня 1999 року N 7/99

Мала Любов Трохимівна народилася 13 січня 1919 року в С. Копані Орехівського району Запорізької області в селянській сім'ї.

В 1933 році вступила, а в 1938 році закінчила лікувальний факультет 1-го Харківського медичного інституту.

Свій трудовий шлях Любов Трохимівна почала лікарем-терапевтом дільничної лікарні в с. Петровеньки Іванківського району Луганської області.

Л.Т.Мала - учасник Великої Вітчизняної війни. Працювала заступником начальника з адміністративно-медичної роботи евакогоспіталю, заступником начальника лікувального відділу Харківського військового округу. Демобілізована з лав Радянській армії в 1946 році.

З 1946 року по 1949 рік - клінічний ординатор кафедри госпітальної і факультетської терапії Харківського медичного інституту, з 1949 року по 1952 рік - асистент кафедри, з 1952 року по 1954 рік - докторант, а з 1954 року по 1955 рік - асистент кафедри.

В 1950 році Любов Трохимівна захистила дисертацію на здобуття ступеня кандидата медичних наук на тему "Туберкулінодіагностика в клініці внутрішніх хвороб". В 1954 році - на здобуття ступеня доктор медичних наук на тему "Про зміни у серцево-судинної системі при туберкульозі".

В 1955 році їй було присвоєно звання професора.

З лютого 1955 року Л.Т.Мала завідує кафедрою факультетсько-госпітальної терапії педіатричного і санітарно-гігієнічного факультетів Харківського державного медичного інституту (з лютого 1955 року і по вересень 1961 року кафедра факультетсько-госпітальної терапії, з вересня 1961 року - кафедра госпітальної терапії і клінічної фармакології лікувального факультету) на Протягом більш ніж 45 років кафедра госпітальної терапії Харківського державного медичного університету під керівництвом Л.Т.Малою була з кращих серед кафедр в Україні.

В 1967 році Л.Т.Мала обрана членом - кореспондентом, а в 1974 році - дійсним членом АМН СРСР (з 1991 року Російська Академія медичних наук). В 1992 році - Л.Т.Мала обрана дійсним членом Національної Академії наук України.

В 1968 році Л.Т.Малій присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки України.

Вона була удостоєна звання Лауреата Державної премії СРСР в галузі науки і техніки за розробку і впровадження в медичну практику сучасних методів діагностики початкових стадій серцевої недостатності, механізмів її розвитку, профілактики і лікування (1980) та звання Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл наукових праць "Дослідження фундаментальних механізмів дії оксиду азоту на серцево-судиною систему як основи патогенетичного лікування цих захворювань" (2003).

Любов Трохимівна Мала — один з засновників Академії медичних наук України, а з 1993 року - дійсний її член.

Л.Т.Мала - визнаний в Україні, країнах СНГ і дальнього зарубіжжя вчений, клініцист, педагог, організатор науки і охорони здоров'я, громадський діяч. Вона є засновником керівником сучасної терапевтичної школи в Україні. Під її керівництвом виконано 35 докторських і 180 кандидатських дисертацій.

Л.Т.Мала - автор 26 монографій і понад 500 наукових робіт, опублікованих у періодичних медичних виданнях, 26 авторських свідоцтв на винахід і 21 патенту.

Л.Т.Мала вперше в Україні вивчала роль нейро-гуморальних механізмів регуляції в патогенезі і лікуванні основних терапевтичних захворювань.

Значний внесок в медичну науку зроблено Л.Т.Малою у вивченні проблем клінічної фармакології і інтегральної профілактики найважливіших неінфекційних захворювань внутрішніх органів. За її ініціативи виконувались. програма Всесвітньої організації охорони здоров'я "CINDI-Україна", а Інститут терапії АМН України — включений до складу центрів з якими співробітничала ВООЗ.

Л.Т.Мала була засновником і головним редактором "Українського терапевтичного журналу", членом редакційних колегій і членом редакційних рад 12 наукових медичних літописів, що видавались в Україні і Росії.

Вона була головою Харківського наукового медичного товариства терапевтів, заступником голови Республіканських товариств терапевтів і кардіологів, членом президії Наукового товариства кардіологів СНГ, членом Міжнародної асоціації інтерністів (1977), Дійсним членом Міжнародного товариства з кардіоваскулярної фармакотерапії (1993), член/Міжнародного товариства з вивчення артеріальної гіпертонії (1997).

В 1981 році з ініціативи Любов Трохимівни Малої в Харкові було відкрито філію Київського науково-дослідного інституту кардіології ім. акад. Н.Д.Стражеска Міністерства охорони здоров'я України, яка в 1986 році була перетворена в єдиний в Україні науково-дослідний інститут терапії МОЗ України. В 1993 році Інститут терапії було передано до складу створеної Академії медичних наук України.

Відкриття Інституту відіграло вагому роль в поліпшенні якості діагностики і лікування населення України від основних терапевтичних захворювань.

Інститут, творцем і беззмінним керівником, якого була Л.Т.Мала, за короткий час перетворився у могутній учбовий, науковий і медичний комплекс, обладнаний сучасною діагностичною і лікувальною апаратурою.

В стінах Інституту терапії щорічно лікуються близько 5 тис. хворих, консультуються і одержують рекомендації понад 60 тис. населення

Серед монографій відомого вченого Л.Т.Малої найбільш визнані: "Рак легких" (1965), "Диагностика й лечение болезней сердца й сосудов у больных туберкулезом" (1965), "Клиника внутренних болезней" (1977), "Ишемическая болезнь сердца у молодых" (1978), "Инфаркт миокарда" (1981), "Лечение болезней сердца й сосудов" (1982), "Ритмы сердца'' (1993), "Нейрогуморальные системы в патогенезе, диагностике й лечении гипертонической болезни" (1993), "Хроническая недостаточность кровообращения" (1994), "Клиническая фармакология" (1995), "Сердечные гликозиды" (1998), "Неотложная помощь в кардиологии"(1998), "Эндотелиальная дисфункция при патологи сердечно-сосудистой системы" (2000).

За великі заслуги в розвитку охорони здоров'я, багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність Любові Трохимівні Малій були присуджені звання Героя Соціалістичної праці (1979) та Героя України (1999).

Вона була нагороджена орденами Трудового Червоного прапора (1960), Леніна (1979), Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня (1985), Богдана Хмельницького III ступеня (1995), Ярослава Мудрого V ступеня 1998), орденом Держави (1999), Золотою Зіркою Героя України (2003), медалями "За бойові заслуги" (1942), "За участь в героїчній обороні Кавказу" (1944), "За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945р.р.." (1945), "Золотою медаллю Польської Академії медичних наук" (1999).

Ім'я Л.Т.Малої широко відоме в світі. Вона обрана "Людиною року" (1996, США), включена в міжнародний довідник по медицині "Хто є хто?" (1995, Англія).

Міжнародний біографічний центр Великобританії нагородив її почесним знаком "Золота зірка" і включив в реєстр "2000 видатних учених XX сторіччя" (1998).