24 червня 2017 року

Публічна інформація
Проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я України"

Версія для друку

Статус: Проект - архів

Повідомлення про оприлюднення

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я України"

Пояснювальна записка

 


ПОВІДОМЛЕННЯ

про оприлюднення проекту

Міністерство охорони здоров'я України пропонує для громадського обговорення проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я України", розроблений на виконання положень розділу XVI. "Реформа системи охорони здоров'я" Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" у Верховній Раді України восьмого скликання, Стратегії сталого розвитку "Україна-2020", затвердженої Указом Президента України від 12.01.2015 №5/2015, Плану дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 184-р з урахуванням кращого сучасного світового досвіду реформування систем охорони здоров'я, який підтримують ВООЗ та інші міжнародні організації, що опікуються проблемами ефективності систем охорони здоров'я в усьому світі.

Доопрацьований з урахуванням зауважень проект розпорядження Кабінету Міністрів України оприлюднено шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я України в мережі Інтернет www.moz.gov.ua .

Пропозиції та зауваження до проекту наказу просимо надсилати до Міністерства охорони здоров'я України протягом місяця з дня опублікування у письмовому та/або електронному вигляді за адресою: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, E-mail: karpinska@moz.gov.ua.

Консультант: Карпінська Леся Григорівна (044) 226 23 31.

В.о. начальника Управління координації центрів реформ
Л. Карпінська

 

 


 

ПРОЕКТ

 

 

Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я України

1. Схвалити Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров'я України, що додається.

2. Міністерству охорони здоров'я України разом із заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади у тримісячний строк розробити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України План заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Прем'єр-міністр України В. ГРОЙСМАН

 


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України

"Про затвердження Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я України"

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України розроблено Міністерством охорони здоров'я України на виконання положень розділу XVI. "Реформа системи охорони здоров'я" Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" у Верховній Раді України восьмого скликання, Стратегії сталого розвитку "Україна-2020", затвердженої Указом Президента України від 12.01.2015 №5/2015, Плану дій
Кабінету Міністрів України на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 184-р з урахуванням кращого сучасного світового досвіду реформування систем охорони здоров'я, який підтримують ВООЗ та інші міжнародні організації, що опікуються проблемами ефективності систем охорони здоров'я в усьому світі.

Проектом розпорядження Кабінету Міністрів України пропонується затвердити Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров'я України (далі – Концепція).

За часи незалежності Української держави Уряд неодноразово відзначав потребу в реформуванні системи охорони здоров'я, розробленої М. О. Семашко, та успадкованої з радянських часів.

В Україні, незважаючи на задекларовані принципи, досі немає чітко визначеного обсягу державних гарантій щодо забезпечення громадян безоплатною медичною допомогою. Необмежений законом обсяг цих гарантій неможливо покрити лише за рахунок публічних фінансів. Існуюча система фінансування охорони здоров'я неспроможна захистити громадян від катастрофічних витрат у випадку хвороби.

Неефективна модель фінансового забезпечення цементує структурну неефективність системи в цілому. Попри те, що Україна витрачає на охорону здоров'я значну частку від ВВП (7,8% у 2013 році), більшість медичної інфраструктури є застарілою, а медичні працівники є однією з найменш оплачуваних професій. Державні видатки покривають лише близько половини (54,5% у 2013 році) всіх витрат на охорону здоров'я, а решту доплачують пацієнти з власних кишень. Це створює значну нерівність в доступі до лікування. За даними дослідження 2015 року, тільки 10% респондентів оцінили якість медичної допомоги в Україні як добру – це найнижчий рейтинг у Європі.

За таких умов, вся система охорони здоров'я вимагає докорінної модернізації.

В Україні кошти на фінансування охорони здоров'я, що збираються за рахунок загальних податків, акумулюються у державному бюджеті та розділяються на дві частини. Одна з них (менша) спрямовується на фінансування загальнодержавних програм та загальнонаціональних медичних закладів, що перебувають у центральному підпорядкуванні (включаючи заклади МОЗ, НАМНУ, МО, МВС, СБУ та деяких інших відомств). Друга (більша) у вигляді медичної субвенції розподіляється за встановленими Кабінетом Міністрів формулою між обласними бюджетами, районними бюджетами, бюджетами міст обласного значення, а починаючи з 2016 року – і між бюджетами об'єднаних територіальних громад.

Система розподілу коштів між ними, передбачена Бюджетним кодексом, відповідає принципу солідарності, оскільки використовує єдиний для всієї країни фінансовий норматив бюджетної забезпеченості. Однак розпорошення ресурсів поміж сотнями місцевих бюджетів (у 2016 їх 793 – обласні, міські, районні бюджети та бюджети об'єднаних територіальних громад) разом із недосконалістю подальшого розподілу коштів між медичними закладами нівелює це позитивне досягнення.

З місцевих бюджетів гроші витрачаються на інфраструктуру, а не фактичні послуги для пацієнтів. В таких умовах медичні заклади – якої б якості вони не були – перетворюються на монополії і не мають стимулів до скорочення непотрібних потужностей чи підвищення ефективності та якості. Послуги між закладами різного підпорядкування часто дублюються, а в системі немає стимулів, щоб оптимізувати їх.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я України" (далі – проект постанови) є створення нової сучасної моделі фінансування системи охорони здоров'я, яка передбачає чіткі зрозумілі гарантії держави щодо медичної допомоги, кращий фінансовий захист для громадян у випадку хвороби, ефективний та справедливий розподіл публічних ресурсів та скорочення неформальних платежів.

Концепція пропонує практичні кроки, яких необхідно вжити протягом 2016-2020 років для забезпечення реформи фінансування охорони здоров'я в Україні як пускового механізму реформи національної системи охорони здоров'я в цілому:

1) запровадження чітко визначеного державного гарантованого пакету (далі – ДГП) медичних послуг відповідно до пріоритетів в охороні здоров'я та економічного стану країни, що розповсюджуватиметься на всіх без винятку громадян держави і включатиме первинну медичну допомогу, екстрену медичну допомогу, основні види спеціалізованих амбулаторних послуг та планової стаціонарної медичної допомоги за направленням, а також чітко визначений перелік лікарських засобів. Послуги, що не входять до ДГП передбачають спів-оплату чи повну оплату отримувачем такої послуги, а пільгові категорії громадян звільняються від такої спів-оплати чи оплати. До надання ДГП допущені постачальники всіх форм власності;

2) розмежування функцій замовника і постачальника послуг через створення єдиного національного замовника – незалежної інституції з регіональними підрозділами, яка діє в інтересах пацієнтів, закуповуючи медичні послуги з єдиного національного пулу коштів на основі єдиних базових тарифів та вимог до якості та надання бюджетним закладам фінансової та управлінської автономії шляхом перетворення їх на державні та комунальні некомерційні підприємства;

3) впровадження нових механізмів оплати медичної допомоги: "гроші йдуть за пацієнтом" – відмова від фінансування закладів на основі постатейного кошторису (утримання інфраструктури) та переходу до оплати постачальникові фактично наданих послуг (оплата результату). Для первинної медичної допомоги запроваджується змішаний метод оплати на основі нормативу на одного жителя з поправкою на ризики. Для спеціалізованої амбулаторної допомогивикористовуються різні методи оплати, залежно від виду послуг: фінансування з розрахунку на одного жителя, плата за послугу, чи плата за пролікований випадок. Для стаціонарної допомоги використовується метод фінансування на основі оплати за пролікований випадок із застосуванням діагностично-споріднених груп (ДСГ);

4) реорганізацію та спрощення структури переліку бюджетних програм у відповідності до ключових функцій системи охорони здоров'я: "Державний гарантований пакет медичних послуг", "Громадське здоров'я", "Реабілітація та медико-соціальна допомога", "Медична освіта, дослідження та підвищення кваліфікації", "Адміністрування, централізовані закупівлі та інші витрати".

Реформа здійснюватиметься у три етапи:

І. Підготовка та перша хвиля впровадження (2016-2017);

ІІ. Національне впровадження (2018-2019);

ІІІ. Інтеграція (2019-2020)

3. Правові аспекти

На сьогодні суспільні відносини, що належать до предмета правового регулювання проекту акта врегульовані Конституцією України, Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", Податковим кодексом України, Бюджетним кодексом України, Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація зазначеного проекту розпорядження не потребує додаткових коштів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект розпорядження потребує погодження з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством юстиції України, Міністерством фінансів України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством регіональної політики та будівництва України.

6. Регіональний аспект

Проект розпорядження потребує погодження з обласними, Київською міською державними адміністраціями.

61. Запобігання дискримінації

У проекті розпорядження відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

Проект розпорядження не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.

7. Запобігання корупції

Проект розпорядження не містить ризиків вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект розпорядження потребує оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я України.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект розпорядження потребує погодження з Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні, Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні.

10. Оцінка регуляторного впливу.

Проект розпорядження не є регуляторним актом.

101 . Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект акта не має впливу на ринок праці.  

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту розпорядження дозволить забезпечити справедливий і рівний доступ населення до медичної допомоги, підвищити якість медичних послуг та фінансову захищеність громадян на випадок хвороби, ефективніше витрачати бюджетні кошти та забезпечити їх прозорість і підзвітність, зменшити неформальні платежі пацієнтів та збільшити доходи медичних працівників.

В.о. Міністра охорони здоров'я України Віктор ШАФРАНСЬКИЙ



Завантажити: Pro_20160505_0_dod.pdf ( 203 Kb )
 Президент України  Верховна Рада України  Урядовий портал  Головна сторінка