• Повідомлення про оприлюднення
• Проект регуляторного акту постанови Кабінету Міністрів України "Питання організації проведення психофізіологічної експертизи працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору"
• Аналіз регуляторного впливу

Департамент державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України повідомляє про оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України "Питання організації проведення психофізіологічної експертизи працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору"

Проект постанови Кабінету Міністрів України розроблено з метою визначення єдиних вимог щодо організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки та ті, що потребують професійного добору та на виконання статей 4, 5 та 17 Закону України "Про охорону праці"

Проект документу, аналіз регулярного впливу та повідомлення про оприлюднення проекту розміщено на сайті Міністерства охорони здоров'я України www.moz.gov.ua.

Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються до 10.09.2010 року у письмовому або електронному вигляді:

Комітетом з питань гігієнічного регламентування МОЗ України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75, тел. (044) 289 47 05, e-mail: info@uhrc.gov.ua);

Головним навчально-методичним центром (м. Київ, вул. Вавілових, 10 А, тел. 453-97-41, e-mail: pfzcentr@ukrnmc.kiev.ua);

Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11; e-mail: mail@dkrp.gov.ua)

Питання організації проведення психофізіологічної експертизи працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" Кабінет Міністрів України постановляє :

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Положення про психофізіологічну експертизу працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору.

2) Перелік професійно важливих психофізіологічних якостей, необхідних для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору.

3) Перелік наукових установ, при яких створюються науково-методичні центри психофізіологічної експертизи.

4) Положення про формування, ведення і користування відомостями Єдиного реєстру даних психофізіологічної експертизи.

2. Міністерству охорони здоров'я, Державному комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду у двомісячний строк привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

Прем єр-міністр України

М.Я.Азаров

1. Опис проблеми, яку планується розв'язати шляхом державного регулювання

У статті 4 Закону України "Про охорону праці" одним із принципів державної політики в галузі охорони праці визначається адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану.

Статтею 5 вищезазначеного Закону передбачено, що до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Статтею 17 вищезазначеного Закону визначено, що роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.

Розроблений проект встановлює чітку та прозору процедуру організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників, дозволяє встановити повноваження суб'єкта господарювання та суб'єктів, які здійснюють психофізіологічну експертизу, а також отримувати більш повні об'єктивні дані про стан здоров'я працівника, істотно підвищити рівень безпеки праці, здоров'я та працездатності шляхом встановлення відповідності працівника за його професійно важливими психофізіологічними якостями вимогам до виконання конкретно визначеної роботи підвищеної небезпеки та тієї, що потребує професійного добору.

Професійний психофізіологічний добір і психофізіологічна експертиза, (як його кінцевий результат) є заходами, що спрямовані на вирішення проблеми "людського фактора" на виробництві, істотно впливають на підвищення рівня безпеки та збереження здоров'я і життя працюючих.

2. Цілі регулювання

Цілями прийняття даного проекту є впровадження заходів збереження працездатності, здоров'я та життя, зниження рівня аварійності та травматизму на виробництві, пов'язаних з психофізіологічними причинами.

Головне призначення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору - це визначення відповідності працівника за його професійно важливими психофізіологічними якостями вимогам щодо виконання конкретно визначеної роботи підвищеної небезпеки та тієї, що потребує професійного добору.

3. Оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Обґрунтування обраного способу досягнення цілей державного регулювання:

Здійснення заходів психофізіологічної експертизи, як одного з етапів професійного добору можливе шляхом оцінки професійно важливих психофізіологічних якостей при проведенні медичного огляду працівників і заходиться у межах повноважень та компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. З іншого боку, організація та здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці в частині промислової безпеки, безпечного ведення робіт покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Способом розв'язання зазначеної проблеми є врегулювання порядку та процедури проведення психофізіологічної експертизи шляхом затвердження постанови Кабінету Міністрів України "Питання організації проведення психофізіологічної експертизи працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору".

Таким чином забезпечується створення централізованої системи психофізіологічної експертизи, використання стандартних методик та критеріїв, дотримання єдиних умов проведення експертизи, формування загальнодержавної бази даних.

Іншим альтернативним способом досягнення зазначеної мети може бути внесення змін до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, який затверджено наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій".

Згідно з цим наказом, працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати Комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи.

У той же час встановлення придатності/непридатності за психофізіологічними показниками, згідно наказу, частково регламентується лише для роботи на висоті, верхолазних робіт і робіт пов'язаних з підійманням на висоту, а також з обслуговування підіймальних механізмів та роботи машиніста крану.

Передбачена необхідність психофізіологічного обстеження для працівників газорятувальної служби, гірничорятувальних служб, пожежної охорони та аварійно-рятувальних служб з ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Отже тільки частково визначаються роботи, що потребують професійного добору, проте, не визначені інші роботи підвищеної небезпеки.

Тому, для нормативного врегулювання організації та порядку здійснення психофізіологічної експертизи найбільш доцільна розробка і прийняття окремого нормативного акту та затвердження його постановою Кабінету Міністрів України "Питання організації проведення психофізіологічної експертизи працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору".

4. Опис механізмів розв'язання проблеми і відповідні заходи

Запропонований проект дає можливість визначати процедуру, організацію та порядок проведення психофізіологічної експертизи (далі - ПФЕ) працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору; перелік професійно важливих психофізіологічних якостей, необхідних для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору; перелік наукових установ, при яких створюються науково-методичні центри психофізіологічної експертизи; а також порядок формування, ведення і користування відомостями Єдиного реєстру даних психофізіологічної експертизи.

ПФЕ проводиться особам, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, відповідно до Переліку професійно важливих психофізіологічних якостей, необхідних для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору.

ПФЕ проводиться спеціалізованими підрозділами ПФЕ (науково-методичними центрами, галузевими центрами, лабораторіями ПФЕ), що створюються на базі лікувально-профілактичних закладів, закладів державної санітарно-епідеміологічної служби або як окремі суб'єкти господарювання чи у складі інших суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та включені до Єдиного реєстру даних психофізіологічної експертизи, який ведеться Державним підприємством "Головний науково-практичний центр психофізіологічної експертизи МОЗ України".

Терміни проведення періодичної ПФЕ, відповідно до категорії професій, повинні передувати проведенню медичних оглядів, але не рідше одного разу на три роки.

Позачергова ПФЕ може проводитися за рішенням органів державного нагляду за охороною праці або за ініціативою роботодавця (при розслідуванні причин аварій, травм тощо).

Необхідність проведення ПФЕ визначається роботодавцем у разі наявності шкідливих та небезпечних умов праці відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Встановлення відповідності працівника за психофізіологічними критеріями вимогам щодо можливості виконувати роботу підвищеної небезпеки та ту, що потребує професійного добору, здійснюється на підставі оцінки результатів психофізіологічного обстеження працівника і визначення відповідності рівня його професійно важливих психофізіологічних якостей професійним вимогам до виконання конкретного виду роботи.

За результатами ПФЕ оформляються "Висновок психофізіологічної експертизи працівника щодо відповідності до професійних вимог з виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору" та "Протокол психофізіологічного обстеження працівника".

Висновок ПФЕ обов'язково враховується Комісією з проведення медичних оглядів лікувально-профілактичного закладу при визначенні придатності працівника для роботи за професією.

Висновок про невідповідність професійно важливих психофізіологічних якостей професійним вимогам до виконання конкретного виду робіт (група 3) є підставою для прийняття рішення комісією з проведення медичних оглядів про професійну непридатність працівника для роботи за професією за станом здоров'я.

У разі незгоди особи або підприємства, яке направило особу на ПФЕ, з результатами ПФЕ, лікар-психофізіолог відповідного закладу, що проводив ПФЕ, може призначити повторне обстеження або направити таку особу до Державного підприємства "Головний науково-практичний центр психофізіологічної експертизи МОЗ України", галузевого або науково-методичного центру ПФЕ при наукових установах МОЗ та АМН України, Центру психофізіологічної експертизи Державного підприємства "Головний навчально-методичний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці" Держгірпромнагляду (з урахуванням територіального розташування). Висновок зазначених центрів є остаточним.

Науковий супровід і координацію науково-методичної діяльності, спрямованої на розробку професіограм, переліків професійно важливих психофізіологічних якостей за окремими видами робіт та професіями, методик, критеріїв ПФЕ, нормативно-методичних документів з організації та проведення ПФЕ, визначення категорії працівників, які підлягають ПФЕ, здійснюють Державне підприємство "Головний науково-практичний центр психофізіологічної експертизи МОЗ України", науково-методичні центри ПФЕ при наукових установах МОЗ та АМН України у взаємодії з Комітетом з питань гігієнічного регламентування МОЗ України та Центром експертизи Державного підприємства "Головний навчально-методичний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці" Держгірпромнагляду.

Нормативи і регламент ПФЕ вводяться в дію наказом Міністерства охорони здоров'я України.

Для виду робіт, що охоплює групу однорідних професій, за результатами додаткових наукових досліджень може створюватись відповідний комплекс психофізіологічних методик і затверджуватись установленим порядком критерії ПФЕ.

З метою збору, накопичення та регулярного поновлення в постійно діючому режимі інформації про спеціалізовані підрозділи ПФЕ, які здійснюють діяльність з проведення ПФЕ, та про персоніфіковані результати, протоколи та Висновки ПФЕ створюється Єдиний реєстр даних психофізіологічної експертизи.

До складу Єдиного реєстру даних ПФЕ входять:

Реєстр спеціалізованих підрозділів ПФЕ - реєстр науково-методичних центрів, галузевих центрів, лабораторій ПФЕ, створених як окремі суб'єкти господарювання чи у складі інших суб'єктів господарювання, які проваджують діяльність з психофізіологічного обстеження та психофізіологічної експертизи працівників зайнятих на роботах підвищеної небезпеки, та тих, що потребують професійного добору;

Реєстр результатів ПФЕ - реєстр результатів психофізіологічного обстеження (персоніфікованих результатів) та психофізіологічної експертизи працівників зайнятих на роботах підвищеної небезпеки, та тих, що потребують професійного добору (протоколів та Висновків ПФЕ).

5. Досягнення визначених цілей у разі прийняття проекту

У разі прийняття нормативного акту будуть реалізовані вимоги статей 4, 5 та 17 Закону України " Про охорону праці" та гармонізована національна нормативна база з положеннями рамкової директиви Європейського Співтовариства № 89/391/ЄЕС по запровадженню заходів щодо поліпшення безпеки і захисту здоров'я робітників на виробництві щодо прийняття до уваги придатності працівника до роботи, яку йому довірили з погляду забезпечення безпеки праці та збереження його здоров'я.

Досягнення визначених цілей регуляторного акта забезпечується шляхом:

визначення номенклатури та обсягів психофізіологічних досліджень, методик (комплексу методик), Програмних тестових комплексів для психофізіологічного обстеження та критеріїв за окремими видами робіт і професіями;

встановлення відповідності працівника за психофізіологічними критеріями професійним вимогам до виконання роботи підвищеної небезпеки та такої, що потребує професійного добору, на підставі оцінки результатів психофізіологічного обстеження;

аналізу інформації Єдиного реєстру даних ПФЕ.

Можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта не передбачається.

6. Очікувані результати прийняття акту

Оцінка прийняття нормативного акта

№ п/п	Об'єкт впливу	Вигоди	Витрати
1	2	3	4
1	Держава	Забезпечення державної політики в галузі охорони праці: запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням (статті 4, 5 та 17 Закону України Про охорону праці). Облік закладів, установ, організацій, які компетентні проводити психофізіологічне обстеження професійно важливих якостей працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки та ті, що потребують професійного добору
2	Суб'єкти господарювання	Встановлення відповідності працівника за його професійно важливими психофізіологічними якостями вимогам до виконання конкретно визначеної роботи підвищеної небезпеки та тієї, що потребує професійного добору з погляду забезпечення безпеки праці та збереження його здоров'я (статті 5 та 17 Закону України "Про охорону праці")	на проведення психофізіологічного обстеження працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору.
3	Органи державної влади	Зменшення рівня випадків виробничого травматизму і смертності працівників від нещасних випадків при виконані робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору
4	Фізичні особи	Отримання об'єктивної інформації про наявний рівень ризиків випадків виробничого травматизму і смертності від нещасних випадків у результаті власних дій чи бездіяльності.

Прийняття нормативного акта сприятиме:

визначенню рівня професійно важливих психофізіологічних якостей, що визначають спроможність працівника діяти адекватно і надійно (увага, пам'ять, швидкість та точність реакції, здатність приймати адекватні рішення у напружених умовах діяльності тощо);

прийняттю більш ефективних рішень, пов'язаних із найманням та працевлаштуванням персоналу;

зменшенню ризику нещасних випадків, виробничого травматизму і смертності працівників, пов'язаних з "людським фактором";

підвищенню методичного та фахового рівня спеціалістів, які проводять психофізіологічну експертизу.

Реалізація проекту наказу дасть змогу підвищити рівень промислової безпеки. Соціально-економічний ефект, який очікується від впровадження акта, полягатиме у зниженні рівня виробничого травматизму та аварійності, що пов'язані з "людським фактором", відповідно, зниженні витрат на ліквідацію аварій, страхових виплат по виробничому травматизму, збереженні життя та здоров'я працівників і населення.

7. Обґрунтування дії строку акта:

Термін дії проекту акта не обмежений та буде залежати від дії строку Закону України "Про охорону праці".

8. Визначення показників результативності акта:

Прогнозні значення:

Прогнозована кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, на які поширюється дія акта залежить від наявності на виробництві шкідливих та небезпечних факторів та необхідності виконання у виробничій діяльності робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору.

На сьогодні діє 5 науково-методичних центрів та 52 спеціалізовані підрозділи психофізіологічної експертизи у 22 областях України.

Кошти, що витрачає суб'єкт господарювання на здійснення заходів психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, є складовою частиною господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів не передбачається

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта можуть бути виражені в зниженні рівня виробничого травматизму, в тому числі смертельного, зменшенні ризику виникнення професійних захворювань.

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - середній, оскільки проект розміщено на офіційному веб - сайті Міністерства охорони здоров'я, після прийняття проекту буде офіційно опубліковано та розміщено на сайті Верховної Ради України, а також буде проводитись інформування при наданні консультацій суб'єктам господарювання.

9. Визначення заходів, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта:

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде проводитись шляхом обробки статистичних даних.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься через рік після набрання чинності цього регуляторного акта шляхом аналізу статистичної звітності в порівнянні з базовим відстеженням.

Періодичне відстеження здійснюватиметься один раз на три роки, починаючи з дня закінчення заходів повторного обстеження.

Міністр охорони здоров'я України

З.М.Митник